3. Професійні та психологічні вимоги до менеджерів

Якості, якими має володіти менеджер, уперше сформулював ви­датний представник наукового менеджменту, французький адмініст­ратор і підприємець А. Файоль (1841-1925): 1) здоров'я і фізична ба­дьорість; 2) розум і інтелектуальні здібності; 3) моральні якості (такі, як наполегливість, енергія, мужність у прийнятті рішень) і відпові­дальність, почуття обов'язку; 4) гарна освіта; 5) управлінські здібності: передбачення, вміння розробити план дій, організаційні навички, мистецтво спілкування з людьми, здатність поєднувати і направляти зусилля багатьох людей, уміння їх контролювати; 6) загальна поінфор­мованість про всі істотні функції підприємства; 7) справжня компе­тентність у специфічній діяльності, що характеризує організацію.

В умовах ринкової економіки менеджери виробничих, комерцій­них і фінансових підприємств повинні дотримуватись підприємниць­кого стилю керування, керуватися в своїх рішеннях економічними розуміннями, оскільки ефективність їх діяльності оцінюється еконо­мічними показниками.

У зв'язку з цим менеджери зобов'язані добре володіти ситуацією на ринках, виявляти ініціативу, перерозподіляти ресурси фірми в найбільш вигідні сфери застосування, іншими слонами, бути запов­зятливими.

Для керівної роботи в умовах ринку потрібний не такий керівник, який був потрібний при командно-розподільній системі (табл. 1.). На зміну керівнику-диспетчеру — слухняному, старанному, віддано­му своєму начальнику, орієнтованому не на підвищення свого про­фесіоналізму, а на зняття із себе відповідальності і встановлення по­трібних контактів з «верхами», має прийти керівник нового типу — менеджер, який мусить мати: знання про сучасні ринкові відносини; більш високий рівень управлінської культури стратегічно мислен­ня, здатність сприймати нове, бачити перспективу розвитку органі­зації; усвідомлювати необхідність власного творчого росту; бути здат­ним вести жорстоку конкурентну боротьбу і йти на ризик.

Зіставлення якостей керівників

Таблиця 1.

Менеджер	Господарський керівник командного типу
Націленість на прибуток	Націленість на виконання планових показників і вказівок вищих органів
Раціональне ведення господарства на основі мінімізації витрат	Досягнення мети за всяку ціну, витратне господарювання
Гнучкість і пристосовуваність до змінюваних економічних і інших умов бізнесу на основі їх всебічного урахування і передбачення	Так називане зашорене керування, що базується переважно на обліку змін у командно – адміністративній ієрархії та пристосуванні до них
Творчий підхід, сприйнятливість до новацій і зацікавленість у них	Острах нововведень, які здебільшого розглядаються як дестабілізувальний фактор
Уміння приймати своєчасні рішення і діяти рішуче	Відхід від одноосібних рішень, острах відповідальності у випадку їх прийняття
Перевага економічної і соціально-психологічної мотивації при керуванні персоналом	Перевага вольової мотивації при керуванні персоналом

Відомий американський менеджер Лі Якокка, який був президен­том компаній «Форд мотор» і «Крайслер», у книзі «Кар'єра менеджера » по-своєму виклав основні вимоги до менеджера. З точки зору Лі Якокка менеджер мусить уміти: вчасно приймати рішення і потім рішуче діяти; мотивувати виконання прийнятого рішення, націлю­вати людей на роботу; спілкуватися, тобто говорити і слухати, щоб мотивувати людей; взаємодіяти в управлінській команді, грати ко­мандою; мати достовірну інформацію про динаміку всіх видів ре­сурсів організації.

Підготовка повноцінного менеджера, здатного працювати в умо­вах ринкової економіки, — процес кропіткий і тривалий. У США, Японії, Західній Європі після закінчення вузу за місцем роботи він триває до 10 років і більше, у залежності від рівня керування.

ТЕМА 2. ЕВОЛЮЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДУМКИ

1. Класична теорія менеджменту.

2. Неокласична та кількісна теорія менеджменту

Організації з'явилися водночас з людиною. Але лише у XIX столітті вперше почали задаватися питанням: «Як зробити систему виробниц­тва більш ефективною?». Вивчення проблем фабричної праці, коли люди працювали спільно, були залучені до самого процесу органі­зації праці, призвело до виникнення наукового менеджменту.

1. Класична теорія менеджменту