3. Лобковий симфіз

Між симфіз ними поверхнями лобових кісток знаходиться волокнистий хрящ – між лобковий диск(discus interpubicus), у товщині якого міститься щілиноподібна порожнина. У вертикальному положенні лобковий симфіз стискається, а при сидінні – розтягується. Щілина диска у жінок ширша, ніж у чоловіків, особливо під час вагітності, що є передумовою рухів у лобковому симфізі в пологах. Лобковий симфіз зміцнений двома зв’язками: верхньою лобковою(lig pubicum superius), та, дугоподібної форми, нижньою лобковою (lig pubicum inferius). Нижня лобкова зв’язка формує верхівку підлобкового кута. У жінок цей кут ширший ніж у чоловіків, а нижні гілки лобкових кісток утворюють лобкову дугу (arcus pubis).

4. Пахвинний канал

Парний. Через пахвинний канал у чоловіків проходить сім’яний канатик, у жінок – кругла зв’язка матки, яка оточена пухкою спол тк. Пахвинний канал є місцем утворення косих і прямих пахвинних гриж. Він має 2 кільця – глибоке та поверхневе. Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) має вигляд лійкоподібного заглиблення в поперечній фасції. Присередньо і знизу це кільце обмежене між’ямковою зв’язкою(lig interfoveolare) зв’язка Жімберната. Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) розташоване під шкірою між бічною і при середньою ніжками пахвинної зв’язки наж верхньою гілкою лобкової кістки.

Стінки:

1. Передня стінка утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і міжніжковими волокнами.

2. Задня стінка представлена поперечною фасцією і пристінковою очеревиною.

3. Верхня стінка утворена нижніми краями внутрішнього косого та поперечного м’язів живота/

4. Нижня стінка представлена жолобом пахвинної зв’язки.

Білет 3

1. Зародкові листки ( лат. folia embryonal ).

У більшості організмів утворюється три зародкових листка: зовнішнє - ектодерма, внутрішній - ентодерма і середній мезодерма. Похідні ектодерми виконують в основному покривну і чутливу функції, похідні ентодерми - функції харчування і дихання, а похідні мезодерми - зв'язки між частинами зародка, рухову, опорну і трофічну функції. Вчення про зародкові листки - одне з основних узагальнень в ембріології - зіграло велику роль в історії біології. Утворення зародкових листків - перша ознака диференціювання зародка. З клітин ектодерми розвиваються шкірні покриви з їхніми похідними (волося, нігті, пера, копита) і органи почуттів. З верхньої частини ентодерми утвориться хорда, з нижньої частини — епітелій, що вистилає середні відділи кишечнику, травні залози й органи подиху. З ектодерми,розташованої над хордою, розвивається нервова трубка. З мезодерми утворяться м'язи, кістяк, кровоносна система, полові залози, органи виділення і власне шкіра — дерма.

2. Грудна клітка

За своєю формою грудна клітка нагадує овоід з верхнім вузьким кінцем і нижнім більш широким, причому обидва кінці косо зрізані. Крім того, овоід грудної клітини кілька здавлений спереду назад. Грудна клітка, compages thoracis, Має два отвори або апертури: верхню, apertura throracis superior , І нижню, apertura thoracis inferior, Затягнуту мускульною перегородкою - діафрагмою. Ребра, що обмежують нижню апертуру, утворюють реберну дугу, arcus costalis. Передній край нижньої апертури має вирізку в формі кута, angulus infrastemalis. Зазвичай розрізняють три форми грудної клітки: плоску, циліндричну і конічну. Рухи грудної клітки. Дихальні рухи складаються в поперемінному піднятті й опусканні ребер, разом з якими рухається і грудина.