34.Пахвинний канал

Стінки пахвинного каналу утворені так: передня стінка – апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота, задня стінка – поперечною фасцією, верхня стінка – нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м’язів живота і нижня стінка -пахвинною зв’язкою. Канал має два кільця: поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) обмежене бічною ніжкою (crus laterale) і присередньою ніжкою (crus mediale) апоневрозу зовнішнього косого м’яза живота, міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales) і поверненою зв’язкою (ligamentum reflexum); глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) являє собою заглибину в задній стінці каналу. Кільця пахвинного каналу є слабкими місцями передньої черевної стінки разом з білою лінією живота та пупковим кільцем, де можуть виходити грижі.

35.Топографія стегна.

Під пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) – між нею і клубовою кісткою (os ilium) – утворюється простір, який за допомогою клубово–гребінної дуги (arcus iliopectineus), що прикріплюється до клубово–гребінного підвищення (eminentia iliopectinea), поділяється на два отвори: - присередньо розташована судинна затока (lacuna vasorum), через яку проходять стегнові артерія та вена (arteria et vena femorales);- збоку розташована м’язова затока (lacuna musculorum), через яку проходять клубово–поперековий м’яз (musculus iliopsoas) і стегновий нерв (nervus femoralis). У ділянці судинної затоки (lacuna vasorum) утворюється стегнове кільце (anulus femoralis), яке при проходженні стегнових гриж (кил) перетворюється на глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus). Глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus) обмежоване: - збоку стегновою веною (vena femoralis); - присередньо затоковою зв’язкою (ligamentum lacunare); - спереду пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale); - ззаду гребінною зв’язкою (ligamentum pectineale).

36. Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio tcmporomandibularis) (мал. 68) — парний, комбінований. Утворений головками виросткових відростків нижньої щелепи, нижньощелепними ямками та суглобовими горбками скроневих кісток. Форма головки нижньої щелепи еліпсоподібна, витягнута в поперечному напрямку. Суглобова поверхня нижньощелепної ямки скроневої кістки в 2—3 рази більша за суглобову поверхню головки, волокнистим хрящем вкрита тільки передня її частина, яка розташована перед кам'янисто-барабанною щілиною (fissura petrotympanіса) скроневої кістки і входить до суглобової порожнини. Хрящ вкриває також суглобовий горбок. Передня частина нижньощелепної ямки та горбок оточені суглобовою капсулою, що має форму конуса з основою згори. У порожнині суглоба міститься суглобовий диск (discus artieülaris) з волокнистої хрящової тканини, схожий на двояковвігнуту лінзу. Він ділить суглобову порожнину на два ізольовані один від одного поверхи. У верхньому поверсі суглобова поверхня нижньощелепної ямки сполучається з верхньою поверхнею диска, а верхня синовіальна перетинка (membrana synovialis superior) вкриває внутрішню поверхню суглобової капсули, прикріплюючись до зовнішнього краю суглобового хряща. У нижньому поверсі головка нижньої щелепи сполучається з нижньою поверхнею суглобового диска, а нижня синовіальна перетинка (membrana synovialis inferior) крім суглобової капсули вистеляє ще й задню поверхню шийки виросткового відростка, що міститься всередині капсули. Особливістю суглобового диска є те, що він може переміщатись по суглобовому горбку. Це зумовлено тим, що суглобова капсула на рівні нижнього поверху суглобової порожнини міцніша і краще натягнута, а в передньоприсередній край суглобового диска вплітаються сухожилкові волокна бічного крилоподібного м'яза. Зв'язковий апарат скронево-нижньощелепного суглоба складають бічна, клинонижньощелепна та шилонижньощелепна зв'язки.

37. Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus) (див. мал. 77) утворені головками й основами суміжних фаланг. Мають блокоподібну форму з однією поперечною віссю обертання. Суглобова капсула укріплена міцними побічними (ліктьовими та променевими) і долонними зв'язками. Рухи: згинання і розгинання в межах 110 — 120° в проксимальних і до 70° — в дистальних міжфалангових суглобах II —V пальців. У міжфаланговому суглобі І пальця можливі рухи до 80-90°.

38. Діафрагма (diaphragma), яку також називають грудобрюшною перешкодою, являє собою м’язову перегородку між порожниною грудей і черевної порожниною. Це тонка, широка, непарна, вигнута опуклою стороною вгору пластинка, яка замикає нижній отвір грудної клітки. Діафрагма виконує функції головної дихальної м’язи. Сплощена при скороченні, вона збільшує об’єм грудної клітки, сприяючи вдиху. При розслабленні діафрагма приймає сферично опуклу форму, зменшує грудну клітку, що забезпечує видих. При скороченні разом з черевними м’язами діафрагма сприяє роботі черевного преса.

Всі м’язові пучки діафрагми, які йдуть від кісткових і хрящових частин нижньої апертури грудної клітини і поперекових хребців, направляються до центру, де переходять у сухожильні пучки і утворюють сухожильний центр (centrum tendineum), що має вигляд трилисника. У сухожильно центрі знаходиться чотиристороння отвір порожнистої вени (foramen venae cavae), яке пропускає нижню порожнисту вену.

За місцем початку м’язових пучків в діафрагмі виділяють три частини. Грудинная частина (pars sternalis diaphragmatis) починається від задньої поверхні мечоподібного відростка. Реброва частина (pars costalis diaphragmatis) найбільш обширна. Вона починається на внутрішній поверхні кісткових і хрящових частин шести нижніх ребер. Її пучки направляються вгору і досередини. Поперекова частина (pars lumbalis diaphragmatis) ділиться на праву ніжку (crus dextrum) і ліву ніжку (crus sinistrum), кожна з яких починається від передньо поверхні I-III поперекових хребців і сухожильних пояснічнореберних зв’язок. Медіальна дугова зв’язка (lig. arcuatum mediale) йде від тіла до поперечному відростку I поперекового хребця, латеральна дугова зв’язка (lig. arcuatum laterale) – від поперечного відростка I поперекового хребця до XII ребру; серединна дугова зв’язка (lig. arcuatum medianum) замикає аортальне отвір. Центральні м’язові пучки поперекової частини обмежують аортальному отвір (hiatus aorticus), яке пропускає аорту. Дещо нижче розташовується стравохідний отвір (hiatus esophageus), пропускає стравохід.

Грудна і черевна поверхні діафрагми покриті фасціями.