24. Заходи протидії актам недобросовісної конкуренції.

25. Інформація як об’єкт промислового шпигунства.

ІНФОРМАЦІЯ:

 Про працівників — носіїв таємниць банку.

 Про фінансові і виробничі плани.

 Про технології банківського виробництва.

 Про відомості за рахунками і вкладами клієнтів і кореспондентів.

 Про нові операції і послуги банку.

 Про істинні показники роботи банку.

 Про плани щодо відкриття (закриття) філій.

 Про способи управління персоналом і діяльністю банку.

 Про систему безпеки банку.

 Про результати переговорів з партнерами і контрагентами.

 Про договори з розвитку комерційної діяльності.

26. Можливі форми нелегального та напівлегального отримання інформації банку промисловими шпигунами.

 Неправдиві переговори з банком.

 Підслуховування розмов, вивідування інформації.

 Підкуп службовців банку, засилання до банку агентів, установлення спеціальних технічних засобів у його приміщеннях для несанкціонованого отримання інформації.

 Спостереження за діяльністю установ банку та його персоналом.

 Опитування фахівців конкурента на виставках, конгресах, конференціях, семінарах.

 Посягання на інтелектуальну власність банку.

 Анкетування фахівців банку під виглядом запрошення їх на роботу.

 Шантаж і різні форми тиску на джерела інформації банку.

 Викрадення документів, програмних засобів, які використовуються в банку.

 Збирання інформації через закордонні філії, партнерів, клієнтів, спільних постачальників, консультантів, радників, колишніх працівників банку.

27. Захист діяльності банку від промислового шпигунства.

28. Охорона і режим у банку. Принципи охорони.

29. Охорона і режим у банку. Завдання режиму охорони.

Загалом діяльність сил охорони передбачає виконання трьох груп завдань:

• аналітичні, пов’язані з отриманням інформації про загрози охороні банку та джерела таких загроз, а також з аналізом стану охорони банку;

• процедурно-відбивні, пов’язані з організацією охорони об’єктів установи банку, своєчасною реакцією сил охорони на виникнення загроз, відбиттям і локалізацією посягань на об’єкти охорони банку, взаємодією сил охорони з ДСО, ліквідацією наслідків посягань і відновленням режиму охорони;

• попереджувальні, пов’язані зі створенням іміджу сильного і надійного режиму охорони, своєчасним виявленням ознак підготовки посягань на об’єкти охорони, завчасним зосередженням сил і засобів охорони на загрозливих ділянках та об’єктах охорони, проведенням заходів дезінформації зловмисників.

30. Обов’язки керівника установи банку під час організації охорони.

Керівник банку або уповноважена ним особа при організації охорони визначає:

• організацію пропускного та внутрішньооб’єктового режиму;

• місця встановлення технічних засобів охорони та їх кількість;

• технічні засоби охорони для забезпечення відповідного реагування на їх сигнали сил охорони;

• конкретні (мінімально можливі) терміни оперативного реагування сил охорони на сигнали технічних засобів охорони;

• дії працівників банку і сил охорони у разі спрацювання технічних засобів охорони, а також їхні дії у непередбачених ситуаціях;

• взаємодію між різними суб’єктами охорони, якщо має місце залучення до виконання завдань охорони різних суб’єктів;

• інші заходи, необхідні для забезпечення надійного збереження цінностей і належного рівня охорони відповідної установи банку.