4. М’язи стегна

Поділяють на 3 групи: передню( розгинають колінний суглоб, згинають кульшовий), задню( розгинають кульшовий та згинають колінний) і присередню( приводять стегно). Передня група включає: Кравецький м’яз(m.sartorius), Чотириголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris)

Задня група складається з двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris), півсухожилковий ( m.semitendinosus), півперетинчастий (m.semimembranosus). Задня група м’язів

• Двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris) має дві головки – довгу(caput longum) і коротку(caput breve). Довга голівка бере початок разом із полусухожильной м’язом на верхнемедіальной поверхні сідничного горба і від крестцовобугорной зв’язки. На рівні нижньої третини стегна довга голівка відокремлюються від полусухожильной м’язи і з’єднується з короткою голівкою, переходячи в плоске сухожилля. Коротка головка починається від латеральної губи шорсткої лінії, верхній частині латерального надвиростка і від латеральної міжм’язової перегородки стегна. Розгинає стегно, згинає та відвертає гомілку.

• Півсухожильний м’яз (m.semitendinosus) починається разом з довгою головкою двоголового м’яза стегна від сідничного горба. На рівні середньої третини стегна переходить в довге сухожилля, яке слід вниз по заднемедіальной стороні колінного суглоба і прикріплюється до медіальної поверхні верхньої частини великогомілкової кістки (бере участь в утворенні поверхневої гусячої лапки). М’яз розгинає стегно, згинає гомілку; при зігнутою в колінному суглобі гомілки повертає її досередини.

• Півперетинчастий м’яз(m.semimembranosus) починається від сідничного горба плоскою сухожилковою пластинкою. У дистальній половині стегна вона переходить у м’язове черевце, яке позаду колінного суглоба розгалужується на 3 сухожилкові пучки “глибоку гусячу лапку» (pes anserinus profundus). М’яз врлітається “гусячою лапкою» в капсулу колінного суглоба, розгинає, приводить і привертає стегно, згинає та приветає гомілку.

Білет 15

1.Кістка як орган

Кістка, os, ossis, як орган живого організму складається з декількох тканин, найголовнішою з яких є кісткова. це живий орган, який виконує в організмі певні функції і має свою будову. Клітини кісткової тканини (остеоцити) мають численні тонкі відростки за допомогою яких вони з’єднуються між собою. Міжклітинна речовина кісткової тканини утворена пластинками із щільної дуже твердої речовини. Основою органічних речовин кістки є волокнистий білок – колаген. Із мінеральних речовин у кістках найбільше солей кальцію і фосфору. За розвитком, формою та функцією кістки поділяються на довгі, короткі, плоскі та повітроносні. Довгі кістки (os longum) характеризуються тим що їхня довжина значно перевищує ширину та товщину. Форма її нагадує циліндр. В цих кістках розрізняють середню частину, або діафіз в якій звичайно знаходиться кістково-мозкова порожнина та 2 суглобові кінці, або епіфіза. До довгих кісток належать більшість кісток верхніх, нижніх кінцівок і деякі інші. Короткі кістки (os breve) – відносно невеликі кісткові утвори, всі виміри яких приблизно одинакові (кістки, зап’ястка, заплесни та ін.). Плоскі, або широкі кістки (os planum) мають значну довжину та ширину при невеликій товщині. Вони побудовані з двох пластинок щільної речовини, між якими є тонкий прошарок губчастої речовини. Це кістки черепного склепіння, лопатка, грудина тощо. Поруч із цією класифікацією кісток існують ще інші: парні, непарні. Непарні кістки завжди лежать по середині площини скелета, а парні – по боках від неї на деякій відстані.