60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.

Україна має потужний потенціал земельних ресурсів. Із 60,3 млн. гектарів земель майже 70 відсотків становлять сільськогосподарські, 17 відсотків лісові угіддя. Майже 4 відсотки території країни забудовано. У результаті перерозподілу земельних ресурсів у державній власності залишилося 49,7 відсотка земель. Здійснено паювання 26,4 млн. гектарів земель, переданих у колективну власність 11419 підприємствам. Право на земельну частку (пай) набули 6,5 млн. громадян. Середній розмір земельної частки (паю) становить 4,1 гектара.

Приватизували свої земельні ділянки на площі 3256 тис. гектарів 11 млн. громадян, 37,6 тис. фермерських господарств використовують майже 2 млн. гектарів сільськогосподарських угідь. Стрімкого розвитку набуло використання земель для ведення особистих підсобних господарств, садівництва і городництва. Запроваджуються економічні механізми регулювання земельних відносин. Проведено грошову оцінку сільськогосподарських угідь, загальна величина якої дорівнює 306,8 млрд. гривень. Проводиться також грошова оцінка земель

несільськогосподарського призначення. Запроваджено плату за землю.

61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.

Незалежна Україна успадкувала від радянських часів командно-адміністрат.економ., яка повністю себе вичерпала і потребувала ринкового реформування. Однак упродовж тривалого часу реформи в економічній сфері проводилися невдало, що ввело економіку у стан глибокої кризи, яка супроводжувалася шаленим підвищенням цін, жорстокою інфляцією, зростанням безробіття, катастрофічним падінням виробництва. У 1990-х рр. була проведена аграрна реформа, що ліквідувала колгоспно-радгоспну систему. Ці сільськогосподарські підприємства були замінені агрофірмами, які працюють на основі земельної оренди у колгоспників, що є власниками земельних паїв. Корупція, нечесна приватизація, невміле керування економічними процесами призводять до складних економічних наслідків. Виникає продовольча криза через завищення показників збирання зернових та надмірний продаж українського зерна за кордон. Цій кризі сприяли: розрив старих господарських зв'язків внаслідок розпаду СРСР, застаріле обладнання та виробничі технології, неправильна структурна побудова економіки та залежність України від імпортних енергоносіїв. Тільки у другій половині 90-х рр. ситуація почала змінюватися на краще завдяки проведенню приватизації, залученню іноземних інвестицій, стабілізації фінансової і грошової системи (введення 1996 р. нової грошової одиниці - гривні). 2000 р. в Україні вдалося подолати економічний спад. Почалося зростання економічних показників. З 2005 р. було поставлено завдання забезпечення зайнятості для більшої частини населення, створення нових місць. За кілька останніх років чисельність населення в Україні скоротилась з 52 млн. до 49 млн. чоловік.Українці вимушені виїздити на роботи за кордон переважно у країни ЄС та Росію.