
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”
- •1. Загальні методичні вказівки 7
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Змiст дисципліни
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •Лабораторна робота 1.
- •Лабораторна робота 2
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем.
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем.
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям.
- •2.3 Горіння твердих речовин.
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин.
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогенновмісних органічних сполук.
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів.
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі.
- •4.2 Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах.
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям
- •2.3 Горіння твердих речовин
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогеновмісних органічних сполук
- •3.3. Властивості та пожежна небезпека елементоорганічних сполук
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі
- •Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до розв'язування задачі
- •Приклад розв'язку задачі
- •Розв’язування
- •4. Розрахуємо температуру горіння етилацетату:
- •9. Розрахуємо концентраційні межі поширення полум’я етилацетату
- •10. Розрахуємо температурні межі поширення полум’я речовини
- •11. Розрахуємо температуру спалаху етилацетату.
- •12. Знаходимо час утворення нкмпп парів етилацетату
- •Завдання для контрольної роботи і методичні вказівки до їх виконання
- •Завдання для виконання контрольної роботи Теоретичні питання:
- •Лабораторні роботи і методичні вказівки до їх виконання Загальні вимоги
- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 2.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота 3.
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Орієнтовний перелік питань підготовки до екзамену.
- •Умовні позначення, які прийнятті в посібнику.
- •Література
- •Додатки
3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогеновмісних органічних сполук
Органічні сполуки, які містять оксиген і нітроген, горять і при певних умовах, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші, вибухати, горіти і самозайматися. Багато представників цих сполук, а також продукти їх окислення і горіння сильно токсичні, на що необхідно звернути увагу при гасінні.
Спирти – це похідні вуглеводнів, у яких один або декілька атомів гідрогену заміщені на гідроксил –ОН. Їх фізичні і хімічні властивості залежать від молекулярної маси, будови карбонового кістяка та кількості гідроксильних груп. Хімічна поведінка визначається легкістю заміщення атомів гідрогену і легкістю заміщення всього гідроксилу на інші групи. У пожежному відношенні спирти менш небезпечні, ніж вуглеводи з тим же числом атомів карбону. Деякі спирти – токсичні, особливо небезпечним у всіх відношеннях є метанол. Насичені одноатомні спирти є ЛЗР, при контакті з сильними окислювачами самозаймаються.
При вивченні пожежної небезпеки діетилового етеру необхідно мати на увазі його надзвичайну схильність до електризації, порівняно великий діапазон вибуховості пари, їх легке утворення, здатність розповсюджуватись на великі відстані, низьку температуру спалаху етеру. Довготривале збереження його приводить до утворення нестійких пероксидних сполук. Знання цих властивостей дозволяє правильно організувати його зберігання і транспортування.
В результаті вивчення пожежної небезпеки карбонільних сполук (альдегіди і кетони) повинен бути зроблений висновок, що більшість з них – легко летючі і легкозаймисті речовини, мають наркотичні і токсичні властивості; що кетони в цілому менш небезпечні ніж альдегіди, які мають дуже низьку температуру спалаху і великий діапазон вибуховості. Слід мати на увазі, що ацетон і інші кетони є пожежонебезпечні навіть при значному розбавленні водою, це важливо враховувати під час гасіння.
При вивченні естерів карбонових кислот слід звернути увагу на їх велику пожежну небезпеку порівняно з карбоновими кислотами, на їх схильність до електризації і самозаймання.
Вивчаючи нітросполуки, потрібно мати на увазі, що більшість із них є вибуховими речовинами, які здатні вибухати при певних умовах. Це накладає відповідні вимоги на їх зберігання, перевезення і переробку. Окремі із них взаємодіючи з іншими речовинами утворюють вибухові сполуки, більш небезпечні, ніж вони самі.
При відповіді на питання з 73 по 81 необхідно спочатку дати загальну характеристику відповідного класу органічних сполук, потім - конкретного представника. При цьому необхідно вказати наступні дані про речовину: назву, хімічну формулу, молекулярну масу, агрегатний стан, густину, запах, колір, смак, дію на організм людини, взаємодію з основними засобами пожежогасіння і з окислювачами, показники пожежної небезпеки, способи і особливості гасіння, рівняння реакції горіння, особливості горіння, вимоги до перевезення і збереження, способи одержання і основне застосування. Окремі показники пожежної небезпеки дивіться в додатку.
Поняття:
Похідні вуглеводнів, які містять гідроксильну групу, тобто групу – ОН, називають спиртами або алкоголяти.
Альдегіди – органічні сполуки в яких карбонільна група має один зв’язок з атомом гідрогену, а один – із будь – яким радикалом, тобто з атомом карбону
R – С = O
|
H
Кетони – органічні сполуки в молекулах яких карбонільна група сполучена з двома вуглеводневими радикалами (алкіл радикалами):
R – C – R
||
O
Органічні карбонові кислоти можна розглядати як продукти подальшого окиснення карбонільних сполук. Карбонові кислоти (органічні)- органічні сполуки до складу яких входить карбоксильна група – С –ОН, що з’єднана ||
О з алкілрадикалом.
Етери – це органічні речовини, молекули яких складаються із двох вуглеводневих радикалів що з’єднані атомами оксигену. Загальна формула: R-O-R1
Естери (складні ефіри) – органічні речовини, молекули яких складаються з вуглеводневих радикалів з’єднаних через групу –CO–O–.
В результаті вивчення теми слухачі повинні
Знати :
загальну характеристику класів оксигено-нітрогеновмісних сполук;
властивості, пожежну небезпеку, особливості горіння, способи особливості гасіння найпоширеніших представників: метанолу, гліцерину, ацетальдегіду, ацетону, ацетатної кислоти, діетилового етеру, етилацетату, нітробензолу, тринітротолуолу.
Вміти:
складати рівняння реакції що характеризують хімічну активність та горіння представників класів оксигено-нітрогеновмісних сполук.
Література:
4……С.186. – 215.
5 Частина 2. С. 72-88.