- •1.Предмет принципи і джерела історії україни.
- •2.Східні слов'яни їх розселення та племінні союзи.
- •4.Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики перших київських князів.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика київських князів
- •6. Історичне значення перших київських князів у Київській Русі.
- •8..Феодальна роздробленість Київської Русі: причини, характер, наслідки.
- •9.Історичне значення Київської Русі.
- •10. Об’єднання Волині і Галичини. Роман Мстиславович.
- •11.Утворення Галицько-Волинської держави, її політичний та соціально-економічний розвиток.
- •12.Державотворча діяльність Данила Галицького.
- •13.Українські землі під владою Литви і Польщі.
- •14. Кревська унія. Політичний устрій українських земель у складі Литви і Польщі.
- •15. Люблінська унія. Україна у складі Речі Посполитої.
- •16. Політичний режим в Речі Посполитій: всевладдя шляхти (друга половина хvi – перша половина XVII) ст.
- •17. Розвиток сільського господарства в Україні (друга половина хіv – перша половина XVII ст.). Фільваркова система в Україні.
- •18.Українське козацтво: причини, витоки, еволюція, спадщина.
- •19.Запорозька Січ, її устрій та історичне значення.
- •20.Боротьба запорожців проти татарсько-турецької агресії. Гетьман п.Сагайдачний.
- •21.Етапи визвольної війни 1648-1654 рр., їх військово-політичні наслідки.
- •22.Характер Переяславської угоди і Березневих статей 1654 р.
- •23.Боротьба за збереження Української козацької держави гетьманів і. Виговського, ю. Хмельницького, п. Дорошенка.
- •24.Гайдамацький та опришківський рухи в Україні, їх значення
- •25. Розвиток сільського господарства в Україні в XVII ст.
- •26. Козацько-селянські повстання кн. Хvп-поч. XVIII ст.
- •27.Гетьманування і. Мазепи. Північна війна. Обмеження автономії України
- •28.Гетьман п. Орлик і його Конституція 1710р.
- •29. Антиукраїнська політика Петра і та Катерини II. Малоросійська колегія
- •30.Зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II, подальша доля козацтва
- •33.Виникнення політичних рухів і партій в Україні, їх роль і значення (кн. Хіх-поч. XX ст.)
- •34.Національне питання в умовах революції 1905-1907 рр.
- •35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
- •36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
- •38.Директорія та її діяльність
- •40.Неп, його суть та здійснення.
- •41.Політика українізації: її суть, причини та наслідки, уроки (20-30-ті рр XX ст.).
- •42.Індустріалізація, її суть та значення.
- •44. Колективізація та її особливості в Україні.
- •46. Августін Волошин і Карпатська Україна
- •47. Приєднання західноукраїнських земель до урср, його позитивні та негативні наслідки
- •48.Радянсько-німецькі договори від 23 серпня і 28 вересня 1939 року та їх наслідки для українських земель.
- •49. Початок iIсвітової війни та українське питання.
- •51.Оун та упа в боротьбі за незалежну Україну.
- •52.Вклад українського народу в боротьбу проти німецьких військ у 1941-1945 рр.
- •54. Дисидентський рух в Україні (60-80-ті рр XX ст.).
- •55. Формування нової політичної системи в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст
- •56.Законодавчі акти Верховної Ради України про суверенітет і проголошення державної незалежності України.
- •57. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. Вибори Президента України.
- •58.Конституція України про три гілки влади, їх повноваження.
- •59.Конституція України про права і обов'язки громадян.
- •60. Суть і головні етапи земельної реформи в сучасній Україні.
- •61.Економічна реформа в незалежній Україні: суть, труднощі, позитивні та негативні наслідки.
- •63.Національно-державна символіка незалежної України.
- •64.Україна в сучасному світі
35.Утворення Центральної Ради, її соціальна база та програмні завдання.
17 березня 1917 р. з представників різних політичних, громадських і культурних організацій була утворена Центральна Рада як головне представництво політичних інтересів українців перед Тимчасовим урядом.Більшість партій і політичних сил, що входили до складу УЦР,були прихильниками і провідниками соціалістичної ідеї і соціалістичної орієнтації українського суспільства.Істор знач діяльності ЦР можна виокремити у: політичній правовій ,соціально-економічній ,військовій сферах.Свою діяльність УЦР розпочала спробами легітимізувати свою владу. 19—21 квітня 1917 р. був скликаний Всеукраїнський національний конгрес, майже 900 делегатів якого представляли різні селянські, професійні, культурно-просвітні організації, політичні партії, земства. Саме цей конгрес проголосив УЦР верховною національною владою.Головою Центральної Ради було обрано заочно Михайла Грушевського
36.Проблеми державності в Універсалах Центральної Ради.
На 1-му Всеукраїнському селянському з’їзді(10 червня 1917)було оголошено І універсал: проголошення автономії України; об’єднання з Росією передбачалось на федеративних засадах; управління Україною мають здійснювати всенародні укр. збори. 16 (3) липня – II Універсал: ЦР повинна поповнитися представниками нац. меншин; створ Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд; ЦР починає розробку закону про автономне обладнання України, який повинен бути затверджений Всеросійськими Установчими Зборами.Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду. III Універсал (7 листопада 1917)-проголосив Українську Народну Республіку (УНР), формально не пориваючи федеративних зв'язків з Росією, і демократичні принципи; оголосив національну автономію для меншостей, скасував смертну кару, установив 8-годинний робочий день, оголосив реформу місцевого самоврядування.9 січня 1918 р IV Універсал: УНР проголошувалась повністю незалежною, демократичною державою, а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат - Радою Народних Міністрів.
37.Гетьманат та його діяльність.
29 квітня 1918 р. ЦР ухвалила Конституцію УНР(укр. народ республ), а Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Внаслідок державного перевороту ЦР була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення — гетьманат .Суть перевороту полягала в зміні демократичної парламентської форми державного правління на авторитарну, створити нову модель української держави. Очоливши гетьманат, П. Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади. Він призначав голову Ради міністрів, мав право затверджувати і розпускати уряд, контролював зовнішньополітичну діяльність держави, міг оголошувати воєнний чи особливий стан.За доби гетьманату помітними були зрушення і в галузі культури та освіти: створено понад 150 українських гімназій;відкрито два державних університети в Києві та Кам'янці-Подільському; засновано широку мережу загальнокультурних закладів таустанов .