39. Резюме (поняття, призначення, реквізити, структура тексту).

Резюме — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає. Взагалі не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається: 1. Назва документа. 2. Прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка складає резюме. 3. Мета складання резюме. 4. Досвід роботи. 5. Освіта. 6. Знання мов. 7. Контактний телефон.

Може бути й інший варіант розміщення реквізитів: спочатку називається посада, яку ви обіймаєте зараз, потім у зворотному хронологічному порядку перераховуються посади , які ви обіймали до цього, а в кінці зазначається освіта. Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Резюме

Іваненко Ольга Петрівна

Мета: заміщення вакантної посади літературного редактора, коректора.

Досвід роботи: з квітня 1999 року працюю на посаді літературного редактора тижневика “Київські Відомості”. Маю досвід: 1) редагування авторський і перекладних текстів російською та українською мовами; 2) редагування наукових текстів; 3) редагуванн текстів, що пов`язані зі сферою економіки та банківської діяльності. За час роботи у тижневику оволоділа технікою формування газетних шпальт. На замовлення Християнського Народного Союзу редагувала перекладену з англійської мови книжку “Сучасний політик. Практичний посібник політичного діяча” (книжка вийшла друком у Києві в 1998 році). З вересня 1997 року працювала старшим лаборантом кафедри української літератури Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Маю публікації в журналах та наукових збірниках.

Освіта: 1992—1997 — навчання на філологічному факультеті Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Кваліфікація: вчитель української мови та літератури.

Знання мов: вільно володію англійською, французькою мовами.

Контактний телефон: 244-58-60.

40. Довідково-інформаційні документи. Анотація. Реферат.

Довідково-інформаційні документи — це ті документи, що містять інформацію про фактичний стан справ у структурі, який є підставою для прийняття розпорядчих документів. Вони мають допоміжний характер відповідно до організаційно-розпорядчих документів, не є обов'язкові для виконання на відміну від них. Інформація, що в них міститься, може спонукати до дії або бути лише доведена до відома.

Анота́ція (лат. annotatio — зауваження, помітка) — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Виокремлюють такі види анотації:1) сигнальна чи довідкова, характерна для видань державної бібліографії (уточнює назву чи доповнює біб.опис фактичними відомостями);2) оціночна, характерна науково-допоміжній бібліографії (критична оцінка документа);3) рекомендаційна, що співвідноситься з відповідним видом бібліографії (характеризує зміст з врахуванням потреб цільової групи). За повнотою відбиття змісту розрізняють 2 категорії анотацій – загальну (характеризує зміст документа в цілому) і аналітичну (характеризує частину чи аспект змісту), а за кількістю анотованих документів – монографічну та групову. За сферами використання анотації бувають – бібліографічні, видавничі та книготоргівельні.

Зразок 2: Бедуел Гі

Історія Церкви / З фр. пер. Г. Григорович. – Свічадо, 2000. – 296 с. „Історія Церкви” – перша книга українською мовою із серії „Аматека”, мета якої – розроблення повного комплекту підручників для викладання богослов’я на богословських факультетах, в духовних семінаріях, на заняттях з богослов’я серед мирян. Автори „Аматеки” належать до різної культурної та лінгвістичної традиції, однак усі опираються на творчість Анрі де Любака та Ганса урс фон Бальтазара і мають христоцентричний світогляд, який і становить основу цієї серії. Книга Г. Бедуела не зовсім вписується у класичне поняття підручника, нагадує радше есе, але саме така її форма, даючи узагальнену картину двотисячолітньої церковної історії, має спонукати студента до роздумів та поглиблення знань.

Реферат - письмовий доповідь або виступ з певної теми, в якому зібрана інформація з одного або декількох джерел. Реферати можуть бути викладом змісту наукової роботи, художньої книги і т. п. Реферат має певну композицію: Вступ. У вступі обгрунтовується вибір теми, можуть бути дані вихідні дані реферованих тексту (назва, де опубліковано, в якому році), повідомлені відомості про автора (Ф. І. О., спеціальність, вчений ступінь, вчене звання), розкривається проблематика обраної теми.Основна частина. Зміст реферованих тексту, наводяться і аргументуються основні тези.Висновок. Робиться загальний висновок з проблеми, заявленої в рефераті.