10. Історія формування території, тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Азії.

Азія — найбільш підвищена і найбільш складна в геоструктурному плані частина світу. Середня висота поверхні — 960 м над рівнем моря. Близько 75% території займають гори, плоскогір'я і нагір'я. Амплітуда коливань висот сягає 9244 м (9258 м). Найвища точка здіймається до 8850 м (г. Джомолунгма). Нижче рівня моря розташована западина Мертвого моря -334 м (-408 м). Особливістю рельєфу є переважання великих форм рельєфу та їх простягання. Основу території складають найдавніші ділянки земної кори — докембрійські платформи (Сибірська, Китайська, Індонстанська і Аравійська). Давні платформенні структури облямовуються складчастими структурами байкальського віку (Прибайкалля, Східний Саян, Алтин-Таг, Араваллі, північна частина Корейського і південь п-ва Індостан, Центральна Аравія). Від західних рубежів Азії в субширотному напрямку між Сибірською розрізненими масивами Китайської платформ (Таримський, Джунгарсько- Алашанський, Ордоський) витягнувся Урало-Монголо-Охотський складчатий пояс. Складений каледонськими і герцинськими структурами. Мезозойські структури поширені на сході Азії. Через усю територію в субширотному і субмеридіональному напрямку простягається східна частина Альпійсько-Гімалайського і західна дуга Тихоокеанського молодих складчастих поясів. Це найбільш тектонічно активні ділянки Азії. Найдовший суцільний гірський пояс пересікає всю Азію, від Середземномор’я до Гімалаїв — найвищої гірської системи світу. Він складається з великих за площею нагір'їв (Малоазійське, Іранське, Вірменське) та складчато-брилевих гір(Понтійські, Тавр, Загрос, Ельбурс, Гіндукуш, Каракорум). Краї південних платформ облямовані гірськими масивами (Ліван і Антиліван, Єменські гори—Аравійська; Західні і Східні Гати — Індостанська). Площа низовин Азії у порівнянні з гірськими територіями невелика. Найбільшими серед акумулятивних рівнин платформеного типу є Західносибірська і Велика Китайська. Усі низовини розміщуються на околицях Азії: Яно-Індигірська, Колимська — на півночі, Анадирська, Амуро-Сунгарійська, Північносахалінська, Середньо- і Нижньочанцзянська (долина р. Янцзи) — на сході, Месопотамська, Індо-Ґанґська, Меконзька — на півдні.

Складна історія розвитку надр і тектонічної будови Азії визначає багатство і в той же час нерівномірність поширення корисних копалин. З докембрійськими рудопроявами пов'язані великі металогенічні провінції давніх Китайської, Індійської, Сибірської і Урало-Сибірської (Казахський щит) платформ. Багаті поклади залізних руд зосеред­жені в багатьох районах Китаю, Індії, Кореї, Казахстану, Приангар'я, Алдану, Кузнецького Алатау, Гірської Шорії і Хакасії. Поблизу них у багатьох місцях зустрічаються марганцеві (Індія, Казахстан), магнезитові і титано-магнетитові (Східний Китай, Індія), мідні (Казахстан, Китай, Південно-Східна Азія), нікелеві (Середній Сибір) руди, уран (Індія), графіт (Індія, Китай). З інтенсивною магматичною діяльністю пов'язані різноманітні руди ендогенного походження — залізо (Мала Азії, Південно-Східна Азія), олово і вольфрам (Південний Китай та Південно-Східна і Східна Азія), срібно-свинцево-цинкові руди (Шансько-Юньнанське нагір'я, Північносхідний Сибір, Казахстан), ртуть і сурма (Китай), слюда, золото, алмази (Північносхідний Сибір, Південно-Східна і Центральна Азія). За запасами олова Азія займає 1-ше місце у світі. Олов'яний пояс простягається на тисячі кілометрів від Великої Китайської рівнини через Індокитай до Зондських островів. В Азії зосереджені одні з найбільших у світі родовищ калійних солей (Си­бір, Казахстан, рівнини Центральної Азії, Іранське нагір'я, Мала Азія, Левант), фосфоритів (Мала Азія, Сирія, Іорданія, Ізраїль), бораціту і сепіоліту (Мала Азія). Регіон багатий мінеральними джерелами різного хімічного складу (гори Центральної, Східної і Південної Азії, Леванту).