- •Методи регулювання в земельному праві.
- •Принципи земельного права: загально-правові та спеціально-правові принципи.
- •Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •Система сучасного земельного права.
- •Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17. Поняття та види земельних правовідносин.
- •18. Суб’єкти об’єкти і зміст земельних правовідносин.
- •19. Підстави виникнення, зміни і припинення земельних правовідносин.
- •20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об’єкт права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24. Право комунальної власності на землю.
- •25. Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Основні права і обов’язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •30.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •31.Право постійного землекористування.
- •32.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Право концесійного землекористування. Особливості укладення та змісту концесійного договору на землекористування.
- •34.Права та обов’язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •36.Поняття і зміст добросусідства у земельному праві.
- •37.Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •54.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій права на землю
- •57.Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.
- •61.Органи,що вирішують земельні спори,порядок їх розгляду та вирішення.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82.Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83.Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84.Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель(глава35, стаття205)
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю:вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів(глава 35, стаття 206)
- •1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. 2. Плата за землю справляється відповідно до закону.
- •88.Умови та призначення відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва(глава36, стаття207)
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •92.Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
- •93.Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення у земельних відносинах.
- •96. Землі с/г призначення як об'єкт правового регулювання.
- •Суб'єктний склад власників та користувачів земель с/г призначення.
- •Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •110.Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •111.Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •114.Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загал. І спеціал. Використання лісов.Ресурсів на землях лісо господар. Призначення.
- •126.Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особл. Прав,режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129.Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131.Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв'язку.
81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів(Кодекс)
1. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.
2. У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються такі нормативи:
а) оптимального співвідношення земельних угідь;
б) якісного стану ґрунтів;
в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;
г) показники деградації земель та ґрунтів.
3. Нормативні документи із стандартизації в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
1. Рекультивація порушених земель — це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. 2. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.
3. Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.
Розробка проектів рекультивації земель проводиться з урахуванням таких чинників: природні умови району (кліматичні, геологічні, гідрологічні, тощо); Порушені землі мають бути рекультивовані переважно під ріллю чи інші сільськогосподарські угіддя. Якщо рекультивація земель під сільськогосподарські угіддя недоцільна, то створюються лісонасадження з метою збільшення лісового фонду, покращення екологічної обстановки або захисту земель від ерозії. За необхідності створюються рекреаційні зони чи заповідники у встановленому законом порядку.
Рекультивація порушених земель здійснюється у два етапи: технічний та біологічний. При проведенні технічного етапу рекультивації виконуються такі роботи: обстеження і типізація порушених земель, вивчення властивостей порід, складання техніко-економічних обґрунтувань та проектів рекультивації планування, очищення, вирівнювання тощо рекультивованої поверхні земельної ділянки; селективне зняття тощо. Біологічний етап виконується після технічної рекультивації і містить заходи відновлення родючості земель — агротехнічні, фітосанітарні тощо. Біологічну рекультивацію здійснюють особи, яким передаються землі після технічної рекультивації, на кошти підприємств, установ, організацій, що проводили на цих землях гірничі, будівельні, розвідувальні роботи.
Виділяються такі напрями рекультивації порушених земель: сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, рекреаційний, санітарно-гігієнічний, будівельний.