1.Характеристика технологічного об’єкту деасфальтизації гудрону бензином (процес добен) як об’єкту контролю

Основне призначення процесу - видалення асфальтенів з гудрону перед його подальшою поглибленою переробкою, зокрема гідрогенізаційною. Нафтовий асфальтит може бути підданий газифікації в схемах повної переробки нафтової сировини; його використовують у виробництві нафтових бітумів і великого асортименту різних нафтохімічних продуктів, а також замість природного асфальтиту у виробництві різних сплавів і в якості теплогідроізоляційного матеріалу. При температурах 140-150 °С і тиску 2,2-2,5 МПа при обробці залишкової сировини легкої бензинової фракції (технічної пентанової фракції) у колонному екстракційному апараті - екстракторі - утворюються два шари: розчин деасфальтизату (близько 70% мас бензинової фракції і 30% мас деасфальтизату), який відводиться з верхнього виходу екстрактора, і розчин асфальтиту (близько 37% мас розчинника і 63% мас асфальтиту), який відкачується з екстрактора знизу. Екстрактор укомплектований тарілками із просічно-витяжного матеріалу. Кратність розчинника до сировини (за об’ємом) становить приблизно 3,5: 1 при виході асфальтиту в кількості 12-15% (мас.) на гудрон.

У результаті процесу з гудрону майже повністю видаляються асфальтени, на 60-75% важкі агресивні метали і основна кількість золоутворюючих компонентів. Коксичність звільненого від асфальтенів продукту в 1,5-2 рази менше коксичності вихідної сировини, його абсолютна в'язкість зменшується в 3-4 рази. Вміст сірки в деасфальтизаті дещо менший, ніж у гудроні, оскільки глибокої нестачі сірки не спостерігається.

Технологічна схема установки представлена ​​в додатку А.

Гудрон, що нагнітається насосом 1, підігрівається в теплообміннику 2 і надходить у сировинний приймач 3. Звідси гудрон насосом 4 відправляється в безперервно діючу екстракційну колону 6. У нижню частину цього ж апарату насосом 9 подається легка бензинова фракція, попередньо нагріта під тиском у змійовиках трубчастої печі 5. Сировина та розчинник вводяться в екстрактор 6 через вбудовані розподільники. Утворений при зустрічному русі розчин деасфальтизату до виходу з екстрактора нагрівається у вбудованому нагрівачі, розташованому над розподільником сировини; з підвищенням температури цього розчину поліпшується якість одержуваного деасфальтизата, але знижується його вихід.

Для регенерації розчинника з розчину деасфальтизату використовуються: радіантні змійовики в печі 8, сепаратор високого тиску 10 і відпарна колона 12. Під нижню тарілку цієї колони подається водяна пара. Основна маса розчинника виділяється в сепараторі 10. Випари, що йдуть звідси надходять в апарат повітряного охолодження 18; в ньому утворюється конденсат легкої бензинової фракції який збирається в приймачі підвищеного тиску 17. Суміш водяних і бензинових випарів, що виходить з колони 12 зверху, конденсується у водяному конденсаторі-холодильнику 14; суміш двох рідин розшаровується в сепараторі-водовідділювачі 15.Водний конденсат виводиться з лівої половини цього апарата, в правій половині збирається легкий бензин, який насосом 16 направляється в приймач 17.

Секція 21 призначена для регенерації розчинника з асфальтитового розчину, що попередньо нагрівається в конвекційному змійовику печі 8. Зв'язок секції 21 з приймачем 17 забезпечується через сепаратор-водовіддільник 19. З приймача 17 розчинник насосом 9 через змійовики печі 5 повертається в екстрактор 6. Рідкий асфальтит подається в барабанний охолоджувач 23 шестерним насосом 22. Твердий асфальти, що отримується в охолоджувачі виводиться з установки.

Частина трубопроводів на установці необхідно обігрівати, оскільки асфальтит - високов'язкий продукт. Передбачаються заходи, що перешкоджають утворенню піни. Щоб уникнути помітного розкладання асфальтиту його суміш з бензиновою фракцією нагрівається тільки в конвекційній камері печі, до того ж в прямотечії з газами згоряння.