14.Монофтонгізація дифтонгів

Згідно з Зак.відкр.складу, який почав діяти у праслов’янській мові вже на початковому етапі її розвитку, склад повинен бути відкритим і вони мали б закінчуватись складотворним звуком.

Цьому закону суперечили існуючі дифтонги, що закінч.нескладотворчими елементами і робили склад закритим.

Із посиленням закону ці дифтонги почали змінюватись.

Зміни залежали від позиції дифтонга у слові.

Позиції дифтонгів:

-якщо дифтонг стояв у середині слова перед приголосним або в абсолютному кінці слова то складоподіл відбувався після дифтонга*kl-еn-wь –КЛЮВЪ

Дифтонги перетворюються у монофтонги*poiti – ПятьТИ

-якщо у середині слова перед голосним, то при складоподілі межа складу зміщувалась, нескладотворчий елемент відходив до наступного слова, з часом несклад.друга частина переходила у приголосний *ko/uati-КОВАТИ.

У результаті монофтонгізації дифтонгів у праслов’янській мові зявився новий звук<`U>після пом’якшеного приголосного.

Більш поширеними стали ЯТЬ та И.

*AI – перед голосною переходеть в А+Й; перед приголосною – в ЯТЬ.

*OIперед голосною – О+Й, перед приголосною - ЯТЬ

*EI – перед голосною – Е+Й, перед приголосною – в И

*OU-перед голосною – О+В, перед приголосною – в ОУ

*EU-перед голосною в Е+В, перед приголосною - в Ю.

15.Зміни дифтонгічних сполучень «голосний+*m,*n»як наслідок дії закону відер.складу.

З поширенням ЗВС змінювались і дифтонгічні сполучення (дифтонгоїди),що закінчувались нескладотворчимкомпонентом М або Н.

Механізм перетворення і пристосування такий самий як із дифтонгами.

Позиції:

+якщо дифтонгоїд стояв перед приголосним або у кінці слова, то відбувалась його монофтонгізація.

+якщо дифтонгоїд стояв перед голосним, то він розпадався на два самостійних елементи

Внаслідок пристосування до ЗВС утворилися носові голосні.

З дифтонгів, які у своєму складі мали голосні переднього ряду утвор.носовий голосний голосний

переднього ряду:*em, *en – юс малий (*menti – МюсмалийТИ)

середнього ряду - *in, *im – И(*sъminati – СЪМИНАТИ)

Непереднього ряду - *om, *on – юс великий(*zvonkъ –ЗВюсвеликийКЪ)

У результаті монофтонгізації дифтонгоїдів та утвор.носових голосних у прассловянській мові виникли чергування: Носовий голосний = голосний+носовий приголосний.

Ці чергування збереглися і у сучасних словянських мовах.

16.Змінасполучень *tort, *tolt, *tert, *telt. Доля сполучень *or, *olнапочатку слова як наслідкидії ЗВС Якщосполучення *or, *ol, *er, *el у середині слова стояло перед наступнимголосним, то при складоподілівонорозривалося і тому не суперечилодії закону відкритого складу. Якщопісля плавного стояв j, то такесполученнязакономірно давало r’, l’. У позиції перед наступнимприголосним склад бувзакритим. Частиназакритихскладівпраслов’янськоїмови у середині слова відкривалася шляхом опусканнякінцевогоприголосного, але сонанти *r, *l ніколи з вимови не зникали. Більшістьдослідниківпов’язуєособливостізміницихсполучень з різним акцентом довготи. У мовахпівденнихслов’ян, а також у словацькій і чеськійдовготазосереджувалася на голосному, тому закономірнозмінилося ō>а, ē>ять(ĕ). Склад у ціймовівідкривався шляхом метатези (*tort>*tart>*trat). У старослов’янськіймовіціновостворенісполученнябуло представлено у вигляді–ра-, -ла-, -р ять-, -л ять-, якіприйнятоназивати не повноголосними, бо у східнослов’янськихмовахїмвідповідаютьповноголоснісполучення –оро-, -оло-, -ере-, -еле-. У мовахсхідних і західнихслов’яндовготазосереджувалася не на голосному, а на сонорному *r, *l. Подальша доля цихсполукбуларізною: у східнихслов’янутворилися так званіповноголоснісполучення *torot, *tolot, *teret, *telet, а у західнихдіалектахдавнійголосний, який стояв перед сонорним, поступовоослаблював свою артикуляцію і зникав: *to-rot>*trot.