4. Фасції нижньої кінцівки

Нижня кінцівка має дві фасції — поверхневу та власну. Поверхнева фасція нижньої кінцівки майже на всьому протязі має вигляд слабкої пластинки. У дистальних відділах вона місцями губиться в підшкірній клітковині. Власна фасція нижньої кінцівки вкриває всю нижню кінцівку, віддає відростки та прошарки вглиб, бере участь у формуванні каналів, тримачів тощо.

Клубова фасція прикріплюється до бічної частини пахвинної зв’язки звідки відгалуджується до клубово-лобкового підвищення у вигляді клубово-гребінної дуги(arcus iliopectineus). Ця дуга поділяє простір під пахвинною зв’язкою на бічну-м’язову та присередню-судинну затоки. У м’язовій затоці(lacuna musculorum) проходять клубово-поперековий м’яз та стегновий нерв, а у судинній (lacuna vasorum) – стегнові артерія, вена, лімфатичний вузол. Присередня частина судинної затоки носить назву стегнового кільця (anulus femoralis).

Білет 9

1. М’яз як орган, допоміжні апарати м’язів. М’яз (musculus) – орган, який побуд з пучків поперечно посмугованих м’язових волокон, зв’язаних між собою пухкою спол тканиною, в якій проходять кровоносні судини та нерви. Додаткові компоненти:

1. Фасція (fascia) – сполучнотканинна перетинка, що утворює чохол для м’яза. Побуд із щільної оформленої спол тк.

2. Синовіальна сумка (bursa synovialis) – має вигляд плоского сполучнотканинного мішочка, заповненого синовіальною рідиною.

3. Синовіальна піхва (vagina synovialis) – відокремлює сухожилок, що рухається від нерухомих стінок волокнистої піхви, зменшує тертя між ними.

4. М’язовий блок ( trochlea muscularis) – забезпечує постійний напрямок руху сухожилка і є його точкою опори.

2. Канали скроневої кістки

сонний канал, canalis caroticus, в ньому залягає внутрішня сонна артерія. Починається на нижній поверхні піраміди, зовнішнім сонним отвором, направляється вертикально вгору, згинаючись під прямим кутом, прямує вперед і медіально. Відкривається канал у порожнину черепа внутрішнім сонним отвором.

• каналець барабанної струни, canaliculus chordae tympani, починається від каналу лицевого нерва, дещо вище шило-соскоподібного отвору, прямує вперед і відкривається в барабанну порожнину. У цьому канальці проходить гілка лицьового нерва - барабанна струна, яка потім виходить з барабанної порожнини через кам'янисто-барабанну щілину.

• лицьовий канал, canalis facialis, в якому проходить лицьовий нерв, починається він на дні внутрішнього слухового проходу, потім йде горизонтально ззаду наперед. Досягнувши рівня міжгір'я каналу великого кам'янистого нерва, канал йде назад і латерально, під прямим кутом, утворюючи вигин, або колінце лицьового каналу. Далі канал направляється назад, слід горизонтально уздовж осі піраміди. Потім повертає вертикально вниз, огинаючи барабанну порожнину, і на нижній поверхні піраміди закінчується шилососкоподібним отвором.

• м'язово-трубний канал, canalis musculotubaris, має загальну стінку з сонним каналом. Починається в кутку, утвореному переднім краєм піраміди і лускою скроневої кістки, йде дозаду і латерально, паралельно передньому краю піраміди. М'язово - трубний канал поздовжньої горизонтальною перегородкою ділиться на два півканала. Верхній півканал зайнятий м'язом, що напружує барабанну перетинку, а нижній є кістковою частиною слухової труби. Обидва канали відкриваються в барабанну порожнину на передній його стінці.

• соскоподібний каналець, canaliculus mastoideus, бере початок на дні яремної ямки і закінчується в барабанно-соскоподібного щілини. Через цей каналець проходить гілка блукаючого нерва.

• барабанний каналець, canaliculus tympanicus, пройшовши через барабанну порожнину, цей нерв під назвою малого кам'янистого нерва виходить через однойменну ущелину на передній поверхні піраміди.

• сонно-барабанні канальці, canaliculi caroticotympanici, проходять в стінці каналу внутрішньої сонної артерії поблизу його зовнішнього отвору і відкриваються в барабанну порожнину. Вони служать для проходження однойменних судин і нервів.