Лекція. Києвомогилянська академія як центр розвитку. Епоха просвітництва

• Поняття просвітництва та його специфічні риси

• Братський рух в Україні: від Відродження до Просвітництва

• Києвомогилянка як центр просвітницької культури в Україні

• Основні представники Києвомогилянки та значення їх діяльності для розвитку освіти і науки словянської держави

Просвітництво - етап у розвитку зх-європейської культури 17-18 ст та характеризується наступними рисами:

• Визначальна цінність розуму та раціональність

• Формування науковоіі картини світу (проникнення наукових знань на рівень повсякденного світогляду)

• Становлення науки як соціального інституту

• Науково технічна революція та прогрес

В укр культурі Просвітництво починається з 30х років 17 ст і триває до 19 ст.

Першими просвітницькими центрами в укр культурі стають братства.

Братства - об'єднання вільних громадян, міських громад, які прагнули здійнювати управління у межах не політичної сфери життя громади. Братства як правило здобували статус ставропії (незалежності від місцевих єпископів, підпорядкування безпосередньо константинопольському патріархату). До основних сфер занять братств:

• Релігійно полемічна функція (опір католицькій експансії, виступали проти унії)

• Освітньо-наукова функція (обєднували найвідоміших вчених того часу, здійснювали книгодрукування, організовували власні школи). У братських школах давалась початкова та елементи вищої освіти. Братсва забезпечували доступність освіти усім верствам населення.

• Соціально економічна функція.

Згодом братські школи набувають ознак тогочасних університетів, викладаються дисциплині тривіуму і квадривіуму, основи філософії та богословя. Братські школи стають активними пропагандистами просвітництва.

Братства мали власну казну, здійнювали допомогу бідним, засновували шпиталі, бібліотеки тощо.

Братський рух став прототипом громадянського суспільства в Україні. В сер 17 ст майже кожне укр місто мало власне братство, що свідчить про масовий характер просвітницької культури. Ідеї братств були підтримані тогочасною козацькою старшиною, що забезпечили просвітницьку діяльнісь і в межах війська запорозького. Братський рух вважається фрмування національної української культури. Найбільш впливовим стали Львівське та Київське братства. Львівське - одне з найстарших, мало власний статут, казну, друкарню, школу. Львівське братство відіграло важливу роль у протистоянні з католицизмом на зх-укр землях та збереження нац ідентичності українців. Найвідомішими представниками Львів Братсктва є Йов Борецький, Стефан Зизаній, Кирило Транквіліон, Ставровецький.

Київська братсвовважають одним з найб за чисельністю та одним знайвпливовіших. Засноване наоснові вченого гуртка Могилянки 1612 р. У власністьбратства переходить Лаврська друкарня.

Представники: Ісая Копинський, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович,Хоса Євлевич.

1632 - Братська школа набуває статус колегіуму. Працює за зразком західних Вузів.

Згодом набуває статус академіїї та отримує назву могилянський.

Визнається як академія спочатку з боку польської влади 1648 р, а згодом і з боку Росії 1701 р.

Працює як світських навч заклад до 1817 року. З 1817 - стає Києвською духовною академією.

Навчання в Могилянці тривало 12 років та охоплювало 8 ординарних та більше 20 неординарних класів. Перші 4 - граматичні (нижчі), з яких розпочиналаось навчання (класичні мови, польська, церковнослов, німецька, учні опановували античні книги). Наступні 2 - середні - клас риторики, клас поетики. 2 вищі класи - філософія та богословя. В класі філософіі вивчалась логіка, теорія пізнання, метафізика, етика, природничі дисципліни (математика, фізика, біологія, географія...). Післяопнування класу богословья випускник отримував ступінь магістра.

Неординарні класи: архітектура, драматургія, астрономія, музика...

Навчання в Могилі мало демократичні позиції. Керівництво академії обиралося студентами та професорами, ректорами та професорами ставали найавторитетніші вчені і випускники. Студентами вважалися лише ті, хто навчався на останніх класах, інші називалися спудеями.

Щороку навчалися близько 1,5 тис осіб.

Значення Могилянки.

Діяльність Могилянки мала вплив не лише на укр культуру, а й на розвиток просвітництва в Росії, Білорусії. Наприклад, Симеон Полоцький (з могили) засновує в Москві словяно-греко-латинську академію, яка в 1755 р. завдяки зусиллями М.Ломоносова (теж випускник могили) стає університетом. Інокентій Гізель, Феофан Прокопович стають авторами і реалізаторами петровських реформ. І.Гізель очолює свяшенний синод Рос імперії, бере участь в заснуванні Петербурзької академії наук. Ф.Прокопович тривалий час працює помічником Петра 1 і реалізує на практиці свою концепцію освіченої монархії, стає натхненником соц реформ Петра 1. Гергій Кониський започатковує національне відродження у Білорусії. Випускники Могили засновують ряд навчальних закладів у Полтаві, Харкові, Чернігові, Москві, Ростові.

Могила стає центром розвитку барокового мистецтва в Україні.

До найвідоміших представників Могили належать: Симеон Полоцький, Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Данило Туптало, Іоасаф Кроковський, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода.

ЛЕКЦІЯ. Феномен бароко в Українській культурі

• Поняття бакроко та його специфічні ознаки

• Особливості розвитку бароко в укр культирі

• Основні напрями розвитку барокової архітектури в Україні

• Основні напрями розвитку барокової літератури в Україні

• Розвиток образотворчого мистецтва та музики доби бароко в Україні

Бароко (мушля, перлина) - напрямок у зх-європейському мистецтві 17 - поч 18 ст, який виникає на хвилі контр-реформації і має наступні ознаки:

• поєднання релігійного змісту із новітньою мистецькою формою

• домінування ірраціонального над раціональним у структурі художнього образу

• домінування форми над змістом

• велика кількість нефункціональних елементів

• символічність, емоційність, декоративність

• використання міфологічної основи

Засновником бароко в зх європі вважають Джованні Лоренцо Берніні.

В Укр культурі бароко постає не лише мистецьким напрямом, але й світоглядною системою цінностей, на основі яких відбувається розвиток національної кульури. Особливе значення бароко для укр культури Чижевський повязує із співпадінням основних рис ментальності українців і принципами бароко. В україні бароко є системою світоглядних цінностей.

В Україні бароко розвивається не лише на рівні елітарного мистецтва, цей стиль визначає і народну культуру.

Барокова архітектура в україні має декілька напрямів розвитку:

• перебудова, реконструкція архітектурних памятниців КР

• козацький пятикупольний храм (Стефан Ковмір)

• оборонні та адміністратвні спорудв

Література:

• деоративна поехізія

• Релігійно повчальна поезія

• Гумористична поезія

• Історико-мемуарна проза у формі літопису

• Ораторсько-проповідницька

• філософська

• драматургія

Образотворче мистецтво:

• портрет

• • ктиторський

  • парсунний

• іконопис

Музична культура:

• Багатоголосний церковнийц спів

• партесний концерт

• канті

• церковна

Дилецький - створює одну з перший муз книжок "Граматика музична"

Цетром муз культури стає Глухів і Києво-Могилянська Академія.

ЛЕКЦІЯ. Українська культура на зламі епох (18 ст)

• Вплив політичного становища в Україні на духовну культуру 2п 18 ст

• Григорій Сковорода як останній представник барокової культури в Україні

• Вияви класицизму в Україні (2п 18 - поч 19 ст)

Розвиток культури 18 ст знаходився під значним впливом політичноіі ситуацііі. В 1764 р гетьман Розумовський зрікається влади і Украііна фактично потрапляє під політичний вплив Рос імперії. Це відобразилося на системі освіти, в народних школах активно впроваджується політика русифікації, і з внз вилучаються світські дисципліни, перевага надається духовній освіті. Також у складному становищі опиняється укр козацька шляхта, діяльність якої реалізується переважно в не політичній сфері. Еліта залишає вплив у галузі мистецького життя, частково в галузі освіти і науки.але і тут спостерігається політичний вплив Рос імперії. Так наприклад, не отримує підтримки ідея Розумовського про створення світського університету в Києві, проект якого був розроблений уже в 1760 році. 

Однак, мав місце і певний розвиток: збільшується кількість філій Могилянки, які формуються у Чернігові, Харкові, Переяславі та Полтаві.

Політика Катерини ІІ перетворює козацтво на другорядну для культури силу, козацтво асимілюється, перестає бути самостійним субєктом культуротворення, внаслідок чого спостерігається занепад барокової культури. У межах імперської Росії бароко не стає настільки важливим напрямком і не отримує підтримки розвитку.

Д Чижевський вважає, що саме Григорій Сковорода стає останнім представником барокової культури в Укр. Його творча діяльність і філософія здійснює теоретичне узагальнення і певний підсумок просвітницької культури в Україні. Сковорода є одним з небагатьох представників укр культури, який має не тільки національне значення, а й світове.

Сковорода стає відомим філософом, письменником, педагогом, музикантом, діяльність якого якраз припадає на 2п 18 ст.

Основні етапи життя

22 листопада 1722 р  - народився у селі Чернухи на Полтавщині. Початкову освіту здобув у сільській школі. З 1734 р був прийнятий до Могилянки, у якій навчається до 1741. 

1741-1744 служить співаком придворної капели у Санкт-Петербурзі. 

1745-1750 перебуває у складі посольскої місії в Угорщині, Австрії, Словенії, Польщі, Італії та Німеччині, здобуваючи освіту провідних освітніх центрів. 

1753 повертається в Україну і працює вчителем поетики Переяславського колегіуму.

1759-1766 працює викладачем у Харківськосу Колегіумі.

1766- відмовляється від світського життя і кар'єри, веде мандрівний образ життя, подорожуючи селами лівобережної України та сусідніми областями Росії, здійснює проповідницько-просвітницьку діяльність. Цей час стає нацбільш плідним у творчості Сковороди, пише 18 творів, 7 перекладів (античних творів).

Основними творами, які принесли славу:

• Байки харківські

• Початкові двері християнської доброзвичаєвості

• Нарцис 

• діалог Асхань

• діалог Розмова 5 подорожніх про істинне щастя в житті

• Алфавіт світу

• діалог Двоє

• Потоп змії

Головними ідеями творчості стали:

• Вчення про 2 натури і 3 світи

• Вчення про сродну працю

• Вчення про самопізнання

• Антропологогічна концепція (ідея боголюдинства)

Якщо узагальнити ідеї Сковороди можна сказати, що Сковорода вперше у Зх Європі висуває ідею критики культури зх-європейського просвітництва. Ідеали і цінності просвітництва не можуть призвести ані окрему людину, ані суспільство до щастя.

Сковорода обгрунтовує ідею, що пізнання зовнішнього світу не призводить до пізнання людиною самої себе, тобто досвід людини має 2 принципово різні виміри, які не є взаємоповязаними. Людина постає субєктом пізнання, яким це бачать просвітники, але одночасно Сковорода вважає людину особистістю, розвиток якої не залежить від пізнання зовнішнього світу.

Сковорода вперше пропонує етику не на основі поняття дії. Характерною невід'ємною рисою людини є здатність відмовитись від дії.

Бароко занепадає, але набирає популярності класицизм. 

Класицизм стає більш органічним напрямком, який відповідав культурі тогочасної Рос імп.

Класицизм побудований на раціональних принципах просвітницької культури.

Засновником вважається Ніколя Вуало у своєму трактаті "Поетичне мистецтво".

Характерні риси:

• Використання античного мистецького канону

• Домінування раціональної складової у структурі художнього образу

• Наявність чітко визначеної системи жанрів зображально-виражальних засобів

Класицизм в укр культурі розповсюджується в межах архітектури, літератури, музики. На відміну від бароко Класицизм не приживається в укр культурі і має характер лише елітарний. 

Архітетура

Стиль Ампір (імперський)

Найбільш відомими памяткими вітчизняної архітектури класицизму є:

• Архітектурний комплекс КНУ (Беретті)

  • Головний корпус (червоний)

  • Інститут філології

  • Медичний корпус

• Гостинний двір

• Контрактовий будинок

• Святська церква у Ніжені

• Київська брама у Глухові

• Костел успіння Богородиці і Умані

• Успенський собор у Харкові

• Будинок Архієпископа у Чернігові

• Палац Потоцьких в Одесі

• Грецький соборв Одесі

Найвідоміші архітектори:

• Вінченцо Беретті

• Олександр Беретті

• Барський

• А Мелетський

• Франц Боффо

• Джованні Фрако

Література

Котляревський

Музика

Березовський, Бортнянський, Ведель

ЛЕКЦІЯ

ІУК 19 СТ ДВОРЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

• Загальна характеристика і періодизація культури 19 ст

• Особливості національного відродження на Сх укр землях в 1п 19 ст

• Становлення і розвиток університетської освіти і науки 1п 19 ст

УК 19 ст також називають періодом національного відродження. У розвитку укр культури Історіографічна періодизація не співпадає з культурно-історичною. ІУК охоплює період приблизно 150 р, початок якого 80-ті рр 18 ст до 1914 р. В цей період іде трансформація від традиційної до модерної культури.

Виокремлюють 3 основні періоди:

• ДВОРЯНСЬКИЙ (шляхетський) - 80-ті рр 18ст - 30-40-ві рр 19 ст

• Народницький - 30-40-ві рр - 80-ті 19ст

• Модерний - 80-ті рр 19 ст - 1914р

Цю періодизацію запропонував Іван Лисяк-Рудницький (укр вчений 20ст) у праці "Історичне ессе". Критерієм періодизації стали:

• Суб'єкт культуротворення - особа або група людей, що створювало культура

• Рушійні сили - соціальні інститути, які забезпечили процес культуротворення

ДВОРЯНСЬКИЙ - бо головним субєктом постає укр шляхта козацького походження, а рушійними силами - система університетів, освіти і науки.

Народницький - суб'єкт - інтелігенція не козацького походження, рушійні сили - інститути громадянського суспільства (неполітичні культурно-просвітницькі організації)

Модерний - суб'єкт - широкі народні маси, рушійні сили - політичні партії

Поштовх національному відродженню дає укр шляхта козацького походження. Перші явища укр відродження починаються на східноукраїнських землях, поштовхом до відродження стала прагматична потреба укр інтелігенції козацького походження утвердити власний статус в новопосталих політичних умовах. На сх укр землях починається широкий рух із збирання історичних матеріалів, хронік, грамот, які відображали історію козацької України, інколи історію від КР і до коз укр. Цей рух набрав масового характеру. Результатом цього руху стала публікація ряду історичних праць, які описували історію укр державності від витоків до козацької доби. Ці праці вперше друкуються в Санкт-Петербурзі. Зокрема стають розповсюдженими такі праці: Дмитро Бантиш-Кабенського, Одександр Безбородько, Миколи Туманського, Якова Марковича. Починає формуватися націонльна ідея. Своєрідним підсумком став вихід у світ анонімної праці "Історії Русів", яка стає першою повною політичною історією України.

Паралельно з істричними розвитками серед укр шляхти активного розвитку набувають дослідження народної культури: фольклору, етнографії, Народної мови, релігії, мистецтва.

У 1776 р в Петербурзі видає праця Григорія Калиновського "Опис весільних укр обрядів".

1798 - Яків Маркович "Записки про малоросію".

1819 - Микола Цертелєв "Досвід зібрання старовинних малорос пісень", яка засновує укр фольклористику.

1818 - Олександр Павловський видає одну з перших граматик укр народної мови "Граматика малорос діалекту".

1824 - Михайло Максимович "Збірник укр пісень"

Починаючи з 1801 р формується проект заснування університету, спочатку у Харкові. 1804 - цар узгоджує статут.

З січня 1805 р - починає працювати Харківський універ. Велику заслугу має Каразін.

Відповідно до статуту універу дозволялося самостійно створювати наукові об'єднання і товариства, самостійно здійснювати книгодрукування, здобуває право цензури усіх книг в межах Харківського шкільного округу. При цьому Х універ не був державним. Х універ стає центром консолідації тогочасної інтелігенції, в ньому закладаються основи сучасної науки, формується правова школа, ряд природничих шкіл.

Значення Х універу для укр відродження має декілька аспектів:

• Ідеї відродження формуються завдяки видавничій діяльності і періодичним виданням

• Заснування виникнення романтизму, засновники - Ізмаїл Срезневський, Амврозій Метлицький, Лев Боровиковський

• Центр формування наукових вітчизняних традицій і шкіл

Видавнича діяльність в Х універі стала важливим фактором реалізації ідей відродження. Видавався ряд періодичних і неперіодичних видань, на стрінках яких друкувалися праці у галузі етнографії, фольклористики, мовознавства, поетичні та прозові літературні твори, наукові досягнення. До найб відомих періодичних видань відносять:

• Харківський демокліт - гумористичний журнал з 1816 р

• Харківський вісник

• Укр вісник

• Харківська муза

• Укр муз журнал

• Наукові записки

• Альманахи (з 1831) - Український альманах 1831, Вранішня зірка 1833, Запорізька старовина 1833, Укр збірник

Харківський романтизм.

Об'єктом художнього зображення постає народне життя, історія, народна мова, звичаї і традиції. Однак Харківський романтизм мав переважно художньо-літературний характер.

ЛЕКЦІЯ. ІУК 19 ст. Народницький період

• Романтизм та особливості його розвитку в УК

• Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

• Життя і творчість Т.Шевченка

• Народництво як напрям культури українського національного відродження 2п 19ст

Є 2 основні єтапи народницького періоду:

• Романтичний - основою нац відродження стає ідеологія романтизму

• Позитивістський - громадівський рух

Романтизм - мистецький, філософський і свтоглядний напрямок розвитку зх-європейської культури, який виникає як критика і реакція на класицизм, тобто постає критикою на раціоналізм класицизму.

Ознаки:

• Мистецький, філософський і світоглядний напрямок

• Ідеологія романтизму грунтується на філософському принципі тотожного мислення і буття, тобто розуміння дійсності як опредметленоіі діяльності духу

• Головною цінністю визнається історія

• Головним субєктом історії визнається народ

• Головними цінностями вважають національну державу, мову, релігію

В укр культуру потрапляє німецький варіант романтизму.

Основні етапи:

• Харківський романтизм (10-ті рр 19 ст) (Ізмаїл Срезнецький, Амврозій Метлинський, Лев Боровиковський, Гулак Артемовський. Г Квітка-Основяненко)

  • Розвивається переважно у літературно худужній формі

  • Головним об'єктом художнього зображення стає минуле укр народу

  • Використовує засади німецького романтизму

  • Формується основні риси романтичної культури України

  • Започатковується вивчення народної культури

• Куївський романтизм (30-40ві рр 19 ст) (М костомаров, П Куліш, т Шевченко, В Білозерський)

  • Окрім літературно художньої форми, має соціально філософьске, філософсько-історичну спрямованість

  • Не використовує форму німецької романтики

  • Об'єкт зображення - сучасність і майбутнє

  • "Теорія хуторянства" П Куліш

Кирило-Мефодіївське товариство

Основні програмні твори діяльності - "Книга буття укр народу" М Костомаров.

У творчості Шевченка виділяють такі основні періоди:

• Ранні петербурзькі роки між 1838-1843 (1840 Кобзар)

• Пкріод 3 літ (1843-1847)

• Період залання (1847-1857)

• Пізній петербурзький період (1853-1863)

Літературна творчість Шевченка ділиться на такі жанри:

• Балади

• Побутові поеми

• Суспільно-політичні поеми

• Історична поезія

• Драматургічні твори

• Реалістична соціально-побутова проза 

Значення творчості Шевченка має декілька аспектів:

• Кобзар стає таким літературним твором, який містить принципову поетичну новацію, підкреслюючи невичерпність концептуально-семантичних ресурсів украіінськоіі мови

• Шевченко створює власний літературний стиль - містерію, в якому зображуються специфічні риси ментальності поневолених народів, розкриває структуру і специфіку ціннісної свідомості поневоленого народу, особливий спосіб буття культури поневоленого народу.

• Отримує розвиток ідея становлення національної держави

• Творчість Шевченка виступає консолідуючим фактором становлення національної культури

ЛЕКЦІЯ Розвиток УК кінця 19 - початку 20

• Особливості національного відродження на зх укр землях кінця 19 ст

• Розвиток освіти і науки кінця 19 - поч 20 ст

• Мистецьке життя кінця 19 - поч 20 ст

Головним чинником нац відродження к 19 - поч 20 ст стають освіта, наука та мистецтво. В к 19 ст паралельно з цими явищами окрім етнічної, формується і політична нація. 

Першим кроком для відродження стає розвиток освіти на зх украііні. Наукове товариство Шевченка постає фактором консолідацііі інтелігенцііі. 1873 - виникає спочатку як літературне об'єднання, мета якого була пропаганда укр мови, творів. 1893 - перетворюється на прототип академііі наук, активно займається дослідженням природничих наук: історико філософ, фізико матем, правнича та медична секцііі. Засновує ряд періодичних видань, в яких відображаються дослідження представників НТШ: Наукові записки НТШ, Етнографічний збірник. При НТШ засновується бібліотека, яка репрезентує найважливіші досягнення укр науки.

Одними з ініціаторів вважаються І Франко, Антонович, К Левицький.

Значення і діяльність НТШ:

• Консолідація еліти на зх землях

• Формування наукових традицій, які не залежали від особливостей культури російсько імперії

Виникає і здобуває визнання ряд наукових шкіл, що діють в університетах укр (в Харківському унів світового визнання здобувають визнання наук школи у галузі математики (Софія Ковалевська), хімії (Микола Бекетов, І Пулюй), історична школа (Дмитро Багалій, О Єфіменко), мовознавство (О Потебня), філософська (Йоган Штайль, Логій); в Ккиївському універі - правова школа (Неволін, Новгородцев, чечерін, Богоявленцев), філософська (Орест Новицький, Сильвестр Погодський), експерементальноіі психології (Георгій Челпанов), соціологічна (В Веселич), літературознавча (В Перетц); в Одеському - мікробіології (І Мечніков), фізіології (І Сеченов)))

Починає діяльність Укр Академііі Наук. Проект АН створюється влітку 1918, в вересні вже затверджується радою міністрів. Статут прердбачає, що АН стає вищою держ наук установою, яка має широку автономію; завданнями АН стає поширення, поглиблення та розповсюдження наукових  знань у суспільстві; АН здобувадла право самостійної заснування дослідних інститутів, напрями наукових досліджень. Окремими завданнями АН стають дослідження у галузі історії укр, укр мови, етнографії, українознавства. АН стала центром національного відродження.

Відділення

• Історико філологічне - на момент заснування налічувало 22 академіки

• Фізико математичне - 30 академіків

• Соціальних наук - 20 академіків

У підпорядкування АН були такі установи:

• Національна бібліотека

• Астрологічна обсерваторія

• Хім лабораторія

• Фіз інститут

• Зоологічний музей

• Бот сад

АН мала власне видавництво та літографію

Членами академії стали вчени зі світовим ім'ям, які і очолюють напрями наукових досліджень.

Першим президентом стає відомий вітчизняний вчений природодослідник стає Володя Вернадський: його праця "Про біосферу і ноосферу" - революція у методології природничих знань, у людиновимірності природничо наукового знання, вводячи ідею про принциповий зв'язок і саморозвиток природи у нерозривносу зв'язку із людиною та сусп.

Вчені: 

• істриичний - Д Боголюбов

• Мовознавство, етнографія - А Кримський

• Літературознавство. - Петров

• Мовознавство - Стефан Смальстоцький

• Економіка - М Туган-Барановський

• Природничі - Вернадський

Мистецьке життя

В к 19 ст ми бачимо рецепіювання і запозичення зразків зхєвропейського мистецтва та переходу у модернізм.

Напрямки:

• Романтизм

• Позитивізм - в соціальному напряму

• Модерн - відхід від зображення народних мотивів

УК переживає кризу в к 19 - поч 20 ст, як і зхєвр культура, що полягає у розчаруванні надбань культури, традиційних цінностях суспільства. Модерн - на сучасний вигляд суспільства.

Чинники кризи модернізму:

• Наукова криза - науковці прийшли висновку, що вся наука до 20 ст була помилковою.

• Мистецтво - традиційні зв'язки і цінності вичерпують себе, не можна створити нічого нового, а тому потрібно відповідати новому сучасному стану суспільству.

Характерні ознаки модернізму:

• Субєктивізація мистецтва - в центрі уваги мистецтва постає суб'єкт, свідомість людини

• Різке протиставлення сучасності і традицій

• Дискусійна комунікативна легітимація цінностей - відмова від традиційного сприйняття суспільних цінностей

Нові течії мистецтва обр мистецтва

• Кубофутуризм - Богомазов, Баранов-Фасіде, Малевич, Бурлюк, Нармут

• експресіонізм

• неопримітивізм

• Сюрреалізм

• Абстракціонізм

Театр:

• Л. Курбас - театр березіль - психоаналітична інтерпритація античних творів

Музика:

• Лисенко

На самостійне опрацювання: художники модернізму, їх картини

ЛЕКЦІЯ ІУК Період між війнами 20-30 рр 20 ст

• Політика українізації та іііі значення для розвитку духовноіі культури укр

• Феномен укр авангарду

• Феномен розстріляного відродження та метод соц реалізму у мистецтві

Політика укранізації - сукупність засобів влади, спрямованих на покращення укр культури

Внутрішні аспекти/причини:

• необхідність партійного керівництва налагодити зв'язок з інтелігенцією і народом

• Необхідність подолання розриву між культурою міста і села в межах індустріального суспільства

• Необхідність подолання міжнародної ізоляції

Зовнішні аспекти/причини:

• Поєднання модернізму і глобалізації

• Стимулювання розвитку національної мови

• Стимулювання розвитку нац мистецтва

• Стимулювання модернізму

• Стимул розвитку національною науки

Досягнення і результати:

• Радянська культура починає визнаватись на світовому рівні

• Зникає міжнародна ізоляція

• консолідація інтелігенції і іііі довіра радянським ідеалам

• Формування міцної нац культури як такої що здатна визнавати і розуміти інші культури

Набуває розвитку авангардизм, в якому втілюються ідею модернізма. Розповсюджуються майже в усіх галузях мистецтва: література, драматургія, кіномистецтво, образотворче мист, архітектура та музика.

В літературі - створюється ряд модерністських літературних об'єднань.

1922 р - засновано спілку селянських письменників Плуг, яктивістами якої стають А Головко, О Копиленко, П Панч

1923 р - виникає модерністська спілка пролетарських письменників Ґарт (В Еллан-Блакитний, В Сосюра, П Тичина)

ВАПЛІТЕ розвиває можерністський дискус в укр літературі, засновником якого є М Хвильовий. В його склад входили М Куліш, М Бажан, П Тичина, П Панч, О Досвітній, Г Епік.

Окремим явищем укр авангарду стає течія футуризму, яку очолює М Семенко.

Футуристи: О Слисаренко, Г Шкурупій, М Бажан.

Мистецтво виступає за осмислення сучасного розвитку культури, заперечення минулого і традицій.

Неокласицизм, засновник М Зеров

П Филипович, Драй-Хмара, В Домонтович, О Бургарт

Головною ідеєю є певна альтернатива футуризму, переосмислення і інтерпритація класичних цінностей і традицій.

Драматургія

М Куліш

Кіномистецтво

О. Довженко, який вважається засновником поетичного кіно. Він показує, що кіномистецтво не є подібним до театру.спрямовано на вираження внутріннього стану глядача, введення іде рухомою камери.

Образотворче мистецтво

Виведення культури на світовий рівень

Експресіонізм, кубізм, футуризм, кубофутуризм, наївний реалізм, сюрреалізм, абстракціонізм, конструктивізм

В Ярмило, А Петрицький, О Екстер, Малєвічь

Конструктивізм - базується на принципах функціональності, раціональності та економності

Будівля Київського вокзалу(Вербицький), комплекс адмін споруд Держпром у Харкові, Київська кінофабрика (Липов), Бессарабка

Розвиток українізації стає загрозою для радянстької влади, починається згортання і супротив.

Кроки згортання:

• Введення методу соц реалізму у мистецтво, відповідно до якого мистецтво має зображати обєктивну дійсність у її революційному та історичному розвитку, мати партійний виховний та соціально перетворювальний характер

• Репресивні дії влади проти інтелігенції

• Процес проти буржуазного націоналізму

• Сфабриковані каральні справи проти залишившихся представників культури і мистецтва

20-30 рр - найвищій розвиток УК, нац відродження, виведення культури на світовий рівень, поряд із цим це останній етап нац відродження, щобув придушеним.

ЛЕКЦІЯ УК 20 ст

• феномен 60тників у розвитку УК

• Особливості розвитку УК у 70-80 рр 20 ст, феномен радянської масової культури (період застою)

• Проблеми та перспективи розвитку УК на сучасному етапі

 Основні течії 60тників:

• Дисиденти (Драч, Стус, Симоненко, Костенко, Горська) 

• політична нейтральність. прагули вдосконалення нац культури, змінити суспільну свідомість (Шевчук, Гончар, Параджанов, Іллєнко)

Проявом 60 стає організація підпільних організацій. 1959 - Клуб творчої молоді Супутник, заснований студентами театрального інституту (Лесь Танюк, Алла Горська), діяльність пов'язана зі збиранням історичних матерілів 30х років відродження, діяла художня секція

Клуб творчої молоді Пролісок (М Косів, М Осадчий, І Стасів, І Калинець, Степанія Шабатура

лютий 1963 - конференція з питань культури та укр мови (Інститут мовознавства АН і КНУ), брало участь близько 800 учасників.

З 1963 р почались репресії проти 60ків