Режим праці і відпочинку менеджера

Непросто спланувати кожну годину нашого бурхливого і напруженого життя. Особливо важко спочатку. Зате пізніше, коли режим перетворюється в звичку, закріплюється у свідомості, вона перетворюється в чіткий стиль життєдіяльності. Режим - не догма, що поневолює людину, а гнучкий план, що найбільш доцільно організує працю і відпочинок менеджера. Цілком можливі і навіть неминучі певні відхилення, але намагайтеся, щоб вони не суперечили здоровому способу життя.

Тривалість продуктивної розумової роботи в різних людей неоднакова і залежить від віку, здоров'я, професійної підготовки, індиві­дуального режиму, відношення до виконуваної діяльності. Фізіолог І.Г.Павлов завдяки дотриманню суворого режиму щодня займався розумовою працею по 10,5 години.

Чергування праці і відпочинку — важлива умова плодотворності інтелектуальної діяльності. І.П.Павлов у своїх працях доказово пояснив залежність збереження стійкої працездатності на високому рівні від правильного чергування періодів роботи і відпочинку. Єдиної схеми тут немає. Назвемо лише деякі загальні моменти.

Задача відпочинку — щоденного, щотижневого і щорічного — підновити оптимальне співвідношення основних нервових процесів. Відпочинком може бути не тільки припинення на деякий час усякої розумової діяльності, але й чергування занять. Наприклад, можна переходити від вивчення спеціальної наукової літератури до читання художньої, від обчислювальних операцій до креслярських робіт. Мікеланджело, Леонардо да Вінчі часто змінювали перо на пензель чи переходили від ліплення до створення літературних творів, винахідниць­кої діяльності.

Ефективні такі форми відпочинку, що як нові подразники виклика­ють переключення коркових центрів — кіно, театр, музика, виставки, музеї, спортивні змагання, всіляке хобі, спілкування з тваринами. У наукових публікаціях ряду країн повідомляється, що власники до­машніх тварин, птахів, рибок мають кращі фізичні і психічні показники, ніж ті, хто не виявляє особливих симпатій до наших «менших братів».

Прекрасна форма емоційної розрядки і фізичного навантаження — робота на садових ділянках, у присадибному господарстві, а також рибна ловля, полювання.

Оскільки мозкова діяльність має певну інертність, дуже корисно перед сном робити півгодинну прогулянку на свіжому повітрі. Іноді при дуже інтенсивній і нерегламентованій розумовій роботі виникає необхідність заснути вдень на 30 - 40 хвилин.

Складним є питання про дозування розумової роботи, тому що воно далеко не завжди можливе. Творча діяльність не може бути довільно припинена, вона продовжується й після роботи, і навіть у сні. Крім того, при більшості видів розумової діяльності оптимальні результати можуть бути отримані лише внаслідок тривалої і завзятої зосередженості на розв'язанні якої-небудь задачі. Тому знаходити резерви для відпочинку і відновлення сил означає не зниження мозкових зусиль, а дозовані фізичні навантаження, активний відпочинок.

Рекомендації з ефективної організації розумової праці менеджера

Надзвичайно важливий фактор ефективності розумової праці менеджера — це дотримання розпорядку дня: чіткий розподіл тривалості роботи, відпочинку, харчування, сну і т. д.

Регулярність і чергування окремих моментів режиму дня сприяють виробленню певного ритму в діяльності організму. Завдяки утворенню ланцюжка умовних рефлексів кожна попередня діяльність стає умовним подразником для наступної і підготовкою до неї. Активній діяльності організму при правильному режимі, сприяє також рефлекс, вироблюваний на час. От чому систематизація повсякденного життя за часом є одним з найважливіших ви­мог режиму.

Для ефективної організації розумової праці пропонуємо керува­тися такими основними правилами:

1. Систематичність у роботі, вміння розподіляти її рівномірно. Не може бути продуктивною робота, виконувана в умовах авралу. Робота «ривками» веде до зниження її якості, більш швидкого наростання стомлення.

2. Чітке планування роботи, що передбачає логічний зв'язок всіх етапів діяльності і стратегію рішення поставленої задачі. Плануван­ня дозволяє не розкидатися, а концентрувати зусилля на одному пи­танні, вирішивши яке можна переходити до наступного.

3. Стійкий порядок на робочому місці і довкола нього.

4. Поступове входження в роботу; варто починати з розгля­ду легких питань і потім переходити до більш важких. Це необ­хідно для формування так називаної робочої установки, настрою організму.

Люди, які не вміють організувати свою працю, для короткочасно­го підйому працездатності нерідко прибігають до всіляких штучних стимуляторів — міцної кави, чаю, лікарських препаратів. Окрім шкідливої дії великої кількості цих речовин на нервову і судинну системи, виникає ще один негативний момент: у людини може виробити­ся хвороблива потреба в них. Крім того, загальновідомо, що тривалий прийом будь-якого стимулюючого засобу знижує його вплив на організм. У результаті працездатність падає, а людина обростає шкід­ливими звичками, що розслаблюють волю. Паління, наприклад, по­гіршує теми роботи та її якість. Так, три-чотири викурені сигарети знижують швидкість завчання й обсяг запам'ятовування на 5 — 6%. Міцний солодкий чай дійсно активізує розумову роботу, оскільки глюкоза є енергетичним матеріалом, якого не вистачає мозкові. Однак надлишкове надходження цукру може призвести до різних негативних явищ, включаючи розвиток діабету, порушення жирового обміну, ожиріння. Тому в денному раціоні солодощів не повинно бути більше 50 грамів (у тому числі тих, що містяться в харчових продуктах), а для літніх ще менше.