- •Методи регулювання в земельному праві.
- •Принципи земельного права: загально-правові та спеціально-правові принципи.
- •Співвідношення земельного права із суміжними галузями права.
- •Система сучасного земельного права.
- •Розвиток земельного законодавства і права в Україні після 1917 року.
- •Сучасний період розвитку земельного законодавства і права в Україні.
- •Конституційні основи земельного права і їх значення для розвитку земельного законодавства.
- •Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори як джерела земельного права.
- •14. Закони України як основні джерела земельного права.
- •15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права.
- •16. Нормативні акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
- •17. Поняття та види земельних правовідносин.
- •18. Суб’єкти об’єкти і зміст земельних правовідносин.
- •19. Підстави виникнення, зміни і припинення земельних правовідносин.
- •20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
- •21. Земля як об’єкт права власності на землю.
- •23. Право приватної власності на землю.
- •24. Право комунальної власності на землю.
- •25. Право державної власності на землю.
- •26.Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •27.Право спільної часткової та спільної сумісної власності на земельну ділянку та особливості їх здійснення.
- •28.Зміст права власності на землю.
- •29.Основні права і обов’язки власників земельних ділянок та межі їх належного здійснення.
- •30.Поняття, особливості та принципи права землекористування.
- •31.Право постійного землекористування.
- •32.Право орендного землекористування. Умови та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.
- •33.Право концесійного землекористування. Особливості укладення та змісту концесійного договору на землекористування.
- •34.Права та обов’язки землекористувачів та межі їх належного здійснення.
- •35.Земельні сервітути, їх юридична природа та засади правового регулювання.
- •36.Поняття і зміст добросусідства у земельному праві.
- •37.Поняття і види обмежень прав на землю у публічно-правових та приватноправових інтересах.
- •54.Порядок погодження вилучення та викупу земельних ділянок.
- •56.Загальна характеристика гарантій права на землю
- •57.Юридичні засоби захисту прав на земельні ділянки.
- •61.Органи,що вирішують земельні спори,порядок їх розгляду та вирішення.
- •81. Правова охорона ґрунтів: стандартизація та нормування в галузі охорони ґрунтів; відтворення родючості ґрунтів та рекультивація порушених земель.
- •82.Правовий режим екологічно уражених земель.
- •83.Правові вимоги щодо консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель.
- •84.Правова характеристика змісту економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель(глава35, стаття205)
- •85.Правові засади проведення оцінки земель.
- •86.Правові засади плати за землю:вплив плати за землю на раціональне використання та ефективну охорону земельних ресурсів(глава 35, стаття 206)
- •1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. 2. Плата за землю справляється відповідно до закону.
- •88.Умови та призначення відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва(глава36, стаття207)
- •91.Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •92.Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства.
- •1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:
- •93.Можливості застосування дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення у земельних відносинах.
- •96. Землі с/г призначення як об'єкт правового регулювання.
- •Суб'єктний склад власників та користувачів земель с/г призначення.
- •Правові вимоги щодо використання земельних ділянок для індивідуального житлового, господарського і гаражного будівництва.
- •Використання земельних ділянок для кооперативного житлового і гаражного будівництва.
- •Поняття і склад земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •110.Особливості надання земель оздоровчого призначення.
- •111.Умови і порядок використання земель оздоровчого призначення.
- •114.Правовий режим земель рекреаційного призначення.
- •122.Поняття і характеристика правового режиму земель лісогосподарського призначення.
- •125.Особливості загал. І спеціал. Використання лісов.Ресурсів на землях лісо господар. Призначення.
- •126.Поняття, склад та характеристика правового режиму земель водного фонду.
- •127.Правове регулювання використання земель водного фонду.
- •128.Особл. Прав,режиму прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів.
- •129.Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів.
- •130.Загальна характеристика правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
- •131.Правовий режим земель промислових підприємств: порядок надання та вилучення земель, умови використання промислових земельних ділянок.
- •134.Правовий режим земель енергетичної системи та електрозв'язку.
19. Підстави виникнення, зміни і припинення земельних правовідносин.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти — юридично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин можна віднести: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земельних відносин. За характером виникнення юридичні факти поділяються на дії та події. Дії являють собою такі юридичні факти, в яких виявляється поведінка людей або їх колективів. Основні види правомірних дій — землекористування та охорона земель. Події — це такі юридичні факти, настання яких відбувається незалежно від волі учасників правовідносин (наприклад, засуха, повінь, землетрус або інше стихійне лихо). Земельне законодавство окремо закріплює перелік правоприпиняючих юридичних обставин. Згідно зі статтями 140 і 141 ЗК України до них належать: добровільна відмова власника або користувача від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця або припинення діяльності юридичних осіб за відсутності правонаступника; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених земельним законодавством; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених земельним законодавством; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Дії, як підстави припинення земельних правовідносин, традиційно поділяють на дві групи: 1) ті, які відбуваються за волею землевласника чи землекористувача (відчуження земельної ділянки за рішенням власника, відмова від використання земельної ділянки тощо); 2) ті, які відбуваються за волею органів держави, уповноважених на охорону земельних ресурсів, у тому числі правоохоронних органів загальної компетенції (вилучення земельної ділянки, позбавлення права користування нею у зв'язку з порушенням закону тощо).
20. Поняття та основні ознаки права земельної власності.
Власність — це конкретні, історично зумовлені суспільні відносини окремих індивідів та їх колективів з приводу привласнення засобів і продуктів праці шляхом усунення від них усіх інших осіб.
Право земельної власності означає панування власника над земельною ділянкою в визначених законодавством межах. Вони визначаються сукупністю наданих йому повноважень, які називаються «правом власності».
Право власності на землю має основні ознаки загального вчення про власність. Тому його можна розглядати в об'єктивному і суб'єктивному значенні. В об'єктивному значенні право власності на землю являє собою сукупність правових норм, які регулюють відносини власності. В суб'єктивному розумінні право власності на землю — це сукупність повноважень власника по володінню, користуванню і розпорядженню землею. Суб'єктивне право власності незалежно від форми власності захищається законом. Держава забезпечує захист всіх суб'єктів права власності і господарювання
Відносини власності на землю в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами. Повноваження власника по володінню, користуванню і розпорядженню земельною ділянкою і є змістом права власності на землю, яке реалізується громадянами, юридичними особами і державою у відповідності з законом.
Володіння землею — означає наявність фактичного панування конкретним власником над земельною ділянкою, можливість здійснення будь-яких дій з нею, а також утримання землі у сфері господарювання цих осіб.
Користування — являє собою гарантовану правовими нормами можливість вилучення з землі корисних властивостей та можливість її господарської експлуатації та отримання прибутків від неї.
Розпорядження — визначення власником юридичної або фактичної долі землі.
Володіння, користування і розпорядження землею може здійснюватися власниками вільно, якщо це не наносить збитків навколишньому природному середовищу і не порушує прав і законних інтересів інших осіб. Обмеження права власності на землю викликане обмеженістю земельних ресурсів в природі та їх незамінністю в процесі господарської діяльності.