
- •1 Розрахунок посадок із зазором для підшипників рідинного тертя
- •1.1 Розрахунок оптимального зазору
- •1.2 Визначення максимально можливої товщини масляного шару
- •1.3 Вибір стандартної посадки
- •Визначення діючих зазорів
- •Перевірка наявності рідинного тертя
- •Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •2 Розрахунок посадок із натягом
- •Визначення мінімального питомого тиску
- •2.2 Встановлення характеру деформування вала і втулки
- •2.3 Визначення найбільшого контактного тиску
- •2.4 Визначення граничних натягів
- •2.5 Визначення поправки на зминання мікро нерівностей
- •2.6 Визначення допустимих граничних натягів
- •2.7 Вибір стандартної посадки з натягом
- •2.8 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •3 Розрахунок ймовірності отримання натягів і зазорів у перехідних посадках
- •3.1 Визначення граничних відхилень і допусків спряжуваних деталей
- •3.2 Визначення параметрів посадки
- •3.3 Розрахунок середнього квадратичного відхилення посадки
- •3.4 Визначення границі інтегрування
- •3.5 Визначення імовірності отримання натягів і зазорів
- •3.7 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •4 Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення
- •Визначення інтенсивності радіального навантаження
- •4.2 Вибір посадок кілець підшипників на вал і в корпус
- •4.3 Нормування відхилень форми та шорсткості поверхонь під підшипники кочення
- •4.4 Перевірка наявності посадкового радіального зазору
- •4.5 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •5 Розрахунок гладких граничних калібрів
- •5.1 Визначення граничних відхилень граничних розмірів деталей
- •5.2 Розрахунок калібру-пробки для контролю отвору
- •5.3 Розрахунок калібру-скоби для контролю вала
- •5.4 Розрахунок контрольних калібрів для контролю калібру-скоби
- •5.5 Визначення виконавчих розмірів калібрів (гост 21401-75)
- •5.6 Визначення допусків форми та шорсткості поверхонь калібрів
- •5.7 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •6 Розрахунок допусків розмірів, які входять у розмірні ланцюги
- •6.1 Метод повної взаємозамінності
- •6.2 Розрахунок розмірних ланцюгів імовірнісним методом
- •6.3 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •7 Визначення граничних розмірів і допусків різьбового спряження
- •7.1 Короткі теоретичні відомості
- •7.2 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •8 Допуски циліндричних зубчастих передач
- •8.1 Короткі теоретичні відомості
- •8.2 Приклад розв’язування задачі
- •Розв’язування
- •Перелік посилань
6.2 Розрахунок розмірних ланцюгів імовірнісним методом
Цей метод ґрунтується на відомому положенні теорії ймовірності, згідно з яким граничні значення (найбільше, найменше) розмірів усіх складових ланок розмірного ланцюга зустрічаються значно рідше, ніж їх середні значення.
Замикаючу ланку розмірного ланцюга розглядають як випадкову величину, яка є сумою незалежних (за величиною відхилень) складових ланок ланцюга.
Приймають,
що
,
де
– діапазон розсіювання похибок для
кожної із ланок ланцюга (вважають, що
похибки підпорядковуються законові
нормального
розподілу).
Відповідно для замикаючої ланки
; (6.12)
. (6.13)
Граничні
відхилення складових ланок розраховують
за середнім відхиленням (координатою
середини поля допуску
):
. (6.14)
; (6.15)
. (6.16)
Для замикаючої ланки:
; (6.17)
; (6.18)
; (6.19)
,
(6.20)
де
координати середини полів допусків
ланок (замикаючої, збільшуючих, зменшуючих)
розмірного ланцюга.
В
оберненій
задачі
визначають:
,
,
,
(див. ф-ли 6.13, 6.20, 6.18, 6.19).
При розв’язуванні прямих задач застосовують ті ж способи, що і в розрахунках методом повної взаємозамінності, а саме спосіб рівних допусків:
, (6.21)
й спосіб допусків однакової точності:
. (6.22)
Визначивши
допуски складових ланок розмірного
ланцюга
,
підбирають значення розмірів
,
виходячи з умови 6.19 якщо
, (6.23)
, (6.24)
Застосування імовірнісного методу розрахунку розмірних ланцюгів порівняно з методом повної взаємозамінності дозволяє:
при розв’язуванні прямої задачі за заданим допуском замикаючої ланки призначити більш грубі допуски складових ланок, які технологічно легше виконувати;
при розв’язуванні оберненої задачі за відомими допусками складових ланок визначити більш вузький, але більш ймовірний діапазон розсіювання або допуск замикаючої ланки.
Недоліки методу:
відсутність повної гарантії від браку за точністю замикаючої ланки;
відносна складність і велика трудомісткість обчислювальних робіт;
точність і достовірність розрахунків залежать від точності й достовірності визначення статистичних характеристик розподілу.
6.3 Приклад розв’язування задачі
Для заданого розмірного ланцюга (рис. 6.1) призначити допуски складових ланок: А1=100 мм, А2=40 мм, А3=25 мм (дві ланки див. рис. 6.1), А4=90 мм, якщо відомо граничні відхилення замикаючої ланки
мкм,
мкм.
Розв’язування
Метод повної взаємозамінності
Будуємо розрахункову схему розмірного ланцюга (рис. 6.2) й для зручності результати обчислень записуємо в таблицю 6.1 (зауважимо, що розмірний ланцюг містить дві ланки А3=25 мм див. рис.6.1).
Розв’язуємо пряму задачу методом повної взаємозамінності. Оскільки складові ланки входять в різні інтервали, то застосовуємо спосіб допусків однакової точності.
Розраховуємо допуск замикаючої ланки розмірного ланцюга як різницю її граничних відхилень ( мкм, мкм)
,
мкм.
Одиниці допуску складових ланок знаходимо за таблицею 6.3. Визначаємо суму цих одиниць (врахувавши значення і для двох ланок А3)
=2,17+1,56+1,31+2,17+1,31=8,52 мкм.
За формулою 6.9 обчислюємо коефіцієнт точності розмірного ланцюга
,
.
Його
значення (
)
відповідає 6 квалітету точності (див.
табл.6.4). Згідно з ДСТУ 2500–94 знаходимо
допуски
складових ланок розмірного ланцюга.
Таблиця 6.1– Результати розрахунків методом повної взаємозамінності
Номінальні значення розмірів , мм |
Одиниця допуску і, мкм |
Допуск розміру , мкм |
Розміри складових ланок , мм (прийняті) |
А1=100 |
2,17 |
22 |
|
А2=40 |
1,56 |
16 |
40+0,016 |
А3=25 |
1,31 |
13 |
25–0,013 |
А3=25 |
1,31 |
13 |
25–0,013 |
А4=90 |
2,17 |
22 |
90–0,022 |
Для охоплюючого розміру А2 (див. розрахункову схему рис. 6.2) допуск проставляємо як для основного отвору (тобто у ”+”), а для охоплюваних А3, А4 як для основного вала (тобто у ”–”).
Граничні відхилення розміру А1 визначаємо за формулами 6.4–6.5:
;
;
Отримуємо
;
;
;
Допуск ланки А1
;
мкм.
Перевіряємо виконання умови 6.11:
;
мкм;
мкм;
80 мкм=80 мкм.
Імовірнісний метод розрахунку
Розрахунок проводимо за таблицею 6.2 (стовбці 1, 2 такі ж, як в табл. 6.1), з якої отримуємо
=15,25
мкм.
Таблиця 6.2 – Результати розрахунків імовірнісним методом
Номінальні значення розмірів , мм |
Одиниця допуску і, мкм |
і2, мкм2 |
Допуск розміру
|
ІТ2, мкм2 |
Допуск розміру
|
ІТ2, мкм2 |
Розміри складових ланок , мм (прийняті) |
А1=100 |
2,17 |
4,7 |
35 |
1225 |
54 |
2916 |
|
А2=40 |
1,56 |
2,43 |
25 |
625 |
39 |
1521 |
40+0,039 |
А3=25 |
1,31 |
1,71 |
21 |
441 |
21 |
441 |
25–0,021 |
А3=25 |
1,31 |
1,71 |
21 |
441 |
21 |
441 |
25–0,021 |
А4=90 |
2,17 |
4,7 |
35 |
1225 |
35 |
1225 |
90–0,035 |
Сума |
|
15,25 |
|
3957 |
|
6544 |
|
Допуск замикаючої ланки розмірного ланцюга ( мкм, мкм):
,
мкм.
Коефіцієнт точності розмірного ланцюга
,
.
Відповідно
до отриманого значення
приймаємо 7 квалітет точності для усіх
ланок розмірного ланцюга. Згідно з ДСТУ
2500–94 знаходимо допуски розмірів
(для 7-го квалітету й відповідного
інтервалу).
За формулою 6.13 та даними табл.6.2 допуск замикаючої ланки дорівнює
,
мкм,
що
є менше від заданого (
мкм).
Виходячи
з конструктивних міркувань, для розмірів
А1,
А2
призначаємо допуски за 8 квалітетом
точності, а для решти розмірів приймаємо
7 квалітет (див. 6, 7 стовбець табл.6.2). Тоді
мкм –
більше заданого.
Для охоплюючого розміру А2 (див. розрахункову схему рис. 6.2) допуск проставляємо як для основного отвору (тобто у ”+”), а для охоплюваних А3, А4 як для основного вала (тобто у ”–”).
Граничні відхилення розміру А1 визначаємо за формулами 6.14–6.20:
;
мкм.
Для ланки А2 (див. 6.23):
;
,
а для охоплюваних розмірів А3, А4 (див.6.24):
;
.
За формулою 6.20 отримаємо
;
;
мкм;
Розраховуємо граничні відхилення ланки А1 (див. рівності 6-15, 6.16)
;
мкм;
;
мкм.
Приймаємо
мкм,
мкм.
Таким чином, допуски складових ланок, визначені імовірнісним методом більш технологічні, ніж допуски, визначені методом повної взаємозамінності.
Таблиця 6.3 – Значення одиниці допуску для основних інтервалів розмірів
Інтервали номінальних розмірів, мм |
Одиниця допуску і, мкм |
Інтервали номінальних розмірів, мм |
Одиниця допуску і, мкм |
До 3 |
0,55 |
50–80 |
1,86 |
3–6 |
0,73 |
80–120 |
2,17 |
6–10 |
0,9 |
120–180 |
2,52 |
10–18 |
1,08 |
180–250 |
2,89 |
18–30 |
1,31 |
250–315 |
3,22 |
30–50 |
1,56 |
315–400 |
3,54 |
Таблиця 6.4
Позначення допуску |
Величина допуску |
Інтервали номінальних розмірів, мм |
Величина допуску |
ІТ5 |
7і |
ІТ11 |
100і |
ІТ6 |
10і |
ІТ12 |
160і |
ІТ7 |
16і |
ІТ13 |
250і |
ІТ8 |
25і |
ІТ14 |
400і |
ІТ9 |
40і |
ІТ15 |
640і |
ІТ10 |
64і |
ІТ16 |
1000і |