- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”
- •1. Загальні методичні вказівки 7
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Змiст дисципліни
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •Лабораторна робота 1.
- •Лабораторна робота 2
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем.
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем.
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям.
- •2.3 Горіння твердих речовин.
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин.
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогенновмісних органічних сполук.
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів.
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі.
- •4.2 Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах.
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям
- •2.3 Горіння твердих речовин
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогеновмісних органічних сполук
- •3.3. Властивості та пожежна небезпека елементоорганічних сполук
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі
- •Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до розв'язування задачі
- •Приклад розв'язку задачі
- •Розв’язування
- •4. Розрахуємо температуру горіння етилацетату:
- •9. Розрахуємо концентраційні межі поширення полум’я етилацетату
- •10. Розрахуємо температурні межі поширення полум’я речовини
- •11. Розрахуємо температуру спалаху етилацетату.
- •12. Знаходимо час утворення нкмпп парів етилацетату
- •Завдання для контрольної роботи і методичні вказівки до їх виконання
- •Завдання для виконання контрольної роботи Теоретичні питання:
- •Лабораторні роботи і методичні вказівки до їх виконання Загальні вимоги
- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 2.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота 3.
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Орієнтовний перелік питань підготовки до екзамену.
- •Умовні позначення, які прийнятті в посібнику.
- •Література
- •Додатки
3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин
3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
Вивчення теми рекомендується починати з теорії хімічної будови О.М. Бутлерова. Необхідно звернути увагу на явище ізомерії. При вивченні класифікації органічних речовин необхідно пам’ятати, що в основі її лежить тип карбонового ланцюга.
Вивчаючи насичені вуглеводні, необхідно звернути увагу на кількісні зв’язки між атомами карбону і карбону з гідрогеном, засвоїти поняття гомологічного ряду і їх загальну формулу, закономірності зміни пожежонебезпечних властивостей речовин в гомологічному ряду.
Ненасичені вуглеводні характеризуються "ненасиченістю" атомами Гідрогену і появою подвійного і потрійного зв’язку між атомами карбону, що збільшує їх реакційну здатність, а відповідно, і пожежну небезпеку, обґрунтовану реакціями приєднання, окислення і полімеризації. Ненасичені вуглеводні з потрійним зв’язком мають надзвичайно широку зону спалахування, можливість горіння (детонації) при відсутності повітря і велику силу вибуху. Для запобігання аварійних ситуацій і вибухів на підприємствах, необхідно розібратись з умовами утворення і пожежної небезпеки ацетиленоїдів.
Оцінюючи пожежну небезпеку аренів (ароматичних вуглеводнів), слід розібратись в будові їх молекул і тому, як вона впливає на їх небезпеку.
Враховуючи зростаючу потребу в нафті і нафтопродуктах, необхідно уважно вивчити їх пожежну небезпеку, способи одержання, збереження, переробки, транспортування і використання. Слід пам’ятати, що всі нафтопродукти є складними сумішами і, відповідно, показники пожежної небезпеки кожного представника можуть знаходитись у певному інтервал.
Розглядаючи галогенопохідні вуглеводнів потрібно звернути увагу що, фізичні властивості галогеновмісних похідних вуглеводнів залежать від типу і вмісту в них галогену і молекулярної маси сполуки. Чим більше в речовині галогену, тим вища її густина і тим вища температура плавлення, температура кипіння, температура спалахування та температура самоспалахування. Хімічні властивості визначаються здатністю галогенів досить легко замінюватися іншими атомами і групами. Галогеновмісні сполуки – менш пожежонебезпечні, ніж вуглеводні, але вимагають більшої уваги, як токсичної речовини і як такі, що утворюють сильні кислоти при горінні.
Використовуються галогеноводні при об’ємному гасінні у приміщеннях, деїх застосування має значні переваги перед застосуванням водних розчинів і інертних газів. З огляду на токсичність хладонів і продуктів їх подальшого перетворення в умовах пожежі, при зберіганні і застосуванні галогеновуглеводнів слід дотримуватися певної обережності.
При відповідях на питання 65-69 необхідно вказати наступні дані про речовину: назву, хімічну формулу або склад, молекулярну масу, агрегатний стан, густину, запах, колір, смак, дію на організм людини, взаємодію з основними засобами пожежогасіння і з окислювачами, показники пожежної небезпеки способи і особливості гасіння, рівняння реакції горіння, особливості горіння, вимоги до перевезення і збереження, способи отримання і основні заходи, частота перевезення по залізничному транспорту в зоні обслуговування. Окремі показники пожежної небезпеки дивіться в додатку.
Поняття:
Насиченими вуглеводнями (алканами, парафінами) називають такі сполуки карбону з гідрогеном, у молекулах яких кожен атом карбону витрачає на з’єднання із сусіднім атомом карбону не більше одного електрона (однієї валентності).
Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки, що складаються з атомів гідрогену та карбону і мають один, або декілька кратних зв’язків.
Алкени – ненасичені вуглеводні, що мають один подвійний зв’язок загальної формули СnH2n.
Алкіни або ацетиленові вуглеводні – органічні сполуки, що складаються з карбону і гідрогену і мають один або декілька потрійних зв’язків, загальної формули СnН2n-2.
Ароматичні вуглеводні (арени) відносяться сполуки із специфічною замкненою системою спряжених подвійних зв'язків
Галогенопохідні, можна розглядати як продукти заміщення у вуглеводнях одного чи декількох атомів гідрогену атомами галогену.
В результаті вивчення теми слухачі повинні
Знати :
загальну характеристику насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів, основні властивості і пожежну небезпеку метану, етилену, ацетилену, бензолу, толуолу, нафти, найпоширеніших нафтопродуктів галузі їх застосування, особливості горіння і гасіння;
загальну характеристику галогеноводнів, переваги та недоліки їх при застосуванні як інгібірюючих вогнегасних речовин.
Вміти:
складати рівняння реакцій що характеризують хімічну активність насичених, ненасичених, ароматичних, галогенопохідних вуглеводнів.
Література:
4 С. 159 – 185.
5 Частина 2. С. 19 -63.