47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки

1 вересня 1939 р. нацистські війська вторглися в межі Польщі. 22 жовтня 1939р. було проведено вибори, які наприкінці жовтня прийняли Декларацію про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР.

На території Західної України,включеної до складу УРСР, було створено 6 областей — Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку. З приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес їх радянізації.

Позитивні наслідки: - ліквідація польського держапарату; конфіскація земель великих власників, націоналізація торгівлі та промисловості;українізація та зміцнення системи освіти ; розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров'я.Негативні наслідки: заміна польських чиновників на місцевих комуністів та людей, присланих зі Сходу України; насильницька колективізація (на червень 1941 р. в колгоспи було об'єднано 15 % господарств); тиск на церкву; розгром політичних партій і громадських об'єднань..

48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.

23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також таємний протокол Ріббентропа-Молотова, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. За цим протоколом східні польські території (тобто західні області колишньої території України) мали бути передані СРСР.

Радянсько-німецький договір розв'язав Гітлеру руки в його агресії в Європі. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторглися в межі Польщі.

17 вересня 1939 р. згідно з таємною угодою Червона армія ввійшла в Східну Польщу і за 12 днів захопила Західну Волинь і Галичину.

Потім Сталіну стало відомо, що Гітлер планує перетворити Литву в протекторат і готується до вторгнення. Тому він запропонував Гітлеру частину Польщі замість Литви, яка повинна була перейти у сферу впливу СРСР. На цій підставі новий радянсько-німецький договір «про дружбу і кордони» від 28 вересня 1939 р. «устійнив кордони між Німеччиною та СРСР вздовж Сяну та Бугу».

62. Розбудова громадянського суспільства в сучасних умовах.

В Україні, громадянське суспільство ще повністю не сформоване, слабкість недержавних організацій та їх коаліцій, неефективність влади у вирішенні соціальних проблем, залежність бізнесу від влади, особливо це проявляється на місцевому рівні.Україна прагне до інтеграції в європейську спільноту, а це потребуватиме серйозних зусиль від громадських організацій .Система надання державної допомоги дітям в цивілізованих країнах значно вирізняється від того рівня, який сьогодні може запропонувати наша держава. Формування в Україні громадянського суспільства відбувається досить повільним шляхом. Причиною такого повільного його розвитку є те, що частина суспільства просто не усвідомлює необхідність демократичних реформ. Розбудова громадянського суспільства в Україні має орієнтуватися на європейські стандарти забезпечення та захисту прав і свобод людини, зокрема впровадження практики належного врядування, доброчесності, відкритості, прозорості влади, створення умов для різноманіття суспільних інтересів, у тому числі економічних, екологічних, соціальних, культурних, релігійних, територіальних тощо.