Особливості показників дихальної системи у спортсменів з різним спрямуванням тренувального процесу (статевий аспект)

ЗМІСТ

Вступ. ……………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І ОгЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………8

1.1. Особливості дихальної системи людини……………………………...8

1.2. Вікові особливості органів дихання та споживання кисню..................10

1.3. Механізми вдиху і видиху…………………………………………….13

1.4. Вплив умов проживання на стан дихальної системи…….…………15

1.4.1. Дихання під час фізичного навантаження…………………...15

1.4.2. Дихання в умовах зниженого атмосферного тиску…………20

1.2.3. Дихання в умовах підвищеного атмосферного тексту…..….23

1.2.4. Дихання в умовах забруднення атмосферного повітря…………25

Розділ 2 Контингент і методика дослідження .…….27

2.1. Контингент досліджуваних………………………...……….27

2.2. Методика дослідження…………………………...………….27

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх обговорення……………………………………..……………...………..30

3.1. Аналіз показників життєвої ємності легень досліджуваних чоловічої статі………………………………………………………………….30

3.2. Особливості показників зовнішнього дихання у досліджуваних жіночої статі……………………………………………………………………35

Висновки ……………………………………………………………..40

Література………………..…………………………………………...41

Вступ

Процес дихання являє собою один з основних процесів, котрий забезпечує нормальну життєдіяльність організму в стані спокою, дає енергію для забезпечення фізичної та розумової працездатності. За рахунок дихання задовольняється кисневий запит, покривається кисневий борг [2; 10].

Одним із найважливіших показників стану спортивної працездатності є функціональна активність зовнішнього дихання, а критеріями оцінки її діяльності можуть слугувати показники комп’ютерної спірографії. У сучасній літературі трапляються роботи, які досліджують розвиток зовнішнього дихання спортсменів, однак у них не повною мірою та недостатньо обґрунтовані зрушення в показниках зовнішнього дихання спортсменів різної направленості тренувального процесу [13].

Спостерігаючи за виконанням тренувальних вправ, було помічено, що рухи, які вимагають значних зусиль, супроводжуються видихом. Із цього погляду зрозуміло й активний видих боксера під час нанесення удару, затримка дихання під час натужування у важкоатлетів у момент виконання вправи з послідовним виконанням видиху [21]. Отже, у процесі натужування виникає підвищення тиску в легенях, при цьому рефлекторним шляхом змінюється функціональний стан скелетних м’язів, підвищуючи силу їх скорочень, а пневмом’язовий рефлекс сприяє підвищенню сили м’язів грудної клітини.

Сучасний спорт ставить високі вимоги до рівня підготовленості спортсменів, потребує поглибленого індивідуального підходу, який базується на детальному вивченні функціонального стану і резервних можливостей організму спортсмена із використанням комплексного медико-біологічного і педагогічного контролю. Цей контроль повинен відображати функціональну підготовленість, основні сторони спеціальної підготовленості спортсмена і характеризувати структуру змагальної діяльності, яка необхідна для досягнення високого спортивного результату.

Відомо, що системі зовнішнього дихання належить важлива роль в забезпеченні адаптації організму до фізичних навантажень різної інтенсивності та потужності [22, 23]. Об'єктивний аналіз і правильна оцінка показників зовнішнього дихання можуть відіграти важливу роль в індивідуалізації тренувального процесу і в покращенні змагальної діяльності спортсменів.

Під аеробною продуктивністю організму розуміють такі його властивості, що за­безпечують надходження кисню до працюючих тканин і здатність до споживання кисню для утворення АТФ — основного джерела енергії під час м'язової діяльності [15, 16]. Рівень аеробної продуктивності залежить від системи постачання орга­нізму кисню — функціональної системи дихання, яка доставляє кисень з навколишнього середовища до працюючих тканин і виконує функцію органів зовнішнього дихання, транспорту газів кров'ю (який забезпечується функцією системи кровообігу і дихальною функцією крові) і тканин­ного дихання [4]. Аеробна продуктивність (особливо в цикліч­них видах спорту) — один з найважливіших фак­торів, що визначає працездатність і витривалість спортсменів.

Більшість показників дихальної функції легень змінюються з віком. Чим вищий їх зв’язок з показниками фізичного розвитку, тим вища їх значимість як критеріїв біологічного віку (бронхіальний опір, об’ємні швидкості дихання, розтягуюча здатність і еластичність легень і грудної клітки, статичні об’єми легень).

Однак на становлення функції зовнішнього дихання впливають не лише ендогенні чинники: значною мірою оточуюче середовище здійснює вплив на дихальну систему організму. Дослідження останніх десятиліть свідчать про значний вплив на розвиток і функціонування респіраторних органів умов проживання людини, особливостей рельєфу, клімату та наявності шкідливих звичок, а також професійної діяльності індивіда. З огляду на це досить актуальним на нашу думку є вивчення особливостей показників зовнішнього дихання у людей, що професійно займаються спортом.

Актуальність проблеми В комплексі фізіологічних процесів, які постійно відбуваються в організмі і забезпечують споживання кисню та видалення окису вуглецю, зовнішнє дихання посідає важливе місце. В процесі онтогенезу відбуваються морфологічні зміни апарату зовнішнього дихання, що суттєво впливає на його функцію [4, 6]. Вивченню функції апарату зовнішнього дихання присвячено немало робіт, однак наукові відомості щодо особливостей зовнішнього дихання осіб різного віку і статі, з різним режимом рухової діяльності обмежені і разом з тим суперечливі [8, 17, 24, 25]. Зокрема це стосується осіб постпубертатного періоду онтогенезу, який характеризується стабілізацією гормональної активності, покращенням механізмів регуляції фізіологічних функцій [26]. Об’єктивний аналіз і правильна оцінка показників зовнішнього дихання може сприяти ефективному професійному відбору, спортивній орієнтації молоді, використовуватися у практиці лікарів спортивної та космічної медицини.

Мета і завдання дослідження.

З огляду на вищесказане ми поставили за мету дослідити особливості функції апарату зовнішнього дихання у осіб постпубертатного періоду онтогенезу з різним режимом рухової активності залежно від фактора статі.

Відповідно до цієї мети, нами були поставлені наступні завдання:

1. Проаналізувати динаміку показників зовнішнього дихання у спортсменів, що розвивають витривалість (легкоатлети).

2. Вивчити особливості зовнішнього дихання у спортсменів, що тренують силу (важкоатлети).

3. Порівняти досліджувані параметри з урахуванням статі досліджуваних.

Предмет дослідження: Особливості дихальної системи спортсменів, що мають різну направленість тренувального процесу.

Об’єкт дослідження: Функціональні показники зовнішнього дихання у спортсменів легко- та важкоатлетів.

Науково-теоретичне значення: Результати досліджень розширюють існуючі наукові уявлення про особливості зовнішнього дихання та роль тренувального процесу різної направленості у формуванні системи дихання людини в онтогенезі.

Практичне значення: Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення методів управління тренувальним процесом, адже об'єктивний аналіз і правильна оцінка показників зовнішнього дихання можуть мати велике значення для індивідуалізації тренувального процесу спортсменів-каратистів. Дослідження індивідуальних показників дихальної системи дозволить більш точно планувати тренувальний процес та участь конкретних спортсменів у відповідних змаганнях.

Результати досліджень можуть використовуватися в ході підготовки лекційних і практичних занять зі студентами Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів фізіології людини та тварин, вікової фізіології і шкільної гігієни для студентів біологічного факультету та інституту фізичної культури і здоров’я.