- •1.Предмет принципи і джерела історії україни.
- •2.Східні слов'яни їх розселення та племінні союзи.
- •4.Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика київських князів
- •6. Історичне значення перших київських князів у Київській Русі.
- •8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
- •9.Історичне значення Київської Русі.
- •10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
- •11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
- •14. Кревська унія. Політичний устрій українських земель у складі Литви і Польщі.
- •15. Люблінська унія. Україна у складі Речі Посполитої.
- •16. Політичний режим в Речі Посполитій: всевладдя шляхти (друга половина хvi – перша половина XVII) ст.
- •17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.
- •18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.
- •19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.
- •20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.
- •21.Етапи визвольної війни 1648-1654 рр., їх військово-політичні наслідки.
- •22.Характер Переяславської угоди і Березневих статей 1654 р.
- •23.Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів і. Виговського, ю. Хмельницького, п. Дорошенка.
- •24.Гайдамацький та опришківський рухи в Україні, їх значення
- •25. Розвиток сільського господарства в Україні в XVII ст.
- •26. Козацько-селянські повстання кн. Хvп-поч. XVIII ст.
- •27.Гетьманування і. Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України
- •28.Гетьман п. Орлик і його Конституція 1710р.
- •29. Антиукраїнська політика Петра і та Катерини II. Малоросійська колегія
- •30.Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II, подальша доля козацтва
- •33.Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кн. Хіх-поч. XX ст.)
- •34.Національне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
- •35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
- •36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
- •38.Директорія та її діяльність
- •40.Неп, його суть та здійснення.
- •41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
- •42.Індустріалізація, її суть та значення.
- •44. Колективізація та її особливості в Україні.
- •46. Августін Волошин і Карпатська Україна
- •47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки
- •48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.
- •49. Початок iIсвітової війни та українське питання.
- •51.Оун та упа в боротьбі за незалежну Україну.
- •52.Вклад українського народу в боротьбу проти німецьких військ у 1941-1945 рр.
- •54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
- •55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
- •56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
- •57. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.
- •58.Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
- •59.Конституція України про права і обов'язки громадян.
- •60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
- •61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.
- •63.Національно-державна символіка незалежної України.
- •64.Україна в сучасному світі
54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
Отже, дисидентський рух зародився у 60-х рр. у Радянському Союзі як форма виступу проти існуючого державного ладу та політичного режиму в країні. Його поява була певною мірою викликана десталіназацією та новою політикою Хрущова. Розвивалось дисидентство трьома напрямами: правозахисне, релігійне та національно орієнтоване, але характерною рисою усіх трьох напрямів була боротьба за національні інтереси українського народу.
Спочатку осередок українських дисидентів складали «шестидесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. До нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Євген Сверстюк, Алла Горська та Іван Дзюба, Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель.Дисиденти діяли переважно в Києві та Львові, вони походили з різних частин України.
55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
На початку 1980-х рр. суспільство дедалі глибше втягувалося в тотальну соціально-економічну, політичну та ідеологічну кризу,наростало невдоволення, зневіра і байдужість.Насічневому пленумі 1987р. М. Горбачов проголосив курс на перебудову.В Україні політична ситуація змінювалася дуже повільно.Виникають політичні клуби, просвітницькі українознавчі організації.Їхня діяльність одразу виходить за межі суто просвітницької і набуває політизованого характеру.Значний вплив мало виникнення народних рухів. Українська Гельсінська спілка оприлюднила Декларацію принципів:перетворення СРСР на конфедерацію незалежних держав, державність української мови тощо.У вересні 1989 р. за ініціативою Спілки письменників Укрі Товариством укр мови ім.Т. Шевченка виникНародн рух Укрза перебудову.Бойовимидіями для активістів нових громадських об'єднань стали вибори народних депутатів СРСР навесні 1989 р., коли вперше за багато десятиріч у радянській виборчій системі на одне місце претендувало кілька кандидатів.Незважаючи на антидемократизм Закону про вибори, вдалося провести ряд депутатів від опозиції.Восени 1989 р. вдалося внести істотні поправки до проекту Закону про вибори до Верховної Ради УРСР, було знято представництво від громадських організацій. Тоді ж Верховна Рада прийняла Закон про мови, згідно з яким українська мова проголошувалася державною.
У 1989-1990 рр. з'явилися паростки багатопартійності. Активізація політичного життя спричинила стрімке зростання національної свідомості населення. З 1990 р. почався рух за вихід із СРСР. 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка проголошувала верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
Акт проголошення незалежності України — документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України та створення самостійної української держави — України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Разом з цим Актом, 24 серпня 1991 року також були прийняті Постанова Верховної ради УРСР «Про проголошення незалежності України» та Постанова Верховної Ради України «Про військові формування на Україні».