2.Скронева кістка

Скронева кістка (os temporale) парна. Бере участь в утворенні склепіння та основи черепа й розташована між клиноподібною і потиличною кістками. У ній розрізняють три частини: кам'янисту, барабанну і лускову. Кам'яниста частина (pars petrosa) має тригранну форму і спрямована вперед і присередньо. У кам'янистій частині розрізняють верхівку, розташовану між тілом і великим крилом клиноподібної кістки, основу, що зовні зливається з лусковою і барабанною частинами, а також три поверхні — передню, задню (обернену до порожнини черепа) і нижню. Передня поверхня кам'янистої частини межує з мозковою поверхнею лускової частини. Приблизно посередині на передній поверхні добре помітне дугове підвищення (eminentia arcuata). Перед ним у напрямку до верхівки проходять паралельно одна одній дві тонкі борозни: збоку — борозна малого кам'янистого нерва (sulcus n.petrosi minoris), яка виходить із розтвору однойменного каналу, присередньо від неї — борозна великого кам'янистого нерва (sulcus n.petrosi majoris), що починається з розтвору однойменного каналу. Біля верхівки кам'янистої частини на передній поверхні, добре помітно трійчасте втиснення (impressio trigeminalis) — ложе для вузла трійчастого нерва. На задній поверхні кам'янистої частини, оберненої також до порожнини черепа, центральне місце займає внутрішній слуховий отвір (porus acusticus interims).Ззаду, зовні й донизу розташований отвір канальця присінка (apertura canaliculi vestibuli). Поблизу основи піраміди є широка борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei), яка продовжується на потиличну й тім'яну кістки. Поблизу нижнього краю точно по вертикалі проти внутрішнього слухового отвору відкривається отвір канальця завитки, а позаду міститься яремна вирізка, яка з однойменною вирізкою потиличної кістки утворює яремний отвір (foramen jugularе). Нижня поверхня кам'янистої частини шорстка. Тут міститься сонний канал (canalis caroticus), який відкривається на верхівці кам'янистої частини. Позаду й досередини від сонного каналу розташована яремна ямка (fossa jugularis). Між отвором сонного каналу та краєм яремної ямки добре помітна кам'яниста ямочка (fossula petrosa), в глибині якої видно отвір, що веде в барабанний каналець (canaliculus tymраnicus). На задній ділянці нижньої поверхні кам'янистої частини розташований шилоподібний відросток (processus styloideus) — рудимент другої зябрової дуги. Позаду й назовні від нього міститься соскоподібний відросток (processus mastoideus Між цими відростками розташований шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoidеum), що є виходом каналу лицевого нерва.

3.Надп’ятково гомілковий суглоб

Надп'ятково-гомілковий суглоб є складним, оскільки в його утворенні беруть участь три кістки: велико- та малогомілкова і надп'яткова.

Надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis).Надп’ятково–гомілковий суглоб є:- блокоподібний (ginglymus) – за формою;- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);- одновісний – за функцією. Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).Види рухів: - згинання і розгинання (flexio et extensio);- при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis).Суглобові поверхні:- нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis inferior tibiae);- суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis);- суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis);- блок надп’яткової кістки (trochlea tali). Допоміжний апарат: - присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має такі частини: - великогомілково–човноподібну частину (pars tibionavicularis);- великогомілково–п’яткову частину (pars tibiocalcanea); - передню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior);- задню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior); - бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:- передньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare anterius);- задньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare posterius);- п’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare). Кровопостачання надп'ятково-гомілкової ділянки забезпечують гілки трьох артерій гомілки — передня та задня великогомілкові і малогомілкова. У ділянці кісточок і п'яткової кістки утворюються артеріальні сітки з усіх артерій гомілки.