СКЛАД ПК

Пристрої обробки даних. Процесор. Системна плата. Звукова карта. Мережна карта.

Звукова карта

Вона виконує перетворення звуку з аналогової форми в цифрову (на вході) і обернене перетворення (на виході). Звукова карта вставляється на материнську плату у вільний PCI-слот та має вихід на задню панель комп’ютера. Серед цих виходів є гнізда для підключення колонок, мікрофона, MIDI-клавіатури (копія фортепіано) та ін.

Відмітимо, що майже на половині материнських плат установ­лю­ються замість звукових плат звукові чіпи, тобто звукові карти інтегру­ються на материнську плату. Нині часто для високоякісної звукової системи використовуються зовнішні моделі звукових адаптерів, які під­ключаються до ПК через інтерфейс USB.

Звукові карти здійснюють декодування стиснутої музики в форматі MP3. MP3 – це формат зберігання даних. В форматі MP3 на диск CD можна записати 10 – 12 год звуку (100 – 200 записів), у аудіо CD – від 10 до 15 пісень. Тому на звукові плати поставлені спеціальні чіпи, які здійснюють декодування стиснутого звуку. Засоби мультимедіа викорис­товуються в системах розпізнавання мови.

AC’97[2] (сокращенно от англ. audio codec '97) — это стандарт для аудиокодеков, разработанный подразделением Intel Architecture Labs компании Intel в 1997 г.

HD Audio (от англ. high definition audio — звук высокой четкости) является эволюционным продолжением спецификации AC’97, предложенным компанией Intel в 2004 году, обеспечивающим воспроизведение большего количества каналов с более высоким качеством звука, чем при использовании интегрированных аудиокодеков AC’97.

Мережна карта.

СЕТЕВАЯ КАРТА Для связи с другими компьютерами по локальной сети. Характеризуется скоростью передачи данных.

Мережна карта — це графічне представлення комп’ютерів і пристроїв у мережі, яке показує спосіб їх підключення.

При під’єднанні комп’ютера до локальної мережі необхідна мережна плата. Вона встановлюється в PCI-слот на материнській платі. Найбільш розповсюдженими є комбіновані плати Ethernet, розраховані на різні типи кабелів. Основний параметр мережних карт – це швидкість передачі даних. Хоча вони здатні теоретично працювати на швидкості 57600 біт/с, реальна швидкість передачі даних є значно меншою – 12 – 15 Мб/с.

Процесор

Основою або, як ще кажуть, серцем комп'ютера є його цен­тральний процесор (ЦП). Центральним процесором сучас­ного комп'ютера є дуже малий (з ніготь людини) кремніє­вий кристал з величезною кількістю (кілька мільйонів) розміщених у ньому транзисторів. Через його розміри ЦП називають мікропроцесором, або чіпомЦентральний процесор комп'ютера міститься на спеціальній платі, що зветься материнською (англ. motherboard). Там же роз­ташовані роз'єми (слоти від англ. slot — щілина, проріз) для установ­ки плат із мікросхемами пам'яті та інших пристроїв.

пристрій керування (скорочено ПК, або англ. CU — від Control Unit). Це координатор усіх дій. Він керує послідовністю виконання команд і рухом (потоками) даних у комп'ютері; арифметико-логічний пристрій (скорочено АЛП, або англ. ALU— від Arithmetic and Logic Unit). Уже з його назви зрозумі­ло, що це пристрій, який здійснює всі обчислювальні операції — і арифметичні, і логічні;

регістри процесора — це швидкодоступна для процесора пам'ять. Так само як і звичайна пам'ять комп'ютера, регістри складаються з комірок — байтів. Та через те, що ця пам'ять є всередині ЦП, значно скорочується час доступу до неї.

і для ЦП числа та їхні адреси в пам'яті подаються у двійковому вигляді

Однією з функцій центрального процесора є забезпечення процесу введення і виведення інформації, тобто взаємодії з периферійними пристроями.

Функції

обробка даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій;

програмне керування роботою пристроїв комп'ютера.

систе́мна пла́та

Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та[1] (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи.

Призначення

На системній платі монтується чіпсет, це мікросхеми, які забезпечують і контролюють логіку функціонування плати. На платі також розташовуються роз'єми для підключення центрального процесора, графічного адаптера, звукової плати, жорстких дисків, оперативної пам'яті та інші роз'єми.

Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в системну плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною системної плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості системної плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.

Сучасна системна плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення PCI Express, PCI, а також, зазвичай, з USB, SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до системної плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні системні плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи IrDA, Bluetooth, або 802.11 (Wi-Fi).

На системній платі містяться змонтовані:

слоти DIMM для установки модулів пам'яті типу SDRAM, DDR, DDR2.

спеціалізований рознім типу AGP або PCI-Express для установки відеокарти.

слоти для підключення додаткових карт розширення стандартів PCI або PCI-Express х1

інтерфейси (IDE і/або сучасніший Serial ATA) для підключення дискових накопичувачів — твердих дисків і оптичних приводів.

розєми для підключення живлення що складається з силових транзисторів, дроселів і конденсаторів. Цей модуль перетворює, стабілізує і фільтрує напругу, що подається від блоку живлення;

задню частину системної плати займає панель з рознімами для підключення додаткових зовнішніх пристроїв — монітора, клавіатури і миші, мережних-, аудіо- і USB-пристроїв тощо

окрім перелічених слотів і рознімів, на будь-якій системній платі є велика кількість допоміжних джамперів (перемичок) і рознімів: це можуть бути і контакти для підключення системного динаміка, кнопок і індикаторів на передній панелі корпусу, і розніми для підключення вентиляторів

Форм-фактор системної плати — стандарт, що визначає розміри системної плати для персонального комп'ютера, місця її кріплення до корпусу; розташування на ній інтерфейсів шин, портів вводу/виводу, сокета центрального процесора (якщо він є) і слотів для оперативної пам'яті, а також тип розніму для підключення блоку живлення.

Пристрої збереження даних. Жорсткий диск. Оперативна пам'ять. Оптичний диск. USB-накопичувач. Системний блок.

Тверди́й магні́тний диск - магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) 

Основні ознаки На відміну від дискети, що виготовляється на основі гнучкого магнітного ​​диска, інформація у твердому магнітному диску записується шляхом намагнічування шару феромагнітного матеріалу що нанесений на поверхні твердих (алюмінієвих, скляних або композитних) пластин у формі диска. У твердих магнітних дисках використовується одна або декілька пластин, встановлених на одному шпинделі. Голівки зчитування-запису у робочому режимі не торкаються поверхні пластин завдяки прошарку набіглого повітря, що утворюється біля поверхні дискових пластин при швидкому обертанні.  відсутність механічного контакту забезпечує тривалий термін експлуатації пристрою.Тверді диски були введені у використання фірмою IBM у 1956 році як сховище даних для обчислювальних машин

Конструкція

• пластини магнітних дисків на спільному шпинделі;

• голівки читання/запису;

• механізм приводу голівок (коромисло із сервоприводом);

• двигун приводу дисків;

• друкована плата з електричними схемами керування;

• кабелі і гнізда рознять кабелів живлення і передачі даних;

• елементи конфігурування (пермички і перемикачі).

Характеристики

Інтерфейс — набір, що складається з ліній зв'язку, сигналів, що посилають по цих лініях, технічних засобів (контролерів), що підтримують ці лінії, і правил обміну (протоколів).

Ємність (англ. capacity) — кількість даних, які можуть зберігатися нагромаджувачем.

Фізичний розмір

Час доступу 

Швидкість обертання диска (англ. spindle speed) — кількість обертів шпинделя за хвилину

Надійність

Кількість операцій введення-виведення за секунду

Рівень шуму

Опірність ударам

Швидкість передавання даних 

Оперативна пам'ять

Операти́вна па́м'ять  пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їх виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.( Динамі́чна операти́вна па́м'ять ).

Протилежністю до пам'яті з довільним доступом є пам'ять з послідовним доступом. При довільному доступі, пам'ять організована таким чином, що в будь-яку мить можна отримати значення, записане в будь-якій комірці пам'яті, не переглядаючи інші комірки. При пам'яті з послідовним доступом, яка реалізується, наприклад, на магнітній стрічці, для доступу до певного елемента пам'яті потрібно прокрутити стрічку, зчитуючи інші елементи.

Види ЗПДД (запам'ятовуючий пристрій з довільним доступом) :

• Напівпровідникова статична (SRAM) — комірками є напівпровідникові  тригери (Тригер (англ. trigger) — електронна логічна схема з двома стійкими станами) Переваги — невелике енергоспоживання, висока швидкодія. Відсутність необхідності проводити «регенерацію». Недоліки — малий обсяг, висока вартість. Нині широко використовується як кеш-пам'ять процесорів у комп'ютерах.

• Напівпровідникова динамічна (DRAM) — кожна комірка є конденсатором на основі переходу КМОН-транзистора.( технологія побудови логічних електронних схем. ) Переваги — низька вартість, великий обсяг. Недоліки — необхідність періодичного прочитування і перезапису кожної комірки — т.з. «регенерації», і, як наслідок, зниження швидкодії, велике енергоспоживання. Процес регенерації реалізується спеціальним контролером, встановленим на материнській платі або в центральному процесорі. DRAM зазвичай використовується як оперативна пам'ять (ОЗП) комп'ютерів.

• Феромагнітна — є матрицею з провідників, на перетині яких знаходяться кільця, виготовлені з феромагнітних матеріалів. Переваги — стійкість до радіації, збереження інформації при виключенні живлення; недоліки — мала ємність, велика вага, стирання інформації при кожному читанні. В наш час в такому не застосовується.

Оптичний диск

Опти́чний диск — носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису — понад 10⁸ біт/см.

Перші оптичні диски, що записували відео в аналоговому форматі (Laserdisc) були винайдені фірмою Philips у 1960-х і випущені на ринок в 1970-х в кооперації з фірмою MCA.

Пристрій для зчитування та запису оптичних дисків називається оптичним приводом, який є одним із видів дисководів. Оптичні приводи розрізняються за підтримуваними форматами лазерних дисків, а також можливістю запису на оптичний диск. Так, CD-дисководи підтримують лише формати CD, DVD-дисководи підтримують CD і DVD, а BD-дисководи підтримують формати CD, DVD та BD. З іншого боку зчитувальні приводи (ROM) дозволяють лише зчитувати інформацію, записувальні приводи (recordable) дозволяють зчитувати та записувати відповідні формати дисків, а перезаписувальні (rewritable) - зчитувати, записувати та перезаписувати.

Системний блок.

Системний блок  корпус комп'ютера, функціональний елемент, який захищає внутрішні компоненти комп'ютера від зовнішнього впливу та механічних пошкоджень, підтримує необхідний температурний режим в середині, екранує (Захист від зовнішніх впливів) створені внутрішніми компонентами електромагнітні випромінення та є основою для подальшого розширення системи. Системні блоки зазвичай виробляються з деталей на основі сталі, алюмінію та пластмаси, також інколи використовують такі матеріали, як деревина та органічне скло.

В системном блоке расположены:

• Материнская плата с установленным на ней процессором, ОЗУ, картами расширения (видеокарта, звуковая карта, сетевая плата).

• Отсеки для накопителей — жёстких дисков, оптических приводов и т. п.

• Блок питания.

• Фронтальная панель с кнопками включения и перезагрузки, индикаторами питания и накопителей, опционально — гнёзда для наушников и микрофона, интерфейсы передачи данных.