Тема 17 Тлумачення норм права тдп

№ п\п	Навчальні питання
	Поняття тлумачення норм права.
	Способи (методи) тлумачення норм права
	Офіційне та неофіційне тлумачення норм права
	Акти офіційного тлумачення норм права: поняття та види

1. Поняття та способи тлумачення норм права.

Тлумачення норм права (інтерпретація норм права) — розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта по встановленню їх точного змісту.

Необхідність тлумачення в праві викликана низький рівень юридичної техніки, недоліки технічного порядку призводять до проблем, протиріч, викривлення змісту права.

Тлумачення норм включає два елементи:

з'ясування	роз'яснення
— розкриття змісту юридичних норм “для себе”	— розкриття змісту юридичних норм «для інших»

—правильне і однакове розуміння;

— правильне і однакове застосування.

Офіційне тлумачення норм права обов'язково для тих актів, що з погляду компетентного органа мають потребу в додатковому роз'ясненні в зв'язку з виниклими утрудненнями чи неправильною практикою їхнього застосування.

Необхідність тлумачення обумовлена такими причинами:

1. Невизначений характер норми права, понять і визначень, у яких нелегко розібратися юридично непідготовленій людині без спеціального тлумачення (напр., варто роз'яснити, що означають такі поняття, як «тяжкі наслідки», «мало-значимі діяння» тощо.);

2. Нечіткість, схематизм, помилковість нормативних положень, низький рівень юридичної техніки, недоліки технічного порядку, недбалості правотворчих органів призводять до проблем, протиріч у застосуванні;

3. Необхідність тлумачення норм права іноді випливає зі змісту самого нормативного акта, коли в ньому зустрічаються вираження «і т.д.», «і т.п.», «інші», тощо. Установити їх правильне значення можливо тільки за допомогою тлумачення.

Способи (методи) тлумачення — це сукупність прийомів аналізу правових норм, розкриття їхнього змісту з метою практичної реалізації.

Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:

1) філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення — з'ясування змісту норми права шляхом граматичного аналізу її словесного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів понять вказаних в законі ( наприклад, дипломатичний імунітет);

2) системне тлумачення — з'ясування змісту норми шляхом встановлення її системних зв'язків з іншими нормами. Наприклад, для визначення наявності злочину чи адміністративного поступка хуліганства треба зіставити ч. ст. 296 ККУ України із ст. 173 КАП України;

3) історико-політичне тлумачення — з'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних історичних умов їхнього прийняття; з’ясування цілей і задач, закладених законодавцем. Напр. Закон про приватизацію;

4) спеціально-юридичне – з’ясування змісту норми, яка містить юридичну термінологію, розуміння конструкції норми з точки зору юридичної науки, техніки, практики. Напр. корупція.