- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”,
- •5.17020301 „Організація та техніка протипожежного захисту ”
- •1. Загальні методичні вказівки 7
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Змiст дисципліни
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •Лабораторна робота 1.
- •Лабораторна робота 2
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем.
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем.
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям.
- •2.3 Горіння твердих речовин.
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин.
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогенновмісних органічних сполук.
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів.
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі.
- •4.2 Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах.
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Методичні вказівки з самостійного вивчення матеріалу і переказу теоретичних питань
- •1 Основи процесів горіння
- •1.1 Загальні відомості про природу процесу горіння
- •1.2 Матеріальний і тепловий баланс процесу горіння
- •1.3 Самоспалахування горючих систем
- •1.4 Самозаймання речовин і матеріалів.
- •1.5 Примусове займання горючих систем
- •2. Розвиток процесів горіння
- •2.1. Горіння суміші газів, парів з повітрям
- •2.3 Горіння твердих речовин
- •2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
- •2.5 Оцінка горючості речовин і матеріалів
- •3. Властивості і пожежна небезпека горючих речовин
- •3.1. Властивості та пожежна небезпека вуглеводнів
- •3.2 Властивості та пожежна небезпека оксигенно-нітрогеновмісних органічних сполук
- •3.3. Властивості та пожежна небезпека елементоорганічних сполук
- •3.4 Властивості та пожежна небезпека полімерів
- •4. Фізико – хімічні основи розвитку пожеж.
- •Параметри розвитку пожежі
- •Особливості розвитку пожеж на відкритих та обмежених просторах
- •5.1 Способи припинення процесів горіння. Вогнегасні речовини.
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до розв'язування задачі
- •Приклад розв'язку задачі
- •Розв’язування
- •4. Розрахуємо температуру горіння етилацетату:
- •9. Розрахуємо концентраційні межі поширення полум’я етилацетату
- •10. Розрахуємо температурні межі поширення полум’я речовини
- •11. Розрахуємо температуру спалаху етилацетату.
- •12. Знаходимо час утворення нкмпп парів етилацетату
- •Завдання для контрольної роботи і методичні вказівки до їх виконання
- •Завдання для виконання контрольної роботи Теоретичні питання:
- •Лабораторні роботи і методичні вказівки до їх виконання Загальні вимоги
- •Правила техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 2.
- •Теоретична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота 3.
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Орієнтовний перелік питань підготовки до екзамену.
- •Умовні позначення, які прийнятті в посібнику.
- •Література
- •Додатки
2.4 Горіння пило-повітряних сумішей.
Питання про виникнення горіння в пилеповітрянному середовищі, утворення і поширення фронту полум’я пов’язаний з темою 2.1. «Горіння суміші газів, парів з повітрям» і з особливостями горіння твердих горючих матеріалів. Але є відмінність, яка пов’язана з агрегатним станом пилу. Тому для підготовки до горіння пилу, необхідно більше часу, протягом якого відбувається його розкладання або випаровування з утворенням горючих парів і газів. Необхідно розглянути умови утворення фронту полум’я з виділенням зон і поясненням процесів, які відбуваються в кожній із них. Необхідно виділити зону для розкладення і випаровування пилу, яка відсутня при горінні газо-пароповітряних сумішей. Показати температурний режим в кожній зоні і розподілення температур по фронту полум’я.
Пил в аерозольному стані згорає неповністю, а крупні частки не встигають повністю розкластися і згоріти, а тільки обвуглюються. Молекулярні ж частки згорають з такою швидкістю, що тепло, яке виділяється встигає прогріти горючу суміш всередині, тому утворення постійного фронту полум'я тут неможливе. Необхідно детально розглянути вплив подрібнення пилу на межі поширення полум’я пилу.
Пожежна небезпека аерозолів характеризується: температурами спалахування і самонагрівання, яке визначає схильність пилу до самозаймання.
Горіння аерогелів, або пилу в осілому стані, принципово не відрізняється від горіння твердих горючих речовин.
Необхідно розглянути основні властивості, які характеризують пожежну небезпеку пилу: дисперсність, хімічна активність, адсорбційну здатність, здатність до електризації, схильність до самозаймання. Показати, який вплив на пожежну небезпеку пилу мають його властивості.
Вибуховість пилу залежить від швидкості перебігу хімічної реакції, тому, розглядаючи фактори, які впливають на вибуховість пилу, необхідно звернутися до теми 1.4 «Самозаймання речовин і матеріалів.», в якій детально вивчались дані фактори.
Головним параметром, який визначає пожежну небезпеку пилу, є нижня концентраційна межа поширення полум’я (г/м3). Верхня концентраційна межа поширення для пилу не визначається так, як в реальних умовах виробництва, вона практично недосяжна. Ступінь пожежної небезпеки аерогелів характеризується температурою самозаймання.
Знання фізичних і пожежонебезпечних властивостей пилу, а також факторів, які впливають на вибуховість аерозолів, дозволяє грамотно проводити профілактичні заходи щодо запобігання загорання і вибухів пилу.
Розв'язуючи питання температури і тиску під час вибуху пилу, потрібно враховувати, що внаслідок неповноти їх горіння тиск непропорційний кількості продуктів горіння в рівнянні реакції горіння речовини в повітрі.
Необхідно розглянути класифікацію горючого пилу, а також будівель і виробництв, які пов’язані з знаходженням в них горючого пилу.
Необхідно звернути увагу на особливості гасіння пилу.
Поняття:
Пил – це дисперсна система, яка складається із газоподібного дисперсного середовища (повітря) і твердої дисперсної фази.
Пил, що перебуває у стані осаду називається аерогелем (пил-гель), а пил, що висить у повітрі – аерозоль.
Найнижча концентрація пилу в повітрі (в г/м3 або кг/м3 ), при якій суміш здатна спалахувати від стороннього джерела запалення з послідуючим поширенням полум’я на весь об’єм суміші, називається нижньою концентраційною межею поширення полум’я.
Температура спалахування аерогелю - це та найнижча температура, при якій пил, окислюючись і розкладаючись, виділяє газоподібні продукти, кількість яких достатня для спалахування від джерела запалювання; при цьому горіння їх продовжується і після видалення джерела запалювання.
Температурою тління називається та найнижча температура, при якій на окремих ділянках з'являється тління.
В результаті вивчення теми слухачі повинні
Знати :
відмінність горіння аерозолю, аерогелю, яка пов’язана з агрегатним станом пилу;
параметри, які характеризують пожежну небезпеку пилу;
властивості пилу, які характеризують пожежну небезпеку пилу
Вміти:
грамотно проводити профілактичні заходи щодо запобігання загорання і вибухів пилу.
Література:
4 С. 129 -149.
5…….Частина1 С. 177 – 185.