Види неофіційного тлумачення

• Професійне - тлумачення юристів-практиків, посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб.

• Доктринальне — тлумачення вченими-юристами вузів, науково-дослідними установами (розробка правових концепцій — доктрин у результаті аналізу норм права і виклад їх у статтях, монографіях, наукових коментарях практики, усних і письмових обговореннях нормативних актів);

• Повсякденне — тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до їхнього рівня правосвідомості. Повсякденне тлумачення — це правове явище, яке виказує правові почуття, емоції, уявлення, що відбуваються в сфері психіки громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; відношення до права в цілому і конкретного нормативно-правовому акта зокрема.

4 Навчальне питання: Акти офіційного тлумачення норм права: поняття та види.

Акт офіційного тлумачення норм права (интерпретаційно-правовой акт) – акт -документ, що містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване уповноваженим органом у межах його компетенції, і має обов'язкову силу для усіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються.

Ознаки акта тлумачення норм права полягають у тому, що він:

1) є формально-обов'язковим для усіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються;

2) не виходить за межі тлумачуваної норми, являє собою уточнююче судження про норму права, а не нове нормативне розпорядження;

3) приймається тільки правотворчими чи спеціально уповноваженими суб'єктами;

4) має спеціальну письмову форму вираження акта-документа (роз'яснення, інструктивні листи й ін.).

Акти тлумачення норм права можна розділити на види відповідно до різних критеріїв:

• по галузевій приналежності норми, що тлумачиться — акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права і т.п.;

• по структурних елементах норми, що тлумачиться, — акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;

• за юридичною формою вираження — постанови, укази, накази, роз'яснення й ін.;

— по сфері дії — нормативні, казуальні;

Тема 18 Реалізація норм права. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації. Тдп.

3. Акти застосування норм права та їх види

По способу прийняття:

1) колегіальні;

2) одноособові.

По суб'єктах прийняття:

• акти парламенту;

• акти глави держави;

• акти виконавчих органів;

• рішення загальних судів;

• акти господарських судів;

• акти нотаріату;

За юридичною формою:

• укази;

• постанови;

• розпорядження;

• накази;

По галузевій приналежності:

1) кримінально-правові;

2) адміністративно-правові;

3) цивільно-правові тощо (крім процесуальних).

4. Пробіли в праві. Аналогія закону й аналогія права.

Пробіл у праві — це повна чи часткова відсутність у діючих нормативно-правових актах необхідних юридичних норм.

Пробіл у законі — це повна чи часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі.

Причини пробілів:

1) невміння законодавця відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що вимагають правового регулювання (первісна пробільність);

2) невміння законодавця передбачити появу нових життєвих ситуацій у результаті постійного розвитку суспільних відносин, почати по них визначені законодавчі дії (наступна пробільність);

Пробіли в законодавстві повинні усуватися в процесі правотворчості шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, більш досконалих юридичних актів.

У кримінальному законодавстві України інститут аналогії відсутній. Ст. 58 Конституції України проголошує: “Ніхто не може відповідати за діяння, що на час їхнього здійснення не визнавалися законом як правопорушення».

При пробілі в області цивільного законодавства — інша справа. Суди не можуть відмовити в правосудді, посилаючись на відсутність закону. У випадку пробілів у цивільно-правових відносинах застосовується аналогія двох видів:

• аналогія закону;

• аналогія права.

Аналогія закону — рішення справи чи окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на подібні випадки. Наприклад, відсутність в Україні спеціального законодавства, що регулювало б правове забезпечення лізингу (комплекс майново-правових відносин, утворених у зв'язку з передачею майна в тимчасове користування), дозволяло його заповнювати договором найму, що є подібним до договору лізингу.

Аналогія права — рішення справи чи окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних начал і змісту законодавства.

Аналогія права застосовується, коли:

• нема норми, що прямо передбачає даний випадок;

• нема норми, що передбачає подібний випадок.