22. Порядок проведення адміністративно-громадського контролю в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони.

Адміністративно-громадський контроль у системі управління охороною праці в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони (далі - підрозділах) є основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці та цих Правил.

Адміністративно-громадський контроль проводиться за трьома ступенями.

Перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання на чергування, а за необхідності - і впродовж усього чергування.

На першому ступені контролю перевіряються:

- заходи щодо усунення порушень, що виявлені попередньою перевіркою;

- забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території частин підрозділів;

- стан спецодягу та спорядження;

- справність пожежних автомобілів, пожежно-технічного озброєння, засобів зв’язку, освітлення та сповіщення;

- справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів;

- знання особовим складом своїх обов’язків;

- наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці;

- проведення перевірки № 1, 2 ізолюючих протигазів.

У ході контролю першого ступеня також проводиться інструктаж водіїв з безпеки праці та правил дорожнього руху.

Порушення та недоліки, що виявлені перевіркою, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу.

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями караулу, начальник караулу після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику частини для вжиття відповідних заходів.

Другий ступінь контролю проводиться начальником частини (заступником) та, за необхідності, з представником профспілкової організації частини не рідше двох разів на місяць.

На другому ступені контролю перевіряються:

- організація і результати першого ступеня контролю;

- виконання заходів, що передбачались за результатами проведення другого та третього ступенів контролю;

- виконання заходів, що запропоновані приписами органів державного нагляду за охороною праці;

- виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків, передбачених у матеріалах їх розслідування;

- справність верстатів і обладнання та їхніх захисних пристроїв;

- технічна документація на пожежні автомобілі;

- документація газодимозахисної служби (далі - ГДЗС) та справність обладнання бази (поста) ГДЗС.

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями частини, її начальник після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для вжиття відповідних заходів.

Результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються до журналу , який зберігається у начальника караулу.

Журнал адміністративно-громадського контролю має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та зареєстрований.

Третій ступінь контролю проводиться комісією у складі не менше трьох чоловік, яка очолюється начальником загону (частини), не рідше одного разу на два місяці.

На третьому ступені контролю перевіряються:

- організація роботи щодо проведення першого і другого ступенів контролю;

- виконання заходів, розроблених за результатами проведення третього ступеня контролю;

- виконання наказів, розпоряджень, приписів вищих органів з питань охорони праці;

- протипожежний стан будівель частини підрозділів;

- забезпечення особового складу спецодягом і спорядженням;

- організація своєчасного і якісного навчання та інструктажу працівників з охорони праці;

- наявність посвідчень у особового складу, який має право працювати з компресорами, механізованим та електрифікованим інструментами;

- відповідність верстатів, обладнання, вантажопідіймального, транспортного, енергетичного та іншого устаткування вимогам нормативних актів про охорону праці.

Результати перевірки оформляються актом та в тижневий строк обговорюються на нараді в загоні (частині).

У загонах (частинах) технічної служби адміністративно-громадський контроль організується з урахуванням вимог цього розділу та специфіки робіт.

Як відомо що одне з основних завдань статистики полягає в дослідженні процесу зміни і розвитку досліджуваних явищ за допомогою побудови динамічних або часових рядів.

Проаналізувавши статистичні дані кількості нещасних випадків в ДСНС України по роках, можна побудувати математичну модель динаміки числа нещасних випадків, визначити прогноз очікуваного числа їх виникнення, а, отже, й оцінити обсяг роботи відділу з охорони праці ДСНС України. Найбільш ефективним способом виявлення основної тенденції розвитку числа нещасних випадків є аналітичне вирівнювання за допомогою математичного виразу, що найбільш точно описує характер емпіричного розподілу їх кількості за аналізований період і за допомогою якого можна виконувати прогнозування. Для цього необхідно підібрати необхідний математичний закон розподілу.

Для визначення швидкості та інтенсивності розвитку кількості нещасних випадків за певний час розраховуються наступні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту.

Розрахунок цих показників ґрунтується на порівнянні між собою рівнів ряду динаміки.

Під рівнем ряду динаміки розуміється кожне окреме чисельне значення показника, який характеризує величину явища, його розмір і розташування в хронологічній послідовності.

Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім, то визначені показники називають ланцюговими; якщо усі рівні порівнюються з рівнем, який виступає як постійна база порівняння – базисними.

Абсолютний приріст (зменшення) – це різниця рівнів динамічного ряду:

- ланцюгові

, (1.1)

- базисні

_, (1.2)

де: – абсолютний приріст;

– порівнюваний рівень;

– базисний рівень.

Абсолютний приріст за одиницю часу вимірює абсолютну швидкість зростання. Однак більш повну характеристику процесу росту можна отримати тільки тоді, коли абсолютні величини доповнюються величинами відносними, якими є темпи зростання і темпи приросту. Вони характеризують відносну швидкість зміни рівня, тобто інтенсивність процесу зростання.

Темп зростання розраховується як відношення рівнів ряду, визначається коефіцієнтом або відсотком:

- ланцюгові

, (1.3)

- базисні

. (1.4)

Темп приросту характеризує відносну величину приросту і показує, на скільки відсотків рівень більший (менший) за базисний рівень:

(1.5)

Як і абсолютний приріст, темп приросту може бути позитивним та негативним, що свідчить про збільшення або зменшення рівня.

Якщо рівень явища на етапі його розвитку, що вивчається, постійно зростає або постійно знижується, то основна тенденція є явною і чіткою.

Для кількісної характеристики загальних результатів дії чітко вираженої основної тенденції, можна використовувати абсолютний приріст, темп зростання і приросту за увесь етап розвитку явища.

Результати розрахунків зводимо в таблицю основних показників динамічного ряду.

Рік.	Кількість нещасних випадків	Абсолютний приріст, (П)		Темп росту, (Тр)		Темп приросту, (Тпр),%
		відносно до базісного року	відносно до попереднього року	відносно до базісного року, %	відносно до попереднього року, %
1	33	0	-	100	-	-
2	21	-12	-12	63,6	63,5	-36,5
3	43	10	22	130,3	204,7	104,7
4	20	-11	-23	60,6	46,5	-53,5
5	65	32	45	196,9	325	225
6	32	-1	-33	96,9	49,2	-50,8
7	65	32	33	196,9	203,1	103,1
8	52	19	-13	157,5	80	-20

Якщо ланцюгові показники динаміки, залишаючись увесь час позитивними чи негативними, різко коливаються від року до року, або постійно змінюють свій знак, розрахунок їх величини за раніше наведеними формулами може дати невірну уяву про середню швидкість зміни рівня, відповідної загальної тенденції. Тому, в цих випадках, слід порівнювати не річні, а більш типові і тривалі середньорічні рівні. Для цього звичайно проводять збільшення інтервалів, до яких відносять рівні інтервального ряду динаміки. Збільшення інтервалів складається в переході від добових до тижневих, або декадних, від декадних до місячних, від місячних до квартальних чи річних, від річних до багаторічних. Розрахунок показників аналізу динаміки в цих випадках слід проводити модифікованими формулами.

Найбільш ефективним засобом виявлення основної тенденції розвитку є аналітичне вирівнювання. При цьому рівні ряду динаміки виявляються у вигляді функції часу . Вибір функції здійснюється на основі аналізу характеру закономірностей динаміки кількості нещасних випадків.

Якщо характер динаміки підтверджує припущення про те, що рівень явища зростає з більш чи менш постійною швидкістю, тобто з відносно постійними абсолютними одиницями приросту, то математичним виразом такої тенденції буде пряма лінія. Аналітичне рівняння прямої має вигляд:

, (1.6)

де: – визначені рівні;

– час, тобто порядковий номер інтервалу чи моменту часу;

– параметри прямої.

Розрахунок параметрів створюється за допомогою методу найменших квадратів, при цьому нелінійні функції приводяться до лінійного вигляду, а в нашому випадку значення параметрів прямої розраховуються за формулами:

, (1.7)

(1.8)

Прогноз розвитку явища здійснюється шляхом підстановки в отримане математичне рівняння тенденції відповідних порядкових номерів найближчих років t.