2. Очна ямка

Очна ямка – парна порожнина, що нагадує чотирибічну піраміду з закругленими гранями. Основа орбіти обернена вперед і утворює очноямковий вхід. Верхівка орбіти спрямована назад і при середньо до зорового каналу. У порожнині очної ямки розташоване очне яблуко, його зовнішні м’язи тощо. Порожнина очної ямки має 4 стінка:

• верхня стінка представлена ​​лобовою кісткою і малим крилом основної кістки..

• Нижня стінка утворена головним чином орбітальною поверхнею верхньої щелепи, з латеральної сторони - очноямковою поверхнею вилочкової кістки і в задніх відділах - очноямковим відростком піднебінної кістки..

• Медіальна, або внутрішня, стінка (розташована з боку носа) найбільш тонка. Утворена (спереду назад) лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною платівкою гратчастої кістки, латеральною поверхнею тіла клиноподібної кістки. У передньонижній частині стінки мається ямка слізного мішка, яка донизу переходить в носослізний канал.

• Латеральна, або зовнішня, стінка є самим товстим відділом орбіти. Утворена виличковою, лобовою кістками і великим крилом основної кістки. У верхньолатеральному куті очниці є ямка слізної залози.

• Передню стінку ока формує очноямкова перегородка - це сполучнотканинний листок, який прикріплюється до верхнього краю очниці і йде до зовнішніх країв верхнього хряща повік.

2. Кульшовий суглоб

Кульшовий суглоб утворений головкою стегнової кістки й кульшовою западиною тазової кістки, навколо якої розташована товста хрящова кульшова губа, внаслідок чого за­падина стає ще глибшою й головка стегнової кістки глибоко захо­дить у неї. Півмісяцева поверхня кульшової западини вкрита гіаліновим хрящем, а решта поверхні синовіальною перетинкою. Цей суглоб має горохоподібну форму, що є різновидом кулястого суглоба. Рухи в цьому суглобі відбуваються навколо трьох осей: поперечної — згинання та розгинання, сагітальної — відведення й приведення, вертикальної — обертання всередину й назовні. Крім того, в суглобі можливі колові рухи. Кульшовий суглоб закріплений добре розвиненими зв’язками. Найбільша з них — клубово-стегнова(lig iliofemorale), яка починається від перед­ньої нижньої ості клубової кістки й прикріплюється до міжвертлюжної лінії стегнової кістки. Лобково-стегнова (lig pubofemorale) прямує від верхньої гілки лобкової кістки до при середнього відрізка міжвертлюгової лінії. Сідничо-стегнова зв’язка(lig ischiofemorale) натягнена між тілом сідничної кістки та великим вертлюгом стегнової кістки.

2. М’язи спини

М'язи спини за топографією поділяють на поверхневі та глибокі.Поверхневі м’язи спини за розвитком гетерохтонні. Трапецієподібний м’яз має зяброве та міотомне походження. Трункопетальні : найширший м’яз спини. Топографічно це перший прошарок поверхневих м’язів спини. Трункофугальні: м’яз підіймач лопатки, великий та малий ромбоподібні м’язи. Це другий прошарок м’язів. М’язи вентрального походження :задні верхній та нижній зубчасті м’язи спини. Це третій прошарок. За походженням глибокі м’язи аутохтонні. Їх ділять на аутохтонні дорсальн(ремінний м’яз голови та шиї, м’яз випрямляч хребта, поперечно-остовий м’яз)і та аутохтонні вентральні(передні між поперечні м’язи шиї, бічні міжпоперечні м’язи попереку, м’язи підіймачі ребер.

Трапецієподібний м’яз(m/trapezius) починається короткими сухожилками від зовнішнього потиличного виступу,верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, від остистих відростків і над остьової зв'язки всіх дванадцяти грудних хребців. Розрізняють висхідну, поперечну і низхідну його частини. М'язові пучки, конвергуючи, направляються до надплечового відростка лопатки, прилеглих відрізків ключиці і лопаткової ості, де й прикріплюються. Функція. Під час скорочення висхідної частини м'яза піднімається бічний кут лопатки і вона обертається навколо стрілової осі. При скороченні низхідної частини лопатка також обертається навколо стрілової осі, але бічний кут опускається донизу. Найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) — один з найбільших м'язів тіла людини. Розвивається з вентральної мускулатури. Починається широким апоневрозом від остистих відростків і надостьової зв'язки нижніх 4 — 6 грудних, усіх поперекових і крижових хребців, від дорзальної ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх ребер. М'язові пучки, конвергуючи, йдуть назовні догори і прикріплюються до гребеня малого горбка плечової кістки, де між сухожилком м'яза й кісткою утворюється замкнута синовіальна сумка. Функція. При звичному положенні тіла розгинає, приводить і пронує плече. Великий і малий ромбоподібні м'язи (mm. rhomboidei major et minor) виникли з вентральної мускулатури. Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців, закінчуються на присередньому краї лопатки. Функція. Приводять лопатку. М'яз — підіймач лопатки (m. levator scapulae) — є похідним вентральної мускулатури. Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збоку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки. Функція. Піднімає лопатку. Задній верхній зубчастий м'яз (т. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, прикріплюється зубцями на задній поверхні II —V ребер назовні від їхніх кутів. Функція. Піднімає ребра. Задній нижній зубчастий м'яз (т. serratus posterior inferior) починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців, прикріплюється зубцями до задньобічної поверхні IX-XII ребер. Функція. Опускає ребра, сприяючи видиху.

Білет 8