- •1.Предмет принципи і джерела історії україни.
- •2.Східні слов'яни їх розселення та племінні союзи.
- •4.Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика київських князів
- •6. Історичне значення перших київських князів у Київській Русі.
- •8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
- •9.Історичне значення Київської Русі.
- •10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
- •11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
- •14. Кревська унія. Політичний устрій українських земель у складі Литви і Польщі.
- •15. Люблінська унія. Україна у складі Речі Посполитої.
- •16. Політичний режим в Речі Посполитій: всевладдя шляхти (друга половина хvi – перша половина XVII) ст.
- •17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.
- •18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.
- •19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.
- •20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.
- •21.Етапи визвольної війни 1648-1654 рр., їх військово-політичні наслідки.
- •22.Характер Переяславської угоди і Березневих статей 1654 р.
- •23.Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів і. Виговського, ю. Хмельницького, п. Дорошенка.
- •24.Гайдамацький та опришківський рухи в Україні, їх значення
- •25. Розвиток сільського господарства в Україні в XVII ст.
- •26. Козацько-селянські повстання кн. Хvп-поч. XVIII ст.
- •27.Гетьманування і. Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України
- •28.Гетьман п. Орлик і його Конституція 1710р.
- •29. Антиукраїнська політика Петра і та Катерини II. Малоросійська колегія
- •30.Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II, подальша доля козацтва
- •33.Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кн. Хіх-поч. XX ст.)
- •34.Національне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
- •35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
- •36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
- •38.Директорія та її діяльність
- •40.Неп, його суть та здійснення.
- •41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
- •42.Індустріалізація, її суть та значення.
- •44. Колективізація та її особливості в Україні.
- •46. Августін Волошин і Карпатська Україна
- •47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки
- •48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.
- •49. Початок iIсвітової війни та українське питання.
- •51.Оун та упа в боротьбі за незалежну Україну.
- •52.Вклад українського народу в боротьбу проти німецьких військ у 1941-1945 рр.
- •54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
- •55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
- •56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
- •57. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.
- •58.Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
- •59.Конституція України про права і обов'язки громадян.
- •60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
- •61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.
- •63.Національно-державна символіка незалежної України.
- •64.Україна в сучасному світі
41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
Коренізація спричинена бажанням уряду наближення до народу. В 1923 р. починається українізація (Шумський і Скрипник – прихильники) В Україні: - Забрали керівництво, що вороже висловлювалось про Україну,аочалась українізація урядового апарату й діловодства,збільшується прийом в компартію України українців до 60%. Починається культурне піднесення: - Преса українською – 90%, школи українські ,у 1928 р – 35 тис. студентів (половина українців) ,повернення українських емігрантів, національні меншини мали свій комітет, який захищав їх права,були національні райони,бурхливо розвиваються модернова ні течії,було урбанізовано Україну (міста стають українські). Сталін згортає українізацію в 1933 р.
42.Індустріалізація, її суть та значення.
У грудні 1925 р. відбувся 14 з'їзд ВКП (б)(всенародн комун партія більшов), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР.За формулою Сталіна,плани мали бути обов'язковими до виконання.Перша п'ятирічка становила суму річних планів, які постійно збільшувались. Закріплювалась дореволюційна структура господарства, розрахована на використ енергетичнихі сировинних ресурсів.Окремі галузі економіки розвивалися з випередженням, інші - відставали.В роки першої п'ятирічки в Україні будувалося близько 400 нових підприємств.Виконання перших п'ятирічок вимагало надзвичайних зусиль усіх народів СРСР. Більшовики не приділяли належної уваги матеріальним стимулам праці. Карткова система давала можливість робітникам і службовцям придбати мінімум товарів.Керівники більшовицької партії і уряду намагалися скористатися захопленням мас,а також неоплачуваною працею мільйонів безневинно ув'язнених. Таким чином,позитивним підсумком індустріалізації України стало зростання кількості підприємств важкої промисловості ,будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення країни в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем окремих галузей промисловості випередила деякі європейські держави.Негативні наслідки - підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; посилена централізація управління промисловістю; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
43.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр: причини, наслідки.
У сталінських планах колективізація (1929 – 1931)була не лише зручним способом забезпечення зростаючого населення міст та чисельної армії продовольством, а промисловості - сировиною і робочою силою.На листопадовому 1929 р. пленумі було взято курс на суцільну прискорену колективізацію.Важливим елементом колективізації було розселянювання села. Одним із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу став голод 1932-1933 рр.Причини: - завищені плани заготівлі хліба; вилучення всього посівного фонду на державні; безгосподарність у колгоспах, неякісна обробка зернових культур, загибель частини посівів ;конфіскація продовольчих і посівних приватних запасів селян;заборона ввозити і вивозити продовольство з території України.Лише в січні 19333 р. було скасовано продрозкладку(примусова загот с.г). Держава допомогла створити бригади, за якими закріплювались земельні ділянки,дозволялось брати кредити на господарство. Наслідки: смертність населення, особливо дітей і старих; численні випадки канібалізму, хвороби; вимирання сіл, заборона селянам просування до міст; переселення сімей з інших республік СРСР на обезлюднені землі;остаточно зламаний опір селян впровадженню колгоспної системи;від 3 до 5 млн померлих від голоду.