53. Встановіть відповідність між показниками малої соціальної групи та їх характеристиками:

Показники малої соціальної групи

Характеристики

1. Організованість

2. Інтегративність

3. Емоційна комунікативність

4. Вольова комунікативність

5. Інтелектуальна комунікативність

6. Референтність

7. Мікроклімат

8. Спрямованість

а) міра єдності, спільності членів групи один з одним;

б) характер міжособистісних емоційних зв’язків, домінуючий емоційний настрій групи (на

взаємодію, уникання, опір);

в) реальна здатність групи до самоуправління, єдність дій окремих членів групи при досягненні групових цілей;

г) особливості міжособистісного сприйняття, шляхи встановлення взаєморозуміння і знаходження спільної мови, зміст спілкування, його когнітивна складність чи простота;

д) готовність і здатність групи протистояти труднощам і перепонам, її стійкість до стресових і фруструючих ситуацій;

е) міра прийняття членами групи групових еталонів, організації своєї поведінки відповідно до вимог, які ставляться групою, груповими очікуваннями;

є) інтегральний результат підсистеми неформальних відносин;

ж) зміст і соціальна цінність прийнятих групою цілей, мотивів діяльності, ціннісних орієнтацій, групових норм.

Показники малої соціальної групи

Характеристики

1. Інтрагрупова активність

2. Інтергрупова активність

3. Лідерство

а) міра активізації групою окремих її членів (їх діяльності, міжособистісних контактів,

ініціативності у загальних групових справах);

б) міра готовності групи до взаємодії з іншими групами та впливу на них;

в) міра ведучого впливу окремих членів групи на групу в цілому в напрямку здійснення групових завдань.

Соціальні феномени групової життєдіяльності

Характеристики

1. Деіндивідуалізація

2. Соціальна фасилітація

3. Соціальні ліннощі

4. Групова поляризація і групова нормалізація

5. Отуплення мислення

6. Внутрішньогруповий фаворитизм

а) присутність інших людей позитивно відображається на вирішенні простих і звичних завдань та заважає вирішенню складних і нових завдань;

б) виникає у ході групової дискусії як згладжування, зближення первинно діаметрально протилежних позицій учасників, результатом якого є єдина думка для всієї групи;

в) групове збудження, що поєднується з розмиванням відповідальності та нівеліюванням

нормативного стримування;

г) люди показують меншу старанність при об’єднанні своїх анонімних зусиль заради спільної мети, ніж у випадку індивідуальної відповідальності, де чітко помітний внесок кожної особистості у спільну справу;

д) для групи інтереси гармонії часто є важливішими за прийняття реалістичних рішень: група тяжіє до внутрішньої гармонії навіть всупереч вимогам принципу реалізму;

е) заперечення соціальної й індивідуальної цінності та значущості іншої групи, приписування їй нижчої оцінки, ніж власній групі.