4. М’язи стегна

Поділяють на 3 групи: передню( розгинають колінний суглоб, згинають кульшовий), задню( розгинають кульшовий та згинають колінний) і присередню( приводять стегно). Передня група включає: Кравецький м’яз(m.sartorius), Чотириголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris)

Задня група складається з двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris), півсухожилковий ( m.semitendinosus), півперетинчастий (m.semimembranosus). Присередня група включає:

• Гребінний м’яз(m.pectineus) починається від гребеня та верхньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки. Приводить, згинає та відвертає стегно.

• Стрункий м’яз(m.gracilis) починається від лобкового симфізу та нижньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється до при середньої частини гористості великогомілкової кістки і фасції гомілки. Приводить стегно, згинає гомілку.

• Довгий привідний м’яз(m.adductor longus) починається на лобковій кістці між її гребенем та симфізом і прикріплюється до серединної третини присередньої губи шорсткої лінії. Приводить, згинає та розгинає стегно.

• Великий привідний м’яз(m.adductor magnus) починається від сідничного горба, гілки сідничної кістки та нижньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється вздовж усієї при середньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Розгинає стегно

• Короткий привідний м’яз(m.adductor brevis) починається від нижньої гілки лобкової кістки і прикріплюється до присередної губи шорсткої лінії у верхній її половині. Приводить, відвертає і згинає стегно.

Білет 5

1. Анатомічна школа

Пирогов брав безпосередню участь в організації

У 1841 році медичного факультет Імператорського університету Св Володимира у Києв, а його учні та послідовники професори Козлов, і Вальтер започаткували відому київську школу анатомів. Продовжувачем цього напрямку став наступник Вальтера по кафедрі професор Володимир Бец, який приніс світову славу українській науці працями у галузі морфології ЦНС ( в 1874 він відкрив гігантські пірамідні клітини у п’ятому шарі рухової зони кори великого мозку). Притаманний цій школі функціональний напрям надалі відбився у дослідженнях професором Тихомировим варіантів артерій та вен людини, у роботах з анатомії лімфатичної системи професора Стефаніса.

2. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення

Підскронева ямка (fossa infratemporal) є продовженням донизу скроневої ямки й займає простір нижче від підскроневого гребеня і виличної дуги. Вона вужча й коротша за скроневу, але має більший поперечний розмір. Верхню стінку підскроневої ямки формує частина великого крила клиноподібної кістки нижче від підскроневого гребеня, присередню — бічна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Ззовні й знизу підскронева ямка не має кісткової стінки Спереду ямка обмежена горбом верхньої щелепи й частково виличною кісткою, внизу вона не має кісткової стінки, ззовні прикрита гілкою нижньої щелепи.