3.Загальна характеристика кирилиці.Числове значення кириличних літер.Надрядкові знаки.

Візантійський ініціал – урочисте письмо,яким у 10ст.писалися богослужебні книжки.

У кирилиці використовувались 24 літери візантійського ініціалу.А також ті літери, які не позначали слов’янських звуків.

Так як у слов.мові були унікальні звуки,учні Кирила створили або запозичили 19 нових літер, що не було у грецької фонет.системи.:ша,шта, черв, живете, малий і великий юси, букі.

Кирилиця характеризувалась надлишковістю звуків(були схожі між собою): «І» ТА «И», он «О» та омега. Пунктуаційних заків не мала ні кирилиця, ні глаголиця(викор.надрядкові(діакритичні) знаки у кирилиці)

Слов’яни не користувалися ні арабськими, ні римськими цифрами, хоча мали досить розвинену систему лічби.Для позначення літер за візантійською традицією використовувалися літери кириличного та глаголичного алфавітів, хоча між собою вони різнилися.

Числове значення виділялось крапками з двох боків і титлом вгорі(.а¯. – 1)

Числа від 11 до 20 позначалися поєднанням одиниць з «І»,причому одиниці писалися попереду десятка(11 - .аі.); для позначення чисел більше 20 показники одиниці писалися після десятків(23 - .кг.).

Якщо одиниці, десятки і сотні позначалися спеціальними літерами,то тисяча позначалася спеціальним знаком(наскісна риска перечерпнута у двох місцях) і ставилась перед літерами, що означали їх кількість.

Роки у слов’ян рахуються за візантійським літочисленням від створення світу,5508 до н.е. Для зясування реального часу слід від числа, зафіксованого у пам’ятці, відняти цифру 5508.

4.Основні глаголичні й кириличні пам’ятки.

Памятки періоду безпосередньої діяльності Кирила та Мефодія не збереглися.Їх було знищено після вигнання учнів Мефодія з Моравії.Нам відомі досить точні копії датовані кінцем 10 поч.11ст.

Найдавнішим вважався кириличний напис на надгробній плиті членів сімї болгарського царя Самуїла 993р. Проте вчені знайшли написи на стінах церкви болгарського царя Симеона, зроблені і кирилицею і глаголицею і датовані 893р.

ГЛАГОЛИЧНІ ПАМЯТКИ

1.КИЇВСЬКІ ЛИСТКИ АБО КИЇВСЬКИЙ МІСАЛ.

Це уривок католицької меси, що підтверджує моравське походження тексту. Зберезлось від тексту 7 пергаментних аркушів. Цю памятку було завезено до Києва єрусалимських архімандритом Антоніном у 1862р.Зберігалась вона у Київській духовній академії, де й була відкрита в 1874р.І.Срезневським.

Це найдавніша памятка старослов’янського письма, що найточніше відтворює початковий етап словянської писемності.

2.ЗОГРАФСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ. Одержало свою назву від Зографського монастиря на Афоні, де воно довгий час зберігалось.він містить 304 пергаментних аркуша.час написання тексту – 11ст. 3.МАРІЇНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ. Назва походить від монастиря св..Богородиці Марії на Афоні, де ця памятка зберігалась і була відкрита Григоровичем 1845р.Воно написане в 11ст. у Македонії і складається з 173 пергаментних аркушів.

4.АССЕМАНІЙОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ. Назву отримало за прізвищем бібліотекаря Йосифа Ассемані, який купив його в Єрусалимі і передав Ватиканській бібліотеці.Євангеліє носить ще назву ВАТИКАНСЬКЕ.Цеапракос – (збірник єванг.читань за християнським календарем)Написаний у 11ст.в Македонії і склад.з 158аркушів.

5.ЗБІРНИК КЛОЦА.Це залишки великої збірки проповідей і повчань,яка складається з 14 аркушів.12аркушів знайшов відомий слов.філологКопітар у бібліотеці графа Клоца в Італії. Збірник написаний у 11ст. і за своєю мовою він дуже подібний до Маріїнського євангелія.

6.СИНАЙСЬКИЙ ПСАЛТИР.Це рукопис на 177аркушах, який зберігається у монастирі св..Катерини в Аравії.Вчені припускають, що псалтир написано в 11ст. в Македонії.

7.СИНАЙСЬКИЙ ТРЕБНИК.Збірник молитов і служб на всі випадки життя.рукопис на 106 аркушах без початку і кінця, який належить до македонських памяток 11ст.

8.РИЛЬСЬКІ ГЛАГОЛИЧНІ ЛИСТКИ. Назва походить від Рильського монастиря в Болгарії.памяткасклад.з двох пергаментних аркушів глаголичного тексту.ВІДКРИТА ПАМЯТКА У 1845Р. Григоровичем.

9.ОРХИДСЬКІ ЛИСТКИ – ВІДКРИТІ У 1845Р.Григоровичем.Це півтора пергаментних аркуша з недільного євангелія.

10.БОЯНСЬКИЙ ПАЛІМПСЕСТ. Це змитий глаголичний текст, поверх якого написана памятка 13ст. Бояновеєвангеліє.відкривпамятку Григорович у 1845р.

11.ПРАЗЬКІ УРИВКИ.памятки складають два пергаментних аркуші, знайдені у 1855р. у разі німец.істориком.Ймовірно аркуш написано у другій половині 11ст.Йе памятка моравсько-чеської редакції.

КИРИЛИЧНІ ПАМЯТКИ

1.НАПИС ЦАРЯ САМУЇЛА. Напис зроблений на могильній плиті членів сімїСамуїла у 993р. він містить 11 рядків тексту .

2.СУПРАСЛЬСЬКИЙ РУКОПИС. Памятка 11ст.болгарського походження. За своїм складом березнева мінея, книга церковних читань на всі дні березня.вона складається з 280аркушів, які об’єднані у три частини.нині зберігаються у різних місцях.

3.САВИНА КНИГА. Це збірник євангельських читань, який має дві приписки їз згадкою про попа Саву, іменем якого і названо памятку.написано книгу в 11ст.

4.ХІЛАНДАРСЬКІ ЛИСТКИ.уривок повчання на двох аркушах.памятка 11ст.болгарського походження.

5.МАКЕДОНСЬКИЙ КИРИЛИЧНИЙ ЛИСТОК.старословянськапамятка 11ст.болгарського походження.за характером це уривок оригінального твору граматичного змісту.

6.ЛИСТКИ УНДОЛЬСЬКОГО.уривки євангельського тексту на двох аркушах. Назву отримали за прізвищем їх власника.памятка 11чи12ст.болгарського походження.

7.ЄНІНСЬКИЙ АПОСТОЛ.збірник апостольських читань знайдений у 1960р.складається з 39аркушів.і датований другою половиною 11ст.

8.СЛУЦЬКІ ЛИСТКИ.рукописний уривок на 5 аркушах, знайдений у 1867р.оригінал пам’ятки загублено.

9.ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ.найдавніша східнослов’янська датована памятка, напис.у 1056-57роках. Вона складається з 294аркушів.вперше опублікована О.Востоковим. Євангеліє фіксує фонетичні особливості та лексичний склад давньоруської мови і тому є цінним свідченням тогочасного стану мови східних словян.