Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………4

1. Характеристика технологічного об’єкту деасфальтизації гудрону бензином

(процес добен) як об’єкту контролю……………………………………………………..7

2 Розробка функціональної структури івк та вибір технічних засобів……………..9

2.1 Вибір та обгрунтування точок контролю………………………………………………9

2.2 Підбір технічних засобів вимірювання та їх характеристики.Проектування функціональної схеми ІВК………………………………………….………………………..10

3 Метрологічний аналіз інформаційно-вимірювальних каналів……………………...17

3.1 Розрахунок похибки каналу для вимірювання температури…………………………...17

3.2 Розрахунок похибки каналу для вимірювання тиску…………………………………...20

3.3 Розрахунок похибки каналу для вимірювання густини………………………………...21

3.4 Розрахунок сумарної похибки ІВК………………………………………………………23

Висновок……………………………………………………………………………………….25

Перелік рекомендованих джерел……………………………………………………………26

Додатки…………………………………………………………………………………………27

Вступ

Сучасна промисловість забезпечує високу якість та надійності продукції завдяки впровадженню досконалих систем контролю та автоматизації. В наш час особливо гостро стоїть проблема точності вимірювання у будь-якій галузі, проте все більш вагомим є не сам факт наявності інформації про певний параметр, а можливість обробки і використання цієї інформації. Зараз вже недостатньо просто виміряти значення тієї чи іншої фізичної величини, навіть і з високою точністю, - виникає необхідність передачі даних на значні відстані, формування на основі вимірювання певних висновків і здійснення керуючих впливів на об'єкт.

Саме тому у промисловості всебічно використовуються інформаційно-вимірювальні комплекси, які дозволяють не просто отримувати інформацію про величину інформативних параметрів, але й накопичувати і обробляти її, представляти в зручному для сприйняття людиною вигляді, забезпечувати можливість автоматичного прийняття рішень на підставі отриманих даних.

Ключова роль ІВК у сучасній промисловості зумовлює той факт, що проблемі дослідження, розробки і метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних комплексів приділяється все більше уваги і в процесі навчання.

на базі ІВК для вимірювання ключових технологічних параметрів. В роботі розглянуто прилади для вимірювання таких параметрів,як температура, тиск, витрата, описано апаратну складову створених ІВК.

Оскільки на даний час набуває широкого розповсюдження концепція “невизначеності вимірювання”, яка вживається наряду із поняттям “похибки” і доповнює його, також було проведено метрологічний аналіз створеного інформаційно-вимірювального комплексу на основі цієї концепції. І порівняння отриманих результатів із результатом обчислень сумарної похибки каналу з допомогою ентропійного коефіцієнта.

Вимірювання фізичних величин зазвичай здійснюється шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів. Залежно від виду вимірюваних величин, необхідної точності їх, умов проведення експерименту та виду потрібної інформації використовуються різноманітні засоби вимірювальної техніки, що видають відповідні сигнали вимірювальної інформації. Будь-яка фізична вимірювана величина завдяки засобам вимірювання перетворюється на відповідний сигнал, який спостерігач сприймає безпосередньо на шкалі приладу, або ж після перетворення і опрацювання передається через канали зв'язку на інші засоби вимірювання у вигляді сигналу зовсім іншої фізичної величини. Наприклад, вимірювання температури, тиску, густини супроводжуються перетворенням вимірюваної величини на сигнал (електричний, пневматичний, механічний), який за допомогою засобів відтворення видає значення вимірюваної величини на шкалі приладу.

Розвиток сучасного наукового експерименту при дослідженні космосу, елементарних частинок матерії, складних технологічних процесів і об'єктів залежить від своєчасного і якісного збору вимірювальної інформації, від необхідного рівня і випереджаючого розвитку засобів вимірювання.

Поряд з метрологією формувалися теоретичні основи вимірювальної техніки в цілому та окремих видів вимірювань, наприклад, електричні, оптичні, механічні. Нові засоби вимірювальної техніки розробляються на основі сучасних досягнень у галузі математики, фізики, радіоелектроніки, біології, теорії автоматичного управління, теорії зв'язку тощо. Перелічені галузі науки у свою чергу використовують досягнення теорії вимірювань, метрології, вимірювальної техніки. Так, спеціалісти обчислювальної техніки розробляють аналогово-цифрові перетворювачі, вимірювальні комутатори і відповідне метрологічне забезпечення.

До недавнього часу засоби вимірювальної техніки обмежувалися показувальними та автоматичними приладами для вимірювання окремих технологічних параметрів. В останні роки у зв'язку з різним рівнем інтенсифікації і автоматизації сучаснихтехнологічних процесів підхід до вимірюваньсуттєво змінився. Виникла потреба у своєчасному одержанні, опрацюванні й записах потоків вимірювальної інформації, що зумовило виникнення інформаційно-вимірювальних систем, здатних відтворювати на екранах дисплея повну інформацію про стан об'єкта, давати поради оператору, відображати значення того чи іншого параметра і прогнозувати подальшу його зміну.

Для забезпечення науково-технічного прогрессу метрологія повинна випереджати у своєму розвитку інші галузі науки, бо для кожної з них точні вимірювання і достовірна інформація є основоположними.

Науково-технічний прогрес прямо пов'язаний з інтенсивним розвитком метрології і точних вимірювань, необхідних як для розвиткуприродних і точних наук, так і для створення новихтехнологій та вдосконалення засобів технічного контролю. Все це ставить перед метрологією низку важливих і невідкладних завдань.

У галузі одиниць вимірювань одним із важливих завдань є уніфікація їх на базі широкого впровадження Міжнародної системи одиниць (СІ). Незважаючи на універсальність цієї системи, ще багато одиниць вимірювання є позасистемними і потребують систематизації та уніфікації.

Значно підвищуються вимоги до засобів вимірювання найвищогорівня — еталонів. Точністьвимірювання у промисловості у багатьох випадках наближається до граничних технічних меж. На черзі використання знань фундаментальних наук, атомних сталих (енергетичнихпереходів, випромінювань та ін.), які характеризуються високою стабільністю, для розробки нових, більш досконалих і точних еталонів, а також засобівв имірювальної техніки.

Зросли вимоги до самої системи передачі розміру одиниці фізичної величини від еталона зразковим засобам вимірювання, а від них — технічним засобам за умови найменшої втрати точності, особливо у промислових процесах. Сучасні еталони і способи передачі розміру одиниці фізичної величини мають бути бездоганними і відповідати вимогам еталона.

Невідкладним завданням є забезпечення точних вимірювань досить малих і достатньо великих значень тиску, температури, частоти, витрат та інших параметрів.

Розвиток інформаційно-вимірювальних систем на базі електронно-обчислювальних машин потребує розробки нового метрологічного забезпечення таких систем і розробки теорії вимірювання такими системами.

Актуальною сьогодні є проблема розробки інтелектуальнихдатчиків і на їхбазі систем автоматичного контролю, прогнозування та діагностики складних технологічних процесів та науковихдосліджень.

Як наукова основа вимірювальних систем метрологія повинна забезпечувати надійність, достовірність і правильність вимірювальної інформації, а також законодавчо регламентувати єдність вимірювань у державі, єдність методів і одноманітність засобів контролю за технологічними процесами і продукцією. Метрологія, узагальнюючи практичний досвід вимірювань, регулює розвиток вимірювальної техніки та методів вимірювань.