17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.

- Зміни в господарському розвитку українських земель напередодні Визвольної війни 1648—1676 рр.

- Економічні причини Визвольної війни, її соціально-економічні наслідки та суть економічної політики Б. Хмельницького.

- Еволюція соціально-економічних відносин у другій половині ХVII — на початку XVIII ст.

- Економічна політика Петра І і його наступників та її вплив на господарський розвиток українських земель.

- Основні напрями господарського розвитку українських земель у XVIII — першій половині ХІХ ст.

- Господарський розвиток західноукраїнських земель під владою Польщі та Австро-Угорщини у XVII—XVIII ст.

- Криза кріпосної системи господарства в українських землях.

18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.

Центральним явищем історії України XVI—XVIII ст. було козацтво, яке втілило в собі кращі національні риси українського народу. Воно обороняло рідний край від зовнішніх ворогів, чинило активний опір соціальному та національно-релігійному гнобленню, стало творцем нової форми державності на українських землях.

Причини, які зумовили виникнення українського козацтва, мали комплексний характер. До них належали як економічні, політичні, військово-стратегічні, так і соціальні чинники тощо. Зародження українського козацтва було зумовлене наявністю вільних земель на південному порубіжжі України та спричинене трьома головними взаємопов'язаними факторами: природним прагненням українців до волі, посиленням соціального та національного-релігійного гноблення, необхідністю захисту краю від татарських набігів.

19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.

Запорозька Січ була обведена високими валами з частоколом і зрубами, на які ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені — казарми, де мешкали запорожці. Козацька залога на Січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, школа, господарські та військові споруди. Січова церква Покрови Пресвятої Богородиці і духовенство перебували під зверхністю Києво-Межигірської архимандрії. Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя Запорозької Січі, де відбувалися Січові ради тощо. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпосництва.

20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.

Період 1614-1620 рр. вважався одним з яскравих в історії запорозьких козаків. Особливої слави у боротьбі проти мусульманської загрози і захисті України заробив гетьман Петро Сагайдачний.У 1614 р. козаки захопили турецьку фортецю Синоп, спаливши усе місто та обернувши його на пустелю. При тому вони зруйнували турецький арсенал, попалили галери та човни. Турки зазнали збитків у 40 млн. золотих. У 1615 р. козаки морем доправилися до Туреччини, попаливши чимало міст біля Стамбулу. Турецький султан був у розпачі. Наступного, 1616 р. морські операції набули все більшого розмаху. Велика турецька ескадра, вислана проти запоріжців була розбита біля Дніпрового Лиману. Козаки захопили велику здобич і чимало турецьких полонених. Це була чергова перемога гетьмана Сагайдачного.

Навесні того ж 1616 р. ескадра(обєднання) П. Сагайдачного розгромила турецькі війська біля гирла Дніпра. Потім козаки спалили Кафу, де розміщувався один з найбільших рабських ринків. Восени козаки, перепливши Чорне море, здобули Трапезунд.