- •Етапи розвитку кісток. Первинні, вторинні.
- •Лицевий череп, нижня щелепа.
- •З’єднання між ребрами та хребцями
- •Топографія, трикутники шиї.
- •М’яз як орган, додаткові компоненти м’яза
- •Вікові особливості кісток черепа…
- •Лобковий симфіз
- •Пахвинний канал
- •Грудна клітка
- •Внутрішня основа черепа(bisis cranii interna)
- •Визначення скелета, основні функції
- •Кістки мозкового черепа, клиноподібна кістка
- •З’єднання кісток плечового пояса:грудинно-ключичний суглоб
- •М’язи стегна
- •Анатомічна школа
- •Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення
- •Плечовий суглоб(art.Humeri)
- •Стегновий канал
- •Багатоосьові суглоби
- •Підскронева ямка
- •З’єднання кісток плечового поясу: надплечово-ключичний суглоб
- •Біла лінія живота: топографія та будова
- •Очна ямка
- •Кульшовий суглоб
- •М’язи спини
- •Розвиток скелетних м’язів
- •Носові ходи
- •Хребет у цілому. Вікові особливості
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Канали скроневої кістки
- •З’єднання кісток гомілки
- •М’язи передпліччя
- •Класифікація з’єднань кісток
- •2. Нижня щелепа
- •3.З’єднання між ребрами та грудиною
- •4.М’язи голови
- •3.Класифікація з’єднання кісток черепу.
- •4.Фасції шиї
- •1.Двоосьові суглоби.
- •4. М’язи стегна
- •1.Кістка як орган
- •2.Скронева кістка
- •3.Надп’ятково гомілковий суглоб
- •4.М’язи голови
Плечовий суглоб(art.Humeri)
Він формується зчленуванням суглобових поверхонь головки плечової кістки і суглобової западини лопатки. У порожнині суглоба проходить сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча(tendo capitis longi m.bicipitis brachii), який обгорнутий синовіальною перетинкою, що формує міжгорбкову синовіальну піхву (vagina synovialis intertubercularis). Капсула суглоба простора і тонка, підкріплена у верхній частині дзьобо-плечовою зв’язкою. Також вона зміцнена сухожиллям м’язів, які вплітаються окремими пучками у її волокнистий шар. Порожнина суглоба може сполучатися з підсухожилковою сумкою підлопаткового м’яза. Плечовий суглоб анатомічно схильний до вивихів, при яких головка плечової кістки зміщується відносно суглобової западини. Суглоб простий, кулястий, триосьовий.
Стегновий канал
Стегновий канал (canalis femoralis) виникає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце — початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі під шкіру стегна. Стегнове кільце займає при середню ділянку судинної лакуни й обмежене спереду пахвинною зв'язкою, позаду — верхньою гілкою лобкової кістки, вкритої окістям і зв'язками, присередньо-лакунарною зв'язкою і збоку — стегновою веною. Стінки стегнового каналу: передня — верхній ріг серпоподібного краю; задня — відповідна ділянка клубово-гребіниої фасції; бічна — стегнова вена. Присередньої стінки стегнового каналу немає, оскільки поверхневий і глибокий листки широкої фасції тут зливаються. Виходом стегнового каналу є підшкірна щілина.
Білет 6
Багатоосьові суглоби
Кулястий суглоб (articulatio spheroidea), як правило, має неконгруентні суглобові поверхні (ямка менша, ніж головка). Функції цього суглоба: згинання і розгинання навколо лобової осі, приведення та відведення навколо стрілової осі, зовнішнє і внутрішнє обертання навколо вертикальної осі й рух по колу. Суглобова сумка кулястих суглобів широка, а зв'язковий апарат, як правило, розвинутий слабко, внаслідок чого амплітуда руху в цих суглобах найбільша. Найтиповішим кулястим суглобом є плечовий Як особливий різновид кулястого суглоба розглядають кульшовий суглоб. Його названо чашоподібним суглобом (articulatio cotylica), оскільки його глибока суглобова ямка охоплює більшу частину головки стегнової кістки. У цьому суглобі амплітуда рухів менша ніж у кулястому. Плоский суглоб (articulatio plana) має плоскі (або різко сплощені) конгруентні суглобові поверхні, які слід розглядати як маленькі відрізки поверхні великої кулі. Зв'язки і суглобова капсула добре натягнуті. Ці численні в тілі людини й тварин суглоби мають обмежену рухомість, що полягає в незначному ковзанні, і в людини виконують потрійну функцію: 1) загальну зміну форми тіла через підсумовування великої кількості рухів суглобів цього типу (наприклад, суглобів хребтового стовпа); 2) пом'якшення поштовхів і струсів, які передаються від грунту (буферна функція), що здійснюється шляхом незначного пасивного тугого ковзання великої кількості сполучених між собою невеликих кісток (наприклад, суглоби заплесна); 3) збільшення еластичності деяких частин тіла (стопи, кисті, тулуба), що забезпечується щільнішим приляганням їх до поверхні контакту.(Крижово-клубовий, міжп’ясткові та заплесно-плеснові суглоби).
