3.Класифікація з’єднання кісток черепу.

Неперервні:синдесмози(шви, тім’ячка), синхондрози( тимчасові, постійні) та синостози. Перервні (скронево-нижньо-щелепний суглоб), а також з’єднання черепа та хребта. Шви черепа: Зубчасті(вінцевий, стріловий, лямбдо подібний(sutusae coronalis, sagittalis, lambdoidea)/ Лусковий шов(sutura squamosa). Плоскі(suturae planae)(переважно між кістками черепа. Тім'ячка: переднє (лобове), заднє (потиличне) клиноподібне(парне), соскоподібне (парне). Синхондрози: Тимчасові (клино-потиличний синхондроз-synchondrosis sphenooccipitalis, задній та передній внутрішньо потиличні синхондрози(synchondroses intraoccipitales posterior et anterior), клино-решітчастий синхондроз(synchondrosis sphenoethmoidalis)). Постійні(клино-кам’янистий синхондроз(synchondrosis sphenopetrosa, кам’янисто-потиличний синхондроз (synchondrosis petrooccipitalis)

4.Фасції шиї

Фасції шиї є сполучнотканинним остовом шиї. Походження фасцій шиї різне: одні є похідними редукованих м'язів, інші утворилися внаслідок ущільнення клітковини, що оточує органи шиї. Через це фасції шиї можуть мати різні товщину, довжину, щільність та інші анатомічні характеристики. За В.М. Шовкуненком, виділяють п'ять фасціальних листків шиї . Перший фасціальний листок шиї, що має назву поверхневої фасції шиї (fascia cervicalis superficialis), розташований глибше підшкірної жирової клітковини та переходить із шиї на сусідні ділянки. Поверхнева фасція шиї, роздвоюючись, охоплює підшкірний м'яз шиї, утворюючи його піхву. Другий називають власною фасцією шиї (fascia cervicalis propria). Вона починається від зв'язок остистих відростків шийних хребців, роздвоюючись, охоплює трапецієподібний м'яз і йде вперед і вбік. Третій фасціальний листок шиї — це лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis). Він розташований у глибині її переднього відділу та кріпиться вгорі до тіла під'язикової кістки. Збоку апоневроз обмежений лопатково-під'язиковими м'язами (m. omohyoideis). Четвертий фасціальний листок шиї називають внутрішньошийною фасцією (fascia endocervicalis). У її складі виділяють дві пластинки: пристінкову, що вистеляє порожнину шиї зсередини, та нутрощеву, що вкриває її органи. Пристінкова пластинка четвертої фасції утворює піхву судинно-нервового пучка шиї (vagina vasonervosa). П'ятий фасціальний листок шиї — це передхребтова фасція (fascia prevertebralis). Вона починається від основи черепа, спускається вниз у грудну порожнину, проходячи спереду від хребтового стовпа. Передхребтова фасція добре виражена і кріпиться до поперечних відростків хребців, утворюючи піхви драбинчастих м'язів шиї: переднього, середнього, заднього. її відростки вкривають підключичну артерію та плечове сплетення поблизу переднього драбинчастого м'яза.

Білет 14

1.Двоосьові суглоби.

Здійснюють рухи навколо двох осей. Еліпсоподібний суглоб (articulatio ellipsoidea) має неконгруентну суглобову ямку і головку (головка менша за ямку), що формою нагадують еліпс. Можливі рухи навколо стрілової (приведення, відведення) і лобової осі (згинання, розгинання), наприклад променево-зап'ястковий суглоб . Сідлоподібний суглоб (articulatio sellaris): суглобові поверхні нагадують поверхню сідла. Це зумовлює рухи навколо двох осей: лобової (згинання, розгинання) і стрілової (приведення, відведення). Наприклад, зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця кисті.

2.Очна ямка Очна ямка – парна порожнина, що нагадує чотирибічну піраміду з закругленими гранями. Основа орбіти обернена вперед і утворює очноямковий вхід. Верхівка орбіти спрямована назад і при середньо до зорового каналу. У порожнині очної ямки розташоване очне яблуко, його зовнішні м’язи тощо. Порожнина очної ямки має 4 стінка:

• верхня стінка представлена ​​лобовою кісткою і малим крилом основної кістки..

• Нижня стінка утворена головним чином орбітальною поверхнею верхньої щелепи, з латеральної сторони - очноямковою поверхнею вилочкової кістки і в задніх відділах - очноямковим відростком піднебінної кістки..

• Медіальна, або внутрішня, стінка (розташована з боку носа) найбільш тонка. Утворена (спереду назад) лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною платівкою гратчастої кістки, латеральною поверхнею тіла клиноподібної кістки. У передньонижній частині стінки мається ямка слізного мішка, яка донизу переходить в носослізний канал.

• Латеральна, або зовнішня, стінка є самим товстим відділом орбіти. Утворена виличковою, лобовою кістками і великим крилом основної кістки. У верхньолатеральному куті очниці є ямка слізної залози.

• Передню стінку ока формує очноямкова перегородка - це сполучнотканинний листок, який прикріплюється до верхнього краю очниці і йде до зовнішніх країв верхнього хряща повік.

3.Суглоби кисті (articulationes manus). Променево-зап'ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) .Утворений проксимально ввігнутою зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки з суглобовим диском і дистально випуклою суглобовою площадкою трьох кісток зап'ястка: човноподібною, півміся-цевою і тригранною. Суглоб є складним, за формою еліпсоподібним. Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) (утворений суглобовими поверхнями кісток проксимального і дистального рядів зап'ястка, за винятком горохоподібної кістки. Суглобова порожнина має вигляд S-подібної щілини з відгалуженнями між кістками зап'ястка. Добре натягнута суглобова капсула прикріплюється по краях суглобових поверхонь кісток. Суглоб малорухомий. Променево-зап'ястковий і середньо-зап'ястковий суглоби укріплюються численними зв'язками. Найрозвинутіші з них: тильна і долонна променево-зап'ясткові зв'язки, міжкісткові зв'язки, ліктьова та променева побічні зв'язки зап'ястка ( collaterale carpi radiate et ulnare) та ін. Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpals) складаються із структурно й функціонально відособленого зап'ястково-п'ясткового суглоба великого пальця кисті та зап'ястково-п'ясткових суглобів II —V пальців. Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpal pollicis) утворений суглобовими поверхнями основи першої п'ясткової кістки та дистальною поверхнею кісткитрапеції. За формою цей суглоб сідлоподібний, капсулу має вільну. Рухи: приведення й відведення навколо стрілової осі, колові рухи. Зап'ястково-п'ясткові суглоби II—V пальців складні Вони утворені суглобовими поверхнями основ II —V п'ясткових кісток і дистальними суглобовими поверхнями кісток зап'ястка другого ряду. Форма суглобів плоска, суглобова щілина вузька й ступінчасто зігнута під прямим кутом. Зап'ястково-п'ясткові суглоби II —V пальців належать до малорухомих суглобів. Особливо добре укріплені II і III п'ясткові кістки, рухомість яких незначна; кращу рухомість мають IV і V п'ясткові кістки. П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae) утворені головками I —V п'ясткових кісток і суглобовими поверхнями основ проксимальних фаланг I —V пальців. Форма суглобів (II —V) куляста. Суглобова капсула укріплена досить міцними колатеральними (побічними) і слабкішими долонними зв'язками, можливі такі рухи: навколо лобової осі — згинання і розгинання, навколо стрілової осі — відведення й приведення. П'ястково-фаланговий суглоб І одноосьовий блокоподібний.Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus) утворені головками й основами суміжних фаланг. Мають блокоподібну форму з однією поперечною віссю обертання. Суглобова капсула укріплена міцними побічними (ліктьовими та променевими) і долонними зв'язками. Рухи: згинання і розгинання.