- •1.Предмет принципи і джерела історії україни.
- •2.Східні слов'яни їх розселення та племінні союзи.
- •4.Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика київських князів
- •6. Історичне значення перших київських князів у Київській Русі.
- •8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
- •9.Історичне значення Київської Русі.
- •10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
- •11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
- •14. Кревська унія. Політичний устрій українських земель у складі Литви і Польщі.
- •15. Люблінська унія. Україна у складі Речі Посполитої.
- •16. Політичний режим в Речі Посполитій: всевладдя шляхти (друга половина хvi – перша половина XVII) ст.
- •17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.
- •18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.
- •19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.
- •20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.
- •21.Етапи визвольної війни 1648-1654 рр., їх військово-політичні наслідки.
- •22.Характер Переяславської угоди і Березневих статей 1654 р.
- •23.Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів і. Виговського, ю. Хмельницького, п. Дорошенка.
- •24.Гайдамацький та опришківський рухи в Україні, їх значення
- •25. Розвиток сільського господарства в Україні в XVII ст.
- •26. Козацько-селянські повстання кн. Хvп-поч. XVIII ст.
- •27.Гетьманування і. Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України
- •28.Гетьман п. Орлик і його Конституція 1710р.
- •29. Антиукраїнська політика Петра і та Катерини II. Малоросійська колегія
- •30.Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II, подальша доля козацтва
- •33.Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кн. Хіх-поч. XX ст.)
- •34.Національне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
- •35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
- •36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
- •38.Директорія та її діяльність
- •40.Неп, його суть та здійснення.
- •41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
- •42.Індустріалізація, її суть та значення.
- •44. Колективізація та її особливості в Україні.
- •46. Августін Волошин і Карпатська Україна
- •47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки
- •48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.
- •49. Початок iIсвітової війни та українське питання.
- •51.Оун та упа в боротьбі за незалежну Україну.
- •52.Вклад українського народу в боротьбу проти німецьких військ у 1941-1945 рр.
- •54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
- •55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
- •56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
- •57. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.
- •58.Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
- •59.Конституція України про права і обов'язки громадян.
- •60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
- •61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.
- •63.Національно-державна символіка незалежної України.
- •64.Україна в сучасному світі
11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяв ряд чинників:
а) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центр влади,князівст розташов на перехресті важливих торгових шляхів);б)необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини,згодом і проти монголо-татарської навали на Русь;в) енергійна об'єднавча політика князів Р.Мстиславича та Д.Галицького.Підносилась економіка, розвивались ремесла, торгівля. Галицько-Волинська держава відігравала помітну роль у загальноєвропейській торгівлі. Економ розвиток Галицько-Волинської держави відбувався на рівні передових європейських країн. Державна скарбниця поповнювалася за рахунок збору данини, податків, мит з населення, війни.
Могутньою економ і політ верствою феодального класу було старе боярство, яке володіло власним військом і негативно реагувало на втручання у внутрішні справи, обмеження їх прав. Наступною соціальною верствою були службові князі, які знаходились у прямій залежності від великого князя.Основну масу населення Галицько-Волинської держави складали селяни. Переважаючою частиною були смерди (вільні виробники, мали власне невелике господарство і майно, сплачували певний розмір податків, несли військову службу )
12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
Данило (Романович) Галицький (1201-1264) – князь Волинський і Галицький, король Русі з 1254 р.. Данило Галицький один з найвидатніших руських князів, який в несприятливих умовах ворожого оточення зумів не лише згуртувати галицькі і волинські землі, але й перетворити князівство у високорозвинену державу, до якої з Великою повагою ставилися в Європі.
Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на посилення держави. Розбудувувалися міста, утвор нові – Львів, Холм. У 1239 р. до князівства було приєднано Київ. Зміцнювалася православна церква, розвивалася культура.Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста – Галич, Володимир, Кам’янець. Згодом Данило Галицький здійснив успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захопив Люблін і Люблінську землю.Помер і похований у збудованому ним місті Холм
13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
У 1349 р. Казимир напав на Галичину вдруге і ввів її до складу Польщі, присвоївши собі титул «пана королівства Руського», як називали ці землі останні правителі Галичини. Своєрозширення на Схід Казимир сподіваючись на підтримку папи римського, зображав як хрестовий похід проти язичників-литовців і схизматів-українців. У XIV ст. історичні події розвивалися у вкрай несприятливому для Русі-України напрямі: вона була ослаблена золотоординським ігом; припинилася галицько-волинська князівська династія; посилилися агресивні сусіди, насамперед Польща, Угорщина, Литва. У результаті з сер. XIV ст. українські землі підпадають під владу кількох країн. Зокрема, в 1349 р. Польщею була захоплена Галичина. Протягом 1370—1387 pp. Галичиною володіла вже Угорщина, а у 1387 p., за короля Ягайла, Галичина та Холмщина остаточно були приєднані до Польщі. Молдавське князівство захопило Буковину, а Угорщина — Закарпаття.