32. Органічний світ Світового океану.

Світовий океан - це найбільше на Землі середовище існування живих організмів. Умови життя в океані досить різноманітні, хоч і не такі контрасні, як на суші. У Світовому океані, від поверхні до самого дна, живуть представники всіх типів та класів організмів - близько 15 тисяч видів рослин і 160 тисяч видів тварин. Зелені рослини, для росту яких потрібне світло, зосереджені в поверхневому 50-метровому шарі, а тварини поширені в усій товщі води. Особливо багато у Світовому океані водоростей, які складають 80% його фітомаси. Ще недавно багатство органічного світу океанічних вод переоцінювалось. За сучасними даними, на океани припадає близько 40% первинної продукції і не більше 0,5% біомаси Землі. Сумарна маса живої речовини на суші в 750 разів більша, ніж в океаносфері. Тваринний світ океаносфери дуже різноманітний: понад 80 тисяч видів молюсків, 20 тисяч видів ракоподібних, 16 тисяч видів риб тощо. В Світовому океані, окрім риб, живуть 50 видів рептилій і понад 100 видів ссавців (китоподібних і ластоногих). Морські організми поділяються на тих, що існують в товщі води (планктон і нектон) та на дні (бентос). Виділяють також нейстон - сукупність організмів в тонкому (до 5 см) поверхневому шарі води - комахи, ракоподібні, найпростіші, одноклітинні водорості і плейстон - сукупність організмів у цьому ж шарі, які пасивно плавають (сифонофори, актинії та ін.). У відповідності з екологічними умовами кількість організмів у Світовому океані зменшується у напряму від узбережжя і від поверхні до дна. На шельфі максимально населені пригирлові ділянки морів і океанів, тому що річки для них - одне з найважливіших джерел біогенних елементів. Досить продуктивними є Північне море, атлантичне узбережжя Північної Америки та ряд інших районів Світового океану. Світовий океан за особливостями флори і фауни поділяється на біогеографічні області. Арктична область характеризується постійною низькою температурою, наявністю криги, меншою від середньоокеанічної солоністю. Органічний світ тут бідний, продуктивність його невелика. Лише влітку на межі багаторічної криги і відкритих просторів створюються умови для розвитку планктону, риби, тварин (тюленів, китоподібних, моржів та ін.). Бореальні (Північноатлантична та Північнотихоокеанічна) області мають значно багатший органічний світ. Тут знаходяться найважливіші рибопромислові райони. Із риб для півночі Атлантики найбільш характерні тріска, пікша, сайда, камбала, для південних районів — губан, кефаль, султанка. Типові також ракоподібні - омар, лангуст, креветка, із ссавців - тюлень, із птахів - чайка, кайра, гагара тощо. На півночі Тихого океану основне промислове значення мають лососеві, сардина, краб, із ссавців - морський котик, сивуч, калан, китоподібні. Тропічним (атлантичній і індої тихоокеанічній) областям властиві постійно теплі води, добра освітленість. Тут найяскравіше помітна різниця між органічним світом літоралі та пелагіалі, особливо в тих районах, де спостерігається опускання вод. Органічний світ бідніший, ніж у бореальних областях, але видовий склад різноманітніший. Із риб характерні акула, скат, летюча риба, тунець. Лише в цих областях є колонії коралів. Із ссавців для індотихоокеанічної тропічної області характерні дюгонь, малий кашалот, дельфін, для Атлантики - ламантин. Антарктична область за природними умовами схожа на арктичну. Із промислових риб основне значення мають нототенієві, із ссавців -кити, деякі види тюленів тощо. Рослинність теж пов'язана з тими чи іншими біогеографічними особливостями Світового океану. Наприклад, діатомові водорості та ламінарії (морська капуста) поширені в антарктичній та бореальній (північнотихоокеанській) областях, а саргасові - у тропічних.