- •1.Предмет принципи і джерела історії україни.
- •2.Східні слов'яни їх розселення та племінні союзи.
- •4.Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика київських князів
- •6. Історичне значення перших київських князів у Київській Русі.
- •8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
- •9.Історичне значення Київської Русі.
- •10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
- •11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
- •14. Кревська унія. Політичний устрій українських земель у складі Литви і Польщі.
- •15. Люблінська унія. Україна у складі Речі Посполитої.
- •16. Політичний режим в Речі Посполитій: всевладдя шляхти (друга половина хvi – перша половина XVII) ст.
- •17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.
- •18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.
- •19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.
- •20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.
- •21.Етапи визвольної війни 1648-1654 рр., їх військово-політичні наслідки.
- •22.Характер Переяславської угоди і Березневих статей 1654 р.
- •23.Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів і. Виговського, ю. Хмельницького, п. Дорошенка.
- •24.Гайдамацький та опришківський рухи в Україні, їх значення
- •25. Розвиток сільського господарства в Україні в XVII ст.
- •26. Козацько-селянські повстання кн. Хvп-поч. XVIII ст.
- •27.Гетьманування і. Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України
- •28.Гетьман п. Орлик і його Конституція 1710р.
- •29. Антиукраїнська політика Петра і та Катерини II. Малоросійська колегія
- •30.Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II, подальша доля козацтва
- •33.Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кн. Хіх-поч. XX ст.)
- •34.Національне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
- •35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
- •36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
- •38.Директорія та її діяльність
- •40.Неп, його суть та здійснення.
- •41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
- •42.Індустріалізація, її суть та значення.
- •44. Колективізація та її особливості в Україні.
- •46. Августін Волошин і Карпатська Україна
- •47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки
- •48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.
- •49. Початок iIсвітової війни та українське питання.
- •51.Оун та упа в боротьбі за незалежну Україну.
- •52.Вклад українського народу в боротьбу проти німецьких військ у 1941-1945 рр.
- •54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
- •55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
- •56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
- •57. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.
- •58.Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
- •59.Конституція України про права і обов'язки громадян.
- •60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
- •61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.
- •63.Національно-державна символіка незалежної України.
- •64.Україна в сучасному світі
8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
Смерть Мстислава в 1132 р. позначила кінець історичної доби, в якій Київ відіграв роль основного центру руських земель, і поклала початок періодові політичної роздробленості, розпаду Київської Русі на окремі князівства та землі. Зокрема, на землях України сформувалися князівства Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке. У першій половині XII ст. відокремлюються Новгородська земля, а трохи пізніше Суздальська та Ростовська. Причини:величезні території і етнічна неоднорідність населення;зростання великого землеволодіння(укріплення місцевих князів);відсутність чіткого механізму місцевого наслідування престолу;зміна торгівельної кон’юнктури, частковий занепад Києва;відсутність спільного ворога.Наслідки:захоплення земель Русі Золотою Ордою, що призупинило соц.-економ, політ і культ розвиток стародавньої Русі.
Після розпаду Київської Русі естафета державності перейшла до Галицько-Волинського князівства.
9.Історичне значення Київської Русі.
Історичне значення Київської Русі полягає у наступному:-Русь стала першою великою східнослов'янською державою, що об'єднала майже всі східнослов'янські племена; -Русь, що існувала близько 400 років, заклала традиції державотворення в Україні, на її досвід спиралися наступні державні діячі України; -Київська держава слугувала надійним захистом Європи від східних кочовиків, з її падінням татарські орди вторглися в Європу;-державне життя дало могутній поштовх розвитку української народності та її культури;
-прийняття християнства прискорило культурний розвиток слов'ян, включило їх до європейської спільноти цивілізованих народів, підняло авторитет держави на міжнародному рівні.
10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні взаємини. Ці взаємини стали передумовою об'єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Незабаром після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович на запрошення галицьких бояр зайняв Галич, але не зміг там утвердитися. Лише в 1199 р., після смерті Володимира Ярославовича, останнього представника династії Ростиславичів, Романові Мстславичу вдалось домогтися сполучення під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство. Незадовго до смерті Роман утвердився і в Києві. Кияни охоче перейшли на бік Романа і відчинили йому Подільські ворота Києва. Роман здобув собі авторитет сміливими і успішними походами на половців та литовців. Згодом він втрутився в боротьбу між гвельфами та гібелінами виступивши на боці Філіппа Швабського Гогенштауфена, який боровся за владу в імперії з Оттоном IV Саксонським, союзником пап. На шляху до Саксонії Роман Мстиславич загинув у випадковій сутичці з військом краківського князя Лешка Білого під Завихостом на Віслі (1205 р.)