3. Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах

Пожежі на відкритих просторах проходять в умовах, які забезпечують вільний газо-теплообмін, тому розвиток пожеж на відкритих просторах мають загальні закономірності розвитку і певні особливості залежно від виду матеріалу що горить. Тому вивчаючи тему звертати увагу на вид горіння, на розміри і форму факелу полум’я, швидкість поширення пожеж тощо.

Горіння газових та газонафтових фонтанів є гомогенним і дифузійним. Зона максимальних температур у таких факелах розташовується поблизу поверхні стехiометричних концентрацій горючого газу і кисню повітря. Факел полум’я складається із зони спалахування і зони догорання. Висота факелу полум’я і його діаметр залежить від природи горючої суміші і дебіту свердловини. Теплонапруженість факела, інтенсивність тепловипромінювання і безпечна відстань від факела тим більші, чим більша густина і теплота і теплота згорання суміші, що горить, а також чим більша висота факела.

Горіння рідини в резервуарі відбувається над поверхнею рідини і над верхнім краєм резервуара. Характер, розміри і форма полум’я при такому горінні визначається видом горючої речовини, діаметром резервуара, початковою температурою рідини і наявністю та силою вітру.

Пожежі класу А на відкритих просторах найчастіше виникають і поширюються з найбільшою швидкістю в жарку суху погоду. Залежить швидкість поширення полум’я від типу горючого матеріалу, його вологості та подрібненості та від наявності і сили вітру.

При пожежах в огородженні, до яких зокрема, відносяться пожежі у приміщеннях, найчастіше горять тверді горючі матеріали. Приступаючи до вивчення пожеж в огородженні необхідно зрозуміти принципову відмінність їх від пожеж відкритого простору, вивчити динаміку цих пожеж, розподіл тепла і температури, від чого залежить інтенсивність газообміну.

Пожежі в огородженні проходять певні фази, які відрізняються умовами газообміну і розподілом температури. Динаміку зміни температури при внутрішній пожежі можна характеризувати, порівнюючи її із стандартною температурною кривою. Інтенсивність газообміну при пожежах в огородженні залежить від природи горючого матеріалу, відношення площі отворів до площі пожежі і конструкції отворів. Тиск у нижній зоні приміщення нижчий тиску в зовнішньому середовищі, а тиск у верхній зоні приміщення вищий тиску в зовнішньому середовищі. Між нижньою і верхньою існує нейтральна зона. Концентрація диму в приміщенні в перших фазах пожежі поступово збільшується, темп росту задимленості визначається об’ємом приміщення, об’ємом диму, що виділяється одиницю часу, та об’ємом диму, що видаляється в одиницю часу крізь отвори.

Поняття:

Висота зони догоряння разом із висотою зони спалахування визначають висоту факела: Н_ф = Н_з.сп. + Н_з.дог

Довжина зони догоряння визначається як відстань, яку пройдуть молекули газу до згоряння, а ця відстань залежить від природи газу і його початкової швидкості.

Характер, розміри і форма полум'я в даному випадку визначаються видом горючої рідини, діаметром резервуара і початковою температурою рідини.

Під динамікою пожежі розуміють зміну основних параметрів пожежі в часі і просторі.

Інтенсивність газообміну - це кількість повітря, що доставляється до одиниці площі пожежі в одиницю часу:

В результаті вивчення теми слухачі повинні

Знати:

• загальні закономірності розвитку пожеж на відкритому просторі;

• особливості розвитку пожеж на відкритих просторах класів А, В та С, небезпечні фактори їх;

• загальні закономірності розвитку пожеж в огородженні, особливості теплопередач, температурний режим , вплив чинників на температуру пожежі в огорожі.

Література:

5 Частина 2. С. 137-165.

5. Запобігання та припинення процесів горіння.