34.Структура наукової роботи (курсової, бакалаврської).

Структура курсової роботи, зазвичай є простою. План містить вступ, основну частину(2-3 розділи), висновки, список використаних джерел, за необхідності додатки:

Структура дипломної роботи містить основні елементи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

Зміст відповідає планові, до якого додається нумерація сторінок.

Вступ – розкривається суть проблеми, її наукове чи практичне значення, стан дослідження, обґрунтовано необхідність його проводити.

Основна частина роботи складається з кількох розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки, а в кінці робляться висновки.

Висновки – викладають найважливіші наукові та практичні результати, формулюють рекомендації щодо наукового та практичного застосування.

Список використаних джерел – доцільним є алфавітно – нумераційний порядок запису джерел. Записи розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назви його праць.

35 Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

Орфографічні норми встановлюють одноманітність написання слів відповідно до усталених норм. Вони визначають правила написання слів разом, окремо, через дефіс; вживання малої великої літери; способу переносу слів з одного рядка в інший; вживання апострофа; правила правопису слів іншомовного походження; прізвищ, географічних назв; правила написання морфем.

36 Пароніми та омоніми.

Пароніми – це слова які мають подібність у морфологічній будові( близькі за фонематичним складом) але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мов, мають однакові граматичні ознаки( коса і коса)

37.морфологічні норми укр. Мови. Давальний і кличний відмінок

Особливістю укр. Мови є вживання у давальному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни закінчення –ові,-еві:козакові,учителеві.

їй паралельне закінчення давального відмінка-у(-ю). яке слід уживати,якщо в реченні є два іменники чол. Роду,з яких один уже має закінчення –ові,-еві(-єві)

Чоловічий чи жіночий рід

Іменники біль,Сибір,степ,накип,насип в укр. Мові- чоловічого роду другої відміни, а в рос мові- жіночого роду третьої відміни(душевная,зубная боль).Український іменник путь-жін роду

Прикметник

Ступені порівняння якісних прикметників

Складена форма вищого ступеня прикметників твориться додаванням до звичайного ступення слів більш або менш(вищий ступінь),найбільш,найменш(найвищий)витриманий-більш витриманий,найбільш витриманий.

Вищий ступінь порівняння прикметників уживається з прийменниками від,за ,над,проти сполучниками як,ніж.Цей твір кращий за ті що ви читали.

Займенник

Деякі відмінкові особливості

Особовий займенник я в знахідному відмінку з прийменником про може мати два значення: Вони говорили про мене( про мою особу)і про мене, що вони там говорять(мені байдуже)

Іменник

Називний відмінок у складеному присудку.

Якщо іменники й пов’язані з ними прикметники означають постійну властивість, то вживається називний відмінок:Мій батько був коваль.Коли є протиставлення,вживається орудний відмінок:Попервах Петро був першим учнем, апотім став мало не останім.

Родовий чи знахідний відмінок додатка

На відміну від рос. Мови ,в укр.. іменник додаток часто вживається у родовому , ане знахідному відмінку.Тому слід казати: писати листа,пришити ґудзики.

Родовий відмінок належності

Інколи вживають звороти:Тут була хата Франка,треба берегти гнізда птахів,у яких родовий відмінок означає належність якоїсь речі комусь.

Родовий відмінок часу

Вукр мові,на вдіну від рос мови,для означення часу вживається родовий відмінок іменників: того дня_ в тот день

Орудний відмінок часу

Для означення часу вживається й орудний відмінок: Щасливою годиною козак уродився. Родовий та орудний відмінки на означення часу- майже паралельні форми,хоч деяку різницю між ними можна помітити.Якщо порівняти речення: Одної ночі приснився мені сон з реченням Уже ядумала про тебе днями й ночами, то відчутно, що в першому реченні йдеться про конкретний час, а в другому –невизначений.

Давальний і кличний відмінок

Особливістю укр. Мови є вживання у давальному відмінку іменників чоловічого роду другої відміни закінчення –ові,-еві:козакові,учителеві.

Єй паралельне закінчення давального відмінка-у(-ю). яке слід уживати,якщо в реченні є два іменники чол. Роду,з яких один уже має закінчення –ові,-еві(-єві)

Чоловічий чи жіночий рід

Іменники біль,Сибір,степ,накип,насип в укр. Мові- чоловічого роду другої відміни, а в рос мові- жіночого роду третьої відміни(душевная,зубная боль).Український іменник путь-жін роду

Прикметник

Ступені порівняння якісних прикметників

Складена форма вищого ступеня прикметників твориться додаванням до звичайного ступення слів більш або менш(вищий ступінь),найбільш,найменш(найвищий)витриманий-більш витриманий,найбільш витриманий.

Вищий ступінь порівняння прикметників уживається з прийменниками від,за ,над,проти сполучниками як,ніж.Цей твір кращий за ті що ви читали.

Займенник

Деякі відмінкові особливості

Особовий займенник я в знахідному відмінку з прийменником про може мати два значення: Вони говорили про мене( про мою особу)і про мене, що вони там говорять(мені байдуже)

За укр мовною традицією,назва дійової особи в речені, виражені іменником чи займенником,вживається у називному відмінку,ане в орудному,як у рос. Мові.не головну увагу мною приділено проблемі,а головну увагу я приділив проблемі.

Числівнник

Узгодження іменників з числівниками

Як відомо,із числівниками два,три,чотири(і складеними числівниками,що закінчуються на два,три ,чотири)іменникивживаютьсяу називному відмінку множини:три студенти,сорок три студенти.

Збірні числівники

В укр.. мові збірні числівники поєднуються з назвами людей(троє дітей);з особовими займенниками(їх було четверо);з і менниками, що мають тільки множину:троє ножиць.

Дієслово

Дієслово бути

Дієслово бути має в усіх особах однини і множини форму є:Ви є розумний чоловік.

Наказовий спосіб

На відміну від рос мови укр. Має не тільки форми2-Ї особи однини і множини наказового способу(читай і читайте), а й форму 1-ї особи множини-читаймо говорімо.

Дієприкметник

Активні і пасивні дієприкметники

В укр. Мові немає форм пасивного дієприкметника теперішнього часу на зразок рос читає мий,получає мий.,але зрідк трапляються віддієслівні прикметники з суфіксами-им-(невгасима любов),-ом-(невідомий чоловік),що утратили ознаки дій й набули постійної якості.

Інколи можна замінити активні дієприкметники дієприслівником або іменником.