
- •53. Встановіть відповідність між показниками малої соціальної групи та їх характеристиками:
- •54. Встановіть відповідність між показниками малої соціальної групи та їх характеристиками:
- •57. Встановіть відповідність між поняттями та їхнім змістом:
- •58. Встановіть відповідність між поняттями та їхнім змістом:
- •59. Встановіть відповідність між умовами успішної діяльності групи та їхніми характеристиками:
- •Психологія ділового спілкування
- •Психологія управління конфліктами
- •75. Яким формам перебігу конфлікту відповідає пояснення:
- •76. Встановіть відповідність між способами дій (характерних для відкритої форми конфлікту) та їх трактуванням:
- •77. Встановіть відповідність між стратегіями поведінки в конфлікті та їх змістом:
- •78. Встановіть відповідність між стратегіями поведінки в конфлікті та їх змістом:
- •79. Яким принципам подолання конфлікту відповідають пояснення?
- •80. Як називається спільна діяльність двох або більше суб’єктів, налаштована на ефективне розв’язання спірних питань з оптимальним урахуванням потреб кожної із сторін?
МОДУЛЬ ІІ
ТЕСТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ»
ПІБ студента __________________________________________Група___________________
Дата __________________________________
Cоціально-психологічні аспекти управління
Психологія управління коллективом
53. Встановіть відповідність між показниками малої соціальної групи та їх характеристиками:
Показники малої соціальної групи |
Характеристики
|
1. Організованість 2. Інтегративність 3. Емоційна комунікативність 4. Вольова комунікативність 5. Інтелектуальна комунікативність 6. Референтність 7. Мікроклімат 8. Спрямованість
|
а) міра єдності, спільності членів групи один з одним; б) характер міжособистісних емоційних зв’язків, домінуючий емоційний настрій групи (на взаємодію, уникання, опір); в) реальна здатність групи до самоуправління, єдність дій окремих членів групи при досягненні групових цілей; г) особливості міжособистісного сприйняття, шляхи встановлення взаєморозуміння і знаходження спільної мови, зміст спілкування, його когнітивна складність чи простота; д) готовність і здатність групи протистояти труднощам і перепонам, її стійкість до стресових і фруструючих ситуацій; е) міра прийняття членами групи групових еталонів, організації своєї поведінки відповідно до вимог, які ставляться групою, груповими очікуваннями; є) інтегральний результат підсистеми неформальних відносин; ж) зміст і соціальна цінність прийнятих групою цілей, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій, групових норм.
|
54. Встановіть відповідність між показниками малої соціальної групи та їх характеристиками:
Показники малої соціальної групи |
Характеристики |
1. Інтрагрупова активність 2. Інтергрупова активність 3. Лідерство
|
а) міра активізації групою окремих її членів (їх діяльності, міжособистісних контактів, ініціативності у загальних групових справах); б) міра готовності групи до взаємодії з іншими групами та впливу на них; в) міра ведучого впливу окремих членів групи на групу в цілому в напрямку здійснення групових завдань. |
55. Які показники характеризують малу соціальну группу?
1 організованість;
2 спрямованість;
3 мікроклімат;
4 інтегративність;
5 емоційна комунікативність;
6 вольова комунікативність;
7 конформізм;
8 інтелектуальна комунікативність;
9 нонконформізм;
10 референтність;
11 ризикованість;
12 лідерство;
13 інтрагрупова активність;
14 інтергрупова активність.
56. Встановіть відповідність між соціальними феноменами групової життєдіяльності та їх характеристиками:
Соціальні феномени групової життєдіяльності |
Характеристики
|
1. Деіндивідуалізація 2. Соціальна фасилітація 3. Соціальні ліннощі 4. Групова поляризація і групова нормалізація 5. Отуплення мислення 6. Внутрішньогруповий фаворитизм
|
а) присутність інших людей позитивно відображається на вирішенні простих і звичних завдань та заважає вирішенню складних і нових завдань; б) виникає у ході групової дискусії як згладжування, зближення первинно діаметрально протилежних позицій учасників, результатом якого є єдина думка для всієї групи; в) групове збудження, що поєднується з розмиванням відповідальності та нівеліюванням нормативного стримування; г) люди показують меншу старанність при об’єднанні своїх анонімних зусиль заради спільної мети, ніж у випадку індивідуальної відповідальності, де чітко помітний внесок кожної особистості у спільну справу; д) для групи інтереси гармонії часто є важливішими за прийняття реалістичних рішень: група тяжіє до внутрішньої гармонії навіть всупереч вимогам принципу реалізму; е) заперечення соціальної й індивідуальної цінності та значущості іншої групи, приписування їй нижчої оцінки, ніж власній групі. |