- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”
- •1. Загальні методичні вказівки 7
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Змiст дисципліни
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •Лабораторна робота 2
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем.
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •Лабораторна робота 1.
- •1.5 Примусове займання горючих систем.
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям.
- •2.3 Горіння твердих речовин.
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин.
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогенновмісних органічних сполук.
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів.
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі.
- •4.2 Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах.
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям
- •2.3 Горіння твердих речовин
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогеновмісних органічних сполук
- •3.3. Властивості та пожежна небезпека елементоорганічних сполук
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі
- •Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до розв'язування задачі
- •Приклад розв'язку задачі
- •Розв’язування
- •4. Розрахуємо температуру горіння етилацетату:
- •9. Розрахуємо концентраційні межі поширення полум’я етилацетату
- •10. Розрахуємо температурні межі поширення полум’я речовини
- •11. Розрахуємо температуру спалаху етилацетату.
- •12. Знаходимо час утворення нкмпп парів етилацетату
- •Завдання для контрольної роботи і методичні вказівки до їх виконання
- •Завдання для виконання контрольної роботи Теоретичні питання:
- •Лабораторні роботи і методичні вказівки до їх виконання Загальні вимоги
- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 2.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота 3.
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Орієнтовний перелік питань підготовки до екзамену.
- •Умовні позначення, які прийнятті в посібнику.
- •Література
- •Додатки
Питання для самоперевірки
До теми 1.1.
1. Що називається горінням? За якими ознаками воно відрізняється від інших процесів? Яке хімічне перетворення лежить в основі горіння?
2. Які ви знаєте окислювачі?
3. Що входить в склад повітря, яка частина його приймає участь у горінні?
4. Що називається продуктами горіння (повного і неповного); від чого залежить їх склад?
5. Напишіть рівняння реакції горіння на повітрі бутену (С4Н8), бутану (С4Н10), амоніаку (NН3), ацетону (СН3СОСН3), сірковуглецю (CS2), гліцерину (С3Н5)(ОН)3).
6. Який об’єм займають при нормальних умовах 3 кмоля кисню, 28кг азоту, 180г водяного пару?
7. Які умови необхідні для виникнення і припинення горіння, які причини можуть визвати горіння?
8. Яке горіння називається дифузним, кінетичним, ламінарним, турбулентним, повним, неповним; за якими ознаками їх можна відрізнити?
9. Які фізичні і хімічні процеси відбуваються в полум’ї?
Висновок до теми1.1.
Горіння є хімічною реакцією взаємодії окисника з відновником. Залежно від умов горіння може бути гомогенним або гетерогенним, кінетичним або дифузійним, повним або неповним і проходити по ламінарному або турбулентному режиму. Горючість речовини і забарвлення полум’я залежать від природи речовини (її складу).
Основою майже всіх розрахунків у курсі «Основи теорії розвитку та припинення горіння» є рівняння хімічної реакції горіння, які пишуться з урахуванням присутності в повітрі азоту.
До теми 1.2.
10. Що називається продуктами горіння? Перелічіть речовини які входять до продуктів повного, а які до неповного горіння?
11. Від чого залежить колір диму? Як впливає задимленість приміщення на гасіння пожежі?
12. Що називається теплотою згорання, якими способами вона може бути визначена?
13. Вищою чи нижчою буде вважатися теплота згорання бензину при пожежі на складі ПММ?
13. Що називається температурою горіння, від чого вона залежить, якими способами визначається?
14. Поясніть криву температурного режиму пожежі.
Висновок до теми 1.2.
Продукти горіння будь-якої горючої речовини загальному випадку являють собою суміш газоподібних оксидів і азоту розподіленими в них дрібними рідкими і твердими частинками. Об’єм повітря, необхідного для спалювання горючої речовини, та об’єм продуктів згорання вираховують, виходячи з закону Авогадро.
Базою для теплових розрахунків є рівняння реакції горіння, матеріальний баланс процесу горіння і другий закон термодинаміки. При розрахунках використовуються формули і величини, виведені теоретичним шляхом (закон Гесса, формули Д,І, Менделєєва і т. ін.), й експериментальні табличні дані (теплоти утворення речовин, теплоємність, тепловміст найбільш поширених продуктів горіння.
До теми 1.3.
15. Які умови впливають на швидкість хімічних реакцій?
16. Як змінюється швидкість горіння суміші етилену з киснем в замкнутому об’ємі, якщо зменшити тиск в 3 рази; якщо збільшити концентрацію кисню в 4 рази?
17. Як змінюється швидкість реакції при підвищенні температури від 400 С до 700 С, якщо температурний коефіцієнт швидкості реакції 3,5?
18. Які каталізатори і з якою метою застосовуються в промисловості та інших галузях господарства, в пожежній справі?
19. Чим відрізняється поведінка різних речовин під час нагрівання і горіння в залежності від їх агрегатного стану?
20. Які існують теорії окислення горючих речовин, в чому їх суть?
21. В чому суть теплової теорії самоспалахування, хто її автор?
22. Що називається температурою самоспалахування, які фактори і яким чином впливають на її величину?
23. Де застосовуються вогнеперешкоджувачі, в чому полягає принцип їх роботи?
Висновок до теми 1.3.
Швидкість реакції залежить від природи речовини, концентрації її і температури. Розвиток реакції горіння здійснюється за ланцюговим механізмом із проміжним утворенням пероксидних сполук. Причиною виникнення горіння є перевищення виділення тепла в якомусь процесі над його відведенням, яке веде до самоспалахування. Температура самоспалахування залежить від природи речовини, її концентрації, об’єму і форми ємності і від наявності каталізаторів.
До теми 1.4
24. Які причини і процеси приводять до самозаймання?
25. Чим самозаймання відрізняється від інших видів виникнення горіння?
26. Які речовини схильні до теплового самозаймання?
27. Які олії, жири здатні до самозаймання на повітрі, яким чином визначається схильність олій до самозаймання?
28. Які заходи профілактики самозаймання кам’яного вугілля застосовуються при його укладанні на довготривале зберігання?
29. Де зустрічаються сульфіди феруму, в чому їх пожежна небезпека і якими способами запобігають їх самозайманню?
30. Як запобігти самозайманню фосфору, металів?
31. Як із продуктів рослинного походження здатні самозайматися на повітрі. В чому причини таких самозаймань, як їх запобігти?
32. Які речовини здатні визвати горіння під час дії на них води?
33. Які речовини заборонені до спільного перевезення із-за можливості самозаймання при контакті?
34. Разом з якими речовинами і чому не можна зберігати спирти, цукор, гліцерин?
Висновок до теми 1.4.
Коли у будь-якому процесі тепловиділення перевищує теплозйом, у системі починається самонагрівання. Та найнижча температура, при якій виникає самонагрівання, називається температурою самонагрівання. За механізмом процесу, при якому проходить початкове виділення тепла, розрізняють теплове, мікробіологічне та хімічне самонагрівання.
До теми 1.5.
35. У чому полягає відміна примусового спалахування від самоспалахування?
36. В якому випадку індукційний період має більшу тривалість – при самоспалахуванні чи при примусовому спалахуванні?
37. Що розуміють під джерелом запалювання, від чого залежить його запалююча здатність?
38. Яка температура для даної речовини є найбільшою і яка найменшою:
температура самоспалахування;
критична температура запалювання поверхні;
температура спалахування?
39. Що називається критичною енергією запалювання?
Висновок до теми 1.5.
Примусове запалювання відрізняється від самоспалахування наявністю стороннього джерела запалювання. Критичні умови запалювання нагрітою поверхнею залежать від запасу тепла і температури джерела запалювання і від фізико-хімічних властивостей горючої суміші. При запалюванні електричною іскрою, крім теплових характеристик іскри, має значення наявність у зоні розряду активних частинок – йонів та вільних радикалів.
До теми 2.1
40. Чим характеризується горіння газоповітряних сумішей. Як переміщується фронт полум’я при горінні газових сумішей?
41. Якими вченими досліджувались питання горіння газів?
42. Що називається концентраційними межами поширення полум’я, від яких факторів і як вони залежать?
43. В яких виробництвах можуть утворюватися суміші газів або парів з повітрям. Як класифікуються такі будівлі або приміщення?
44. Чи здатні займатися суміші газів з повітрям, які містять 20% бутану; 60% водню; 10% оксиду карбону(IV) і 50% пропану?
45. Порівняти пожежну небезпеку водню і ацетилену, метану і пропану, етилену і амоніаку?
46. Визначити концентраційні межі поширення полум’я суміші газів: 25% метану; 30% амоніаку; 20% водню; 25% карбон (IV)оксиду?
Висновок до теми 2.1
Залежно від механізму і швидкості поширення полум’я розрізнять вибухове, детонаційне і дефлаграційне горіння;останнє, у свою чергу, поділяється на кінетичне та дифузійне. Природа поширення горіння пояснюється теорією горіння та детонації газів. Теорія встановлює зв'язок між швидкістю поширення горіння, природою горючої речовини, фізико-хімічними властивостями горючої суміші й умовами горіння. ступенем пожежо - та вибухонебезпечності речовин є нижня та верхня концентраційні межі поширення полум’я, які визначаються експериментально або розрахунковим шляхом. Ступінь пожежонебезпечності залежать від потужності джерела запалювання, домішків флегматизаторів, інгібіторів і каталізаторів, початкової температури суміші, тиску.
До теми 2.2.
47. Що називається випаровуванням. Від чого залежить його швидкість?
48. Що називається насиченою парою, які фактори обумовлюють її тиск?
49. Визначити концентрацію (об’ємну і масову) насиченої пари бутилацетату при температурі 300 С, тиску навколишнього середовища 101200 Па?
50. Що називається температурними межами поширення полум’я рідин? Яке їх практичне значення?
51. У скільки разів при проведенні вогняних робіт гранично допустима вибухонебезпечна концентрація речовини повинна бути меншою за НКМПП?
52. Що називається температурою спалаху, як класифікуються горючі рідини?
53. По поверхні якої рідини полум’я буде поширюватися з більшою швидкістю і чому: по поверхні соняшникової олії чи по поверхні етилового спирту?
54. Як перерозподіляється тепло під час горіння рідин?
55. Від чого залежить швидкість горіння рідин?
56. В чому особливості горіння сумішей рідин?
57. Побудувати графіки залежності швидкості горіння рідин від швидкості вітру, від висоти стовпа рідини, від температури, від діаметру резервуару.
58. Які умови і механізм скипання і викиду горючих рідин?
59. Які загальні способи гасіння горючих рідин?
Висновок до теми 2.2.
Першою стадією горіння рідини є випаровування. Концентрація пари рідини над її поверхнею залежить від природи рідини і температури і може бути розрахована. Температури, при яких досягаються концентрації пари рідини, що дорівнюють нижній та верхній концентраційним межам поширення полум’я, називаються відповідно нижньою та верхньою межею поширення полум’я; ці межі визначають пожежо- та вибухонебезпечність даної рідини. При внесені в пари рідини джерела запалювання спостерігається явища спалаху із припиненням горіння після видалення джерела запалювання або спалахування з розвитком та поширенням полум’я по поверхні рідини і вглиб її.
До теми 2.3.
60. За якими механізмами може відбутися горіння твердих речовин? Навести приклади.
61. Які горючі матеріали складаються в основному із целюлози, які елементи входять до її складу?
62. Які утворюються продукти під час розкладення і горіння целюлози?
63. Які із твердих матеріалів не розкладаються під час горіння?
64. Що називається масовою швидкістю вигорання, приведеною масовою швидкістю вигорання, швидкістю пожежі, швидкістю поширення горіння?
65. Чому по вертикальній поверхні (вгору) полум’я поширюється швидше, ніж по горизонтальній?
66. Чим відрізняється поняття «поверхня горіння» і «площа пожежі»? Що таке коефіцієнт поверхні?
67. В чому особливості горіння летучих і нелетучих металів?
68. Якими засобами можна погасити горючі метали?
69. Які фактори і яким чином впливають на склад продуктів горіння твердих матеріалів?
Висновок до теми 2.3.
Тверді матеріали перед горінням повинні бути прогріти і, здебільшого, розкладені до газоподібних речовин; саме газоподібні продукти розкладу забезпечують полум’яне горіння. вуглецевий залишок розкладених матеріалів здатний до гетерогенного горіння. Більшість металів згоряє з утворенням диму оксидів металів. Поширення полум’я по поверхні і вглиб твердого матеріалу залежить від природи матеріалу і зовнішніх факторів.
До теми 2.4.
70. Що називається пилом, в яких умовах може утворюватись горючий пил?
71. Які властивості пилу впливають на їх пожежну небезпеку?
72. Що називається ступенем дисперсності пилу?
73. За якими параметрами оцінюється пожежна небезпека пилу?
74. Який пил відноситься до вибухонебезпечних?
75. Яким чином змінюється НКМПП при підвищенні тепловіддачі у навколишнє середовище, вологості пилу, концентрації вуглекислого газу, потужності джерела запалювання, ступені дисперсності пилу?
76. Як зміниться температура самоспалахування пилу при зменшенні поверхні тепловіддачі, ступені дисперсності, концентрації кисню, об’єму пилеповітряної суміші, під час переходу пилу у завислий стан?
77. Чому для аерозолів не виміряють ВКМПП?
Висновок до питання 2.4.
Пил може існувати в стані осаду (аерогель),або в стані пилоповітряної суміші (аерозоль). Аерозолі здатні вибухати і горіти полум’яним горінням; за поведінкою вони мають багато спільного з газоповітряними сумішами, зокрема мають нижню концентраційну межу поширення полум’я, яка може бути розрахована за емпіричними формулами. Аерогелі здатні до полум’яного горіння і до тління. Струс аерогелю викликає перехід частини його в аерозоль; як наслідок, аерогелі здатні до подвійного, потрійного і т.п. вибуху.
До теми 2.5.
78. Що таке пожежна небезпека?
79.У чому полягає оцінка пожежної небезпечності речовин та матеріалів ?
80. Які показники використовують для оцінки пожежної небезпеки газів, рідких, твердих і пилоподібних речовин?
81. Які речовини відносяться до горючих, важкогорючих, негорючих?
82. Яка величина теплоти згорання речовин прийнята за межу їх горючості?
83. В яких випадках практично використовують показники пожежної небезпеки речовин і матеріалів?
84. Які документи регламентують пожежну небезпеку речовин і виробництв, які їх застосовують?
Висновок до теми 2.5.
Залежно від будови та агрегатного стану, горючі речовини становлять більшу або меншу загрозу виникнення полум’я. для оцінки цієї загрози розроблено комплекс стандартних показників, найважливішим із яких є показник горючості речовин і матеріалів. Відповідно до горючості, речовини і матеріали поділяють на групи горючості. Як і інші показники пожежної небезпечності речовин і матеріалів, горючість визначають розрахунковими та експериментальними методами.
До теми 3.1.
85. Які сполуки відносяться до органічних. Які загальні властивості органічних сполук?
86. В чому суть теорії хімічної будови О.М.Бутлерова?
87. Як класифікуються органічні сполуки?
88. Які сполуки відносяться до насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів, їх загальні властивості?
89. Які закономірності зміни в гомологічних рядах густини, температури кипіння, температури самоспалахування, теплоти згорання речовин?
90. До яких сполук відносяться бутан, стирол, ацетилен, етилен. Напишіть рівняння реакцій горіння їх на повітрі?
91. Приведіть основні показники пожежної небезпеки і загальні фізико-хімічні властивості метану, етилену, ацетилену, бензолу і їх гомологів. Вкажіть способи отримання і застосування?
92. Особливості пожежної небезпеки нафти і продуктів її переробки?
93. Від чого залежить фізичні та хімічні властивості галогенопохідних вуглеводнів?
94. Як впливає тип галогену та кількість його атомів на вогнегасну здатність галогенопохідних вуглеводнів?
Висновок до теми 3.1.
Найбільша кількість горючих речовин – речовини органічні, визначенням яких займається органічна хімія. Властивості органічної сполуки залежать від природи і кількості атомів у її молекулі і від порядку з’єднання цих атомів. Найбільш вдалі хімічні назви – номенклатура органічних сполук – базується на підрахунку кількості атомів карбону в головному ланцюзі і позначенні кількості і місця замісників, у тому числі функціональних груп.
Вуглеводні складаються виключено з карбону та гідрогену. Атоми карбону можуть бути поєднані між собою одинарними, подвійними чи потрійними зв’язками або утворювати циклічну, зокрема ароматичну систему. Фізичні властивості і теплотехнічні характеристики вуглеводнів залежать від кількості атомів карбону в молекулі: чим менша кількість цих атомів, тим небезпечніша в пожежному відношенні ця речовина. Хімічні властивості вуглеводнів залежать від наявних у їх молекулах зв’язків. Найбільш інертними є насичені вуглеводні, які здатні лише до деяких реакцій заміщення. До реакцій заміщення схильні в основному арени, але вони вступають в ці реакції легше, ніж алкани. Алкени, алкіни мають схильність до реакцій приєднання і полімеризації. Найбільша пожежо – та вибухонебезпечність у ацетилену, оскільки він легко спалахує, горить з виділенням великої кількості теплоти, велику зону спалахування і при високій температурі, має високу хімічну активність і здатен утворювати вибуховонебезпечні ацетиленіди.
Галогеновмісні сполуки можна розглядати як вуглеводні, в яких один або декілька атомів гідрогену заміщені на атоми галогену. Фізичні властивості залежать від типу і вмісту галогену і молекулярної маси сполуки. Галогеновмісні сполуки –менш пожежонебезпечні, ніж вуглеводні, але вимагають більшої уваги, як токсичні речовини і як такі, що утворюють сильні кислоти при горінні.
До теми 3.2.
95. Які сполуки відносяться до спиртів, як вони класифікуються?
96. В чому відмінність між етерами і естерими?
97. Які сполуки відносяться до альдегідів, кетонів, карбонових кислот, нітросполук? Дайте загальну характеристику кожному із цих класів органічних сполук?
98. Вкажіть основні властивості, пожежну характеристику, способи отримання і застосування для метанолу і етанолу, гліцерину, етиленгліколю, ацетальдегіду, ацетону, ацетатної кислоти, діетилового етеру, етилацетату, нітробензолу. Напишіть рівняння реакцій горіння цих сполук на повітрі, способи їх гасіння?
99. При наявності яких із вказаних рідин в приміщенні його відносять до пожежо- вибухонебезпечного ? (див. питання 98).
Висновок до теми 3.2.
Кисневмісні сполуки – це продукти окислення вуглеводнів. Залежно від глибини окислення розрізняють спирти, карбоніли (альдегіди та кетони) і карбоксили (органічні кислоти), а також похідні спиртів і кислот (етери, естери та ін.). фізичні і хімічні властивості їх визначаються типом функціональної групи і залежить від молекулярної маси сполуки та будови її карбонового кістяка. Майже всі кисневмісні органічні сполуки горючі, а деякі з них і токсичні. Поводження з цими речовинами вимагає знання, до якого типу відноситься конкретна речовина, які властивості, відповідно, має і які особливі заходи у зв’язку з тим треба вживати при поводженні з даною речовиною
Нітросполуки за фізичними властивостями це здебільшого рідини та тверді речовини з питомою густиною, більшою, ніж питома густина води. У воді нерозчинні. Наявність великої кількості груп NO2 веде до виключно високої вибухо-, пожежо- та токсичної небезпечності.
До теми 3.3.
100. Які сполуки відносяться до елементоорганічних, як вони класифікуються?
101. Яка будова молекул силіційорганічних сполук і як вона впливає наїх загальні властивості?
102. Дайте характеристику пожежної небезпеки і галузі застосування сіліційорганічних сполук.
103. Приведіть основні властивості, галузі застосування і пожежну небезпеку фосфорорганічних сполук?
104. Дайте класифікацію, галузь застосування металоорганічних сполук, приведіть загальну характеристику їх пожежної небезпеки і способів гасіння?
105. До яких речовин з точки зору пожежної небезпечності відносяться металоорганічні сполуки лужних та лужноземельних металів, алюмінію?
Висновок до теми 3.3.
Елементоорганічними називають сполуки, які мають неорганічну (метал,силіцій, фосфор) і органічну(вуглеводневі радикали) частину. За винятком деяких силіційорганічних, усі елементоорганічні сполуки токсичні. В пожежному відношенні найбільш небезпечними є металоорганічні похідні, особливо похідні лужних металів. Зважаючи на можливість бурхливої реакції і вибуху, при горінні елементоорганічних сполук забороняється застосування для гасіння полум’я води, а при горінні металоорганічних сполук забороняється застосування вуглекислого газу та твердої вуглекислоти.
До теми 3.4.
106. Які речовини відносяться до високомолекулярних? Які з них є природними полімерами, які синтетичними?
107. Які речовини і матеріали вносять до складу пластмас? Як склад пластмас впливає на їх загальні властивості і пожежну характеристику?
108. Яка різниця в будові, властивостях та поведінці при на нагріванні термопластичних та термореактивних полімерів?
109. Якими способами отримують синтетичні волокна, де їх застосовують?
110. Оцініть основні властивості і пожежну небезпеку волокон: капрону, лавсану, нітрону, хлоріну?
111. Порівняйте між собою основні властивості і пожежну небезпеку натурального і основних видів синтетичних каучуків?
112. В чому полягають особливості горіння і гасіння полімерних матеріалів?
113. Перерахуйте речовини, які входять до складу гуми. Які з них відносяться до пожежо-та вибухонебезпечних?
114. Які існують перешкоди для більш широкого застосування полімерних матеріалів у будівництві і на транспорті, як ці перешкоди можуть бути усунені?
Висновок до теми 3.4.
Полімерами називаються високомолекулярні сполуки, що містять угрупування атомів, які багато разів повторяються в одній молекулі. Полімери бувають природні, штучні і синтетичні. Останні отримують із мономерів за допомогою процесів полімеризації та поліконденсації. За структурою розрізняють лінійні та тримірні (зшиті) полімери. У народному господарстві застосовується велика кількість як лінійних, так тримірних полімерів. При горінні лінійні полімери спочатку плавляться, а потім розкладаються; тримірні – розкладаються безпосередньо з твердого стану. Горіння і розклад (піроліз) полімерів супроводжується утворенням значної кількості токсичних речовин, вид і кількість яких залежить від типу полімеру. Особливо пожежонебезпечними серед полімерних матеріалів є каучуки.
До теми 4.1.
115. Як класифікуються пожежі за умовами масо - та теплообміном ?
116. Як класифікуються пожежі за видами горючих матеріалів?
117. Які пожежі називаються такими що поширюються?
118. Що розуміють під пожежним навантаженням?
119. На які зони пожежі умовно поділяють простір, де відбувається горіння?
120. Які основні параметри характеризують розвиток пожежі?
121. Охарактеризуйте динаміку пожежі.
Висновок до теми 4.1.
У теорії горіння пожежі класифікують за умовами тепло – та масообміну і за видами горючих матеріалів. Важливими факторами виникнення та інтенсивності розвитку пожежі є постійне і тимчасове пожежне навантаження. Параметри і зони пожежі визначають її розміри й умови, що створюються для роботи з гасіння пожежі.
До теми 4.2.
122. Яку приблизно частку від калориметричної складає дійсна температура при горінні на відкритих просторах?
123. На якій поверхні факела при горінні газу спостерігається максимальна температура?
124. Від чого залежить висота факелу полум’я і розміри окремих зон при горінні газу?
125. Від чого залежить характер, розміри і форма полум’я при горінні рідини в резервуарі?
126. Від чого залежить швидкість поширення полум’я по складах деревини?
127. Які з лісових пожеж більш небезпечні і чому?
128. Від чого залежить розподіл тепла і температури при пожежі в огородженні?
129. Яку приблизно частку від кало метричної складає дійсна температура при пожежі в огороджені?
130. Що таке інтенсивність газообміну і від чого вона залежить?
Висновок до теми 4.2.
Горіння газових та газонафтових фонтанів, а також горіння рідин у резервуарах є гомогенним і дифузійним. Висота факелу і його діаметр при горінні свердловин залежать від природи горючої речовини і дебіту свердловини. При горінні в резервуарах характер, розміри і форма полум’я над резервуаром визначаються видом горючої рідини, діаметром резервуара, початковою температурою рідини і наявністю та силою вітру. Швидкість поширення пожеж класу А на відкритих просторах залежить від типу горючого матеріалу, його вологості, подрібненості і, знов-таки, від наявності та сили вітру. Динаміку пожеж в огородженні характеризують, порівнюючи її зі стандартною температурною кривою. Дійсна температура пожежі в огородженні менша за температуру пожежі на відкритих просторах.
До теми 5.1.
131. Як поділяються вогнегасні засоби за механізмом припинення горіння?
132. В яку зону треба подавати охолоджуючий засіб гасіння для досягнення найбільш ефективної його дії?
133. Перерахуйте переваги та недоліки води, як вогнегасного засобу.
134. Який механізм дії можна вважати переважним для такого гасячого засобу, як піна?
135. Яка різниця між хімічними та повітряно-механічними пінами?
136. Які основні параметри характеризують вогнегасну здатність повітряно-механічних пін?
137. У яких випадках застосовується піна низької кратності, середньої кратності а в яких високократна?
138. У чому полягає основний принцип припинення горіння флегматизацією?
139. Дайте коротку характеристику вогнегасній здатності, властивостей, хімічної і корозійної активності, а також токсичності карбон діоксину.
140. Дайте коротку характеристику вогнегасній здатності, властивостей, хімічної і корозійної активності, а також токсичності азоту і аргону.
140. Розповісти про правила особистої безпеки при підозрі на наявність у приміщенні азотної загазованості.
141. Назвати головну перевагу застосування при гасінні пожеж хладонів.
142. Розповісти про припинення порошками горіння металів.
Висновок до теми 5.1.
Якщо, не зважаючи на профілактику, попередити пожежу не вдалося, її треба гасити. Гасіння пожежі досягається зниженням критичного значення концентрації горючої речовини, концентрації окисника або потужності джерела запалювання. Для зниження цих параметрів до критичного значення застосовують вогнегасні засоби, які охолоджують зону горіння; розводять інертним газом реагуючі речовини;ізолюють реагуючі речовини від зони горіння або хімічно гальмують реакцію горіння. як охолоджуючий засіб, здебільшого, застосовуються вода і водні розчини, які покращують змочувальну здатність, морозостійкість та інші потрібні показники води.
Як ізолюючі вогнегасні засоби, переважно, використовуються повітряно-механічні і, рідше, хімічні піни. Оцінюють піни за кратністю,стійкістю та іншими параметрами, які відтворюють придатність піни до застосування у тих чи інших умовах. Для гасіння кожної пожежі треба вибрати піну відповідної кратності, яку слід подати з достатньою швидкістю.
Вогнегасні засоби, які флегматизують суміш, являють собою більш чи менш інертні гази. Застосовують інертні гази виключно для об’ємного гасіння. Основна їх перевага - відсутність шкоди, яку вони завдають об’єктам, пожежу на яких треба припинити.
Найбільшою ефективністю серед засобів, так би мовити, одного механізму дії володіють інгібіруючі засоби, витрати яких для гасіння однакових пожеж у 10 і більше разів менша ніж витрата інших засобів. Крім скорочення витрати вогнегасячих засобів, застосування інгібіторів дозволяє значно скоротити час,потрібний для гасіння пожежі. Серед інгібіруючих засобів припинення горіння найбільш сучасними і найменш шкідливими для оточуючого середовища є порошкові вогнегасячі композиції
