
- •Розділ I. Випадкові події.
- •Предмет теорії ймовірностей. Коротка історична довідка.
- •1.2. Випадкові події та дії над ними.
- •1.3. Класичне означення ймовірності події.
- •1.4. Деякі поняття комбінаторики.
- •1.5. Задачі на безпосередній підрахунок ймовірностей.
- •1.6. Статистичне означення ймовірності.
- •1.7. Геометрична ймовірність.
- •1.8. Умовна ймовірність. Ймовірність добутку подій.
- •1.9. Ймовірність суми подій.
- •1.10. Задачі на обчислення ймовірностей суми та добутку подій.
- •1.11. Формула повної ймовірності.
- •1.12. Формули Байєса.
- •1.13. Повторення незалежних випробувань. Формула Бернуллі.
- •1.14. Повторення незалежних випробувань. Формула Пуассона.
- •1.15. Повторення незалежних випробувань. Локальна теорема Муавра – Лапласа.
- •1.16. Повторення незалежних випробувань. Інтегральна теорема Муавра – Лапласа.
- •1.17. Послідовність незалежних випробувань. Найбільш ймовірне число появ події.
1.12. Формули Байєса.
Розглянемо таку задачу. Є
дві урни з кулями, в кожній урні по 10
куль. В першій 9 білих куль і тільки одна
чорна, а в другій навпаки – 1 біла і 9
чорних. Навмання вибирається одна з
двох урн. Зрозуміло тоді, що ймовірність
вибору кожної урни одна й та ж і дорівнює
.
Тепер припустимо, що з тієї урни, що
вибрано, також навмання вибирається
одна куля, і ця куля з’являється білою.
Тоді питання: з якої урни ймовірніше
було взято цю кулю? Зрозуміло, що з
першої, адже в ній значно більше
можливостей для появи білої кулі. Тобто
виходить, що коли ми дістали з урни кулю,
і вона з’явилася білою,
то ймовірність того, що ми взяли першу
урну, не
,
як раніше, а вже інша. Таким чином, якщо
– подія, що з вибраної урни з’явилася
біла куля,
– гіпотеза, яка полягає в тому, що було
вибрано першу урну,
– гіпотеза, яка полягає в тому, що було
вибрано другу урну, то ми можемо
стверджувати, що ймовірності
гіпотез, які обчислено до здійснення
події
,
і ймовірності
тих самих гіпотез, які обчислено після
здійснення події
– різні. Отже виникає задача обчислення
саме других ймовірностей.
Сформулюємо тепер задачу
в загальному випадку. Нехай подія
може відбутися при здійсненні однієї
з
гіпотез
.
Ймовірності
,
,
… ,
цих гіпотез назвемо апріорними
(від латинського a priori
– до випробування). Припустимо, що
проведено випробування, внаслідок якого
відбулася подія
.
Треба знайти умовні ймовірності
,
,
… ,
,
які ми назвемо апостеріорними
(від латинського a
posteriori – після
випробування).
Знайдемо спочатку . За формулою для ймовірності добутку подій знайдемо:
,
звідки
.
Обчислюючи тепер за формулою повної ймовірності, дістанемо:
.
Аналогічно отримуються формули і для інших апостеріорних ймовірностей. Таким чином маємо:
.
Ці формули називаються формулами Байєса1 .
Приклад. Виріб перевіряється на стандартність одним з двох контролерів. Ймовірність того, що виріб потрапить до 1-го контролера, дорівнює 0,55, а до 2-го – 0,45. Ймовірність того, що стандартний виріб буде визнано стандартним 1-м контролером, дорівнює 0,90, а 2-м – 0,98. Стандартний виріб після перевірки було визнано стандартним. Знайти ймовірність того, що цей виріб перевіряв 2-й контролер.
Нехай подія – виріб визнано стандартним, гіпотеза – виріб перевіряв 1-й контролер, гіпотеза – виріб перевіряв 2-й контролер. Тоді треба знайти . Згідно з формулами Байєса маємо:
1.13. Повторення незалежних випробувань. Формула Бернуллі.
Припустимо, що ми проводимо серію випробувань, у кожному з яких може відбутися подія . Причому ймовірність появи події в кожному випробування не залежить від наслідків інших випробувань. Такі випробування називають незалежними відносно події .
Припустимо також, що у
кожному з випробувань ймовірність появи
події
одна й та ж (хоча, взагалі кажучи, у
кожному випробуванні ця ймовірність
може бути своя). Позначимо цю ймовірність
як
.
Тоді ймовірність того, що подія
не відбудеться, у кожному з випробувань
теж одна й та ж і дорівнює
.
Поставимо задачу: знайти
ймовірність того, що при
випробуваннях подія
відбудеться рівно
разів. Позначимо цю ймовірність як
.
Наприклад
означає ймовірність того, що в 5
випробуваннях подія
відбудеться рівно 3 рази.
Розглянемо для спрощення спочатку саме цю ймовірність. Нехай – подія, що полягає в тому, що подія відбулася у -му випробуванні. Тоді подія, що нас цікавить, може бути подана у вигляді:
.
Таким чином отримали суму
10 подій. Помітимо, що число 10 виникло
невипадково – це не що інше, як
.
Оскільки події
незалежні в сукупності, і
,
,
то ймовірність, наприклад, події
дорівнює:
.
Така ж сама ймовірність і у всієї решти з вищеозначених 10 подій. Ці події є, очевидно, попарно несумісними, тому ймовірність їх суми дорівнює сумі їх ймовірностей, отже:
.
Аналогічно розглядається і загальний випадок, внаслідок чого отримуємо формулу:
.
Ця формула називається формулою Бернуллі2.
Приклади.
1. Стрілок 7 разів стріляє по цілі, причому кожного разу він влучає в ціль з ймовірністю 0,8. Знайти ймовірність того, що він влучить в ціль рівно 5 разів.
Згідно з формулою Бернуллі маємо:
.
2. Дві рівносильні хокейні команди НХЛ проводять серію матчів на Кубок Стенлі. Що більш ймовірно для кожної з них – виграти два матчі з чотирьох, або три матчі з шести? Нічиї, згідно з правилами цих змагань, виключено.
Оскільки команди рівносильні,
то кожна з них виграє матч з ймовірністю
.
Отже ймовірність виграти два матчі з
чотирьох:
.
А ймовірність виграти три матчі з шести:
.
Оскільки
,
то більш ймовірно виграти 2 матчі з 4-х,
ніж 3 з 6.
3. Монету кидають 5 разів. Знайти ймовірність того, що «герб» випаде не менш, ніж два рази.
Нехай подія
– «герб» випав рівно
разів. Тоді подія, що нас цікавить є
.
А протилежна їй подія –
.
Знайдемо ймовірність саме цієї події:
.
Отже шукана ймовірність:
.
4. На відрізок
довжиною
навмання кинуто 6 точок. Знайти ймовірність
того, що 4 точки опиняться від точки
на відстані менш, ніж
,
а 2 точки – на відстані більшій, ніж
.
Припускається, що ймовірність потрапляння
точки на відрізок пропорційна довжині
цього відрізку і не залежить від його
розташування.
Нехай точка лежить від точки на відстані . Тоді вказані 4 точки мають опинитися на відрізку (рис. 9).
Рис. 9.
Знайдемо ймовірність потрапляння однієї точки на відрізок , якщо вона обов’язково потрапляє на відрізок . Згідно з формулою геометричної ймовірності:
.
Тепер згідно з формулою Бернуллі маємо:
.
Зокрема, якщо, наприклад,
,
то
.
5. Задача
Банаха3.
Математик, що палить, носить з собою 2
коробки сірників. Кожного разу, коли
він хоче дістати сірник, він навмання
дістає одну з коробок. Знайти ймовірність
того, що, коли він першого разу витягне
порожню коробку, у другій коробці
залишиться рівно
сірників, якщо початково у кожній коробці
було по
сірників
.
Позначимо як
подію, яка полягає в тому, що сірник
дістається з тієї коробки, яка має
залишитися порожньою. Ймовірність цієї
події в одному випробуванні:
.
Для того, щоб коробка залишилася
порожньою, подія
має відбутися
разів. А оскільки у другій коробці при
цьому залишилося
сірників, то це означає, що відбулося
рівно
діставань сірника. Отже нас цікавить
.
Згідно з формулою Бернуллі:
.
Якщо, зокрема,
,
то ця ймовірність дорівнює
.