22. Види складних речень.

Складними називаються речення, утворені з двох чи кількох простих, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняють такі основні види складних речень: складні сполучникові речення та складні безсполучникові речення. У перших прості речення поєднані в одне ціле за допомогою сполучників, сполучних слів та інтонації, а в других основним засобом зв’язку виступає інтонація.Як і прості речення, складні за метою висловлювання поділяються на розповідні, питальні та спонукальні.Складні сполучникові речення поділяють на дві групи: 1) Складні речення із сурядними сполучниками (складносурядні речення). Ці складні речення утворюються з кількох рівноправних, незалежних одне від одного простих речень (Можна розділити на сто частин яблуко, але не можна розділити Землю (І. Жиленко)). 2) Складні речення з підрядними сполучниками і сполучними словами (складнопідрядні речення). У цих складних реченнях одне просте залежить від другого і поєднане з ним підрядним зв’язком (Той, що занепав духом, уже не страждає (Д. Павличко)). Тому у складнопідрядних реченнях одна частина завжди визначається як головна (від неї ставиться питання), а інші — як залежні, підрядні (відповідають на поставлене питання).Безсполучникові складні речення поділяються на речення з однорідними частинами, які співвідносяться зі складносурядними (Настане літо, жовтий цвіт укриє липу до вершини (Я. Щоголів)) та речення з неоднорідними частинами, які співвідносяться зі складнопідрядними (Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко)).

23. Структура процесу спілкування та канали обміну інформацією.

Структура спілкування. Структура спілкування має взаємопов'язані сторони: комунікативну, інтерактивну, перцептивну. Комунікативна сторона спілкування пов'язана із виявленням специфіки обміну інформацією між людьми як активними суб'єктами спілкування, т. т. із врахуванням тих знань, якими обмінюються люди. Засобами комунікативного процесу є різні знакові системи: мова (або вербальне спілкування) та жести, міміка, інтонації (або невербальне спілкування). Інтерактивна сторона спілкування: організація суб'єктами спілкування спільної стратегії взаємодії. Розрізняють різні програми взаємодії між людьми (від співробітництва аж до конкуренції). Цей же бік спілкування містить в собі таку значущу змінну, як визначення між партнерами статусу у спілкуванні тобто хто із них домінує, а хто повинен підлаштовуватись. Перцептивна сторона спілкування містить в собі процес взаємного сприймання і розуміння співрозмовниками одне одного. Перцепція, це перш за все, процес формування образу іншої людини в свідомості співрозмовника. Це досягається за рахунок «прочитання» по зовнішності партнера його психологічних рис та можливих особливостей його поведінки. Основними механізмами пізнання іншої людини є ідентифікація (ототожнення) та рефлексія (усвідомлення того, як сприймають суб'єкта спілкування інші люди).

Комунікаційний канал сприяє створенню (кодуванню) передачі і прийому (сприйняттю) інформації. Для цього потрібні мови, коди, знаки, матеріальні носії інформації та технічне обладнання (шифратори, прибори прийому та передачі сигналів, дешифратори сигналів та ін.).Розвиток людської цивілізації супроводжувався збільшенням кількості комунікаційних каналів.На перших етапах людство використовувало природні засоби для передачі змістових повідомлень двома каналами: невербальним(несловесним) і вербальним (словесним).Невербальний канал комунікаціїНевербальний канал завдяки використанню міміки, жестів, рухів, інтонацій дозволяє дуже добре передавати емоції людини. Вербальний канал комунікаціїВербальний канал комунікації, який зараховують до природних комунікаційних каналів, ґрунтується на мовних здібностях людини і реалізується через передачу мовних повідомлень (текстів) в усній чи письмовій формі.