
- •Розділ I. Випадкові події.
- •Предмет теорії ймовірностей. Коротка історична довідка.
- •1.2. Випадкові події та дії над ними.
- •1.3. Класичне означення ймовірності події.
- •1.4. Деякі поняття комбінаторики.
- •1.5. Задачі на безпосередній підрахунок ймовірностей.
- •1.6. Статистичне означення ймовірності.
- •1.7. Геометрична ймовірність.
- •1.8. Умовна ймовірність. Ймовірність добутку подій.
- •1.9. Ймовірність суми подій.
- •1.10. Задачі на обчислення ймовірностей суми та добутку подій.
- •1.11. Формула повної ймовірності.
- •1.12. Формули Байєса.
- •1.13. Повторення незалежних випробувань. Формула Бернуллі.
- •1.14. Повторення незалежних випробувань. Формула Пуассона.
- •1.15. Повторення незалежних випробувань. Локальна теорема Муавра – Лапласа.
- •1.16. Повторення незалежних випробувань. Інтегральна теорема Муавра – Лапласа.
- •1.17. Послідовність незалежних випробувань. Найбільш ймовірне число появ події.
1.4. Деякі поняття комбінаторики.
Для розуміння подальшого матеріалу нам будуть потрібні деякі поняття комбінаторики. Комбінаторика – це розділ математики, який вивчає закономірності, що виникають при розгляді комбінацій, які можна скласти з елементів будь якої природи. Наведемо у якості прикладу типово комбінаторну задачу. У студентській групі навчаються 25 осіб. Треба з них виділити трьох делегатів на студентську конференцію. Скількома способами це можна зробити?
Основним принципом
комбінаторики є
наступний. Якщо елемент
можна вибрати
способами, а елемент
можна вибрати
способами, то пару елементів
можна вибрати
способами. Наприклад, якщо з пункту
до пункту
ведуть
різних шляхів, а з пункту
до пункту
ведуть
різних шляхів, то з пункту
до пункту
ведуть
різних шляхів.
Під час розв’язування комбінаторних задач доводиться розглядати скінченні множини, що складаються з означених елементів. Залежно від умови задачі розглядаються множини, в яких істотним є або порядок елементів, або їх склад, або перше і друге водночас. Такі скінченні множини (сполуки) дістали назву: переставлення, розміщення, сполучення.
Нехай є множина , яка складається з елементів довільної природи.
Сполуки, що складаються з
всіх елементів множини
,
і відрізняються лише порядком їх
перелічення, називаються переставленням
цих елементів. Кількість переставлень
з
елементів позначається
.
Приклад.
Нехай
.
Розглянемо всі сполуки, що складаються
з всіх елементів множини
:
.
Вийшло 6 сполук, таким чином
.
Легко зрозуміти, що
,
.
Розглянемо множину, що
складається з 4-х елементів:
.
Знайдемо
.
Скільки переставлень можна скласти з
4-х елементів? До них увійдуть 6 переставлень,
які мають на 1-му місці 1 (відрізняються
тільки трьома подальшими елементами),
6 переставлень, які мають на 1-му місці
2, 6 переставлень, які мають на 1-му місці
3, і 6 переставлень, які мають на 1-му місці
4. Всього вийшло
переставлень. Тобто
.
Методом математичної індукції нескладно
встановити загальну формулу:
.
Приклад. Скількома способами можна розмістити 12 осіб за столом, біля якого поставлено 12 стільців?
Число способів дорівнює
.
Нехай тепер з елементів
множини
утворюються всі можливі сполуки, що
містять
елементів (
).
При цьому не враховується порядок
перелічення елементів у кожній з сполук.
Тобто сполуки, що відрізняються тільки
порядком перелічення елементів, не
розрізняються. Такі сполуки називають
сполученнями з
по
.
Число всіх таких сполук позначається
.
Можна довести формулу:
.
Зокрема
,
.
Корисними є також формули:
,
.
Приклад. Студент прийшов до бібліотеки та запросив 7 книжок. А йому можуть видати лише 4 книжки, але будь яких з цих семи. Скількома способами студент може вибрати ці 4 книжки?
Очевидно, що порядок перелічення цих книжок у наборі з 4 книжок не суттєвий, тому шукана кількість способів дорівнює числу сполучень з 7 по 4:
Число сполучень є число способів, якими можна вибрати елементів з множини, що містить елементів.
Будемо тепер з елементів
множини
знову утворювати всі можливі сполуки,
які містять
елементів, але цього разу з урахуванням
порядку перелічення елементів у кожній
з сполук. Тобто сполуки, які складаються
з одних і тих же елементів і розрізняються
тільки порядком їх перелічення, тепер
вважаються різними. Такі сполуки
називаються розміщеннями
з
по
.
Число всіх таких сполук позначається
.
Легко зрозуміти, що це число може бути
знайдено за формулою:
.
Приклад. Скільки існує 6-значних телефонних номерів, всі цифри яких різні?
Очевидно, що ці телефонні номери – сполуки, які утворено з елементів 10-елементної множини, і містять 6 елементів, причому порядок перелічення елементів у кожній сполуці суттєвий (номери, що складаються з одних і тих же цифр, але розрізняються порядком їх слідування, очевидно, різні). Отже число всіх таких номерів є число розміщень з 10 по 6:
.