Фізіологія смолотворення та смоловиділення

Смолотворення у хвойних порід - дуже складний процес. Дотепер суперечливими залишаються такі важливі питання для теорії і практики підсочного виробництва, як локалізація синтезу смолистих речовин, можливі шляхи утворення живиці, механізми витікання та відновлення запасів, що добувається при підсочці.

За сучасними уявленнями (Васильєв, 1977), синтез терпенів починається зразу ж після утворення міжклітинника на місці майбутнього каналу смоляного ходу і відбувається головним чином на зовнішніх мембранах оболонок пластид і в меншій мірі на мембранах ендоплазматичного ретикулуму, зовнішніх мембранах оболонок мітохондрій і ядра. Синтезовані терпени накопичуються в міжмембранному просторі оболонок органел, потім передаються в елементи ендоплазматичного ретикулуму, який здійснює їх внутрішньоклітинний транспорт.

Синтез секреторних терпенів (похідні терпенів) включає багато реакцій, кожна з яких каталізується особливим ферментом. Це достатньо складний і не вивчений процес. За найбільш сприйнятливою тепер вуглеводневою теорією Ейлора, живиця утворюється з цукрів, що надходять з крони, та запасної їх форми - крохмалю, що є в деревині. Дана теорія пов’язує утворення терпенів з проміжними продуктами спиртового бродіння - піровіноградною кислотою. Вихідною речовиною (субстратом) в біосинтезі терпенів є оцтова кислота та ацетил кофермент А, які через ряд перетворень утворюють мевалонову кислоту, з якої в подальшому утворюються терпеноїди (терпени, секвітерпени, дитерпени, тритерпени, і тд.). Процес утворення смоляних кислот більш складний, ніж терпенів. Мабуть, у цьому процесі беруть участь цукри та жири, що перетворюються у смоляні кислоти. Співвідношення смоляних кислот і терпенів у живиці становить 68 і 32%. Таким чином, живиця в смоляних ходах сосни є відновлювальним продуктом і після її видобутку підсочкою, проходить її новоутворення.

Механізм виділення живиці при підсочці, також, вивчений поки що недостатньо. Найбільш признана теорія Мюнха-Іванова, пояснює виділення живиці із клітин епітелію в канал смоляного ходу й просування по ньому до підсочного поранення під взаємодією сил осмотичного тиску, гідростатичного тургору і секреторного тиску. Під секреторним тиском розуміють силу, яка виникає в процесі утворення живиці в плазмі вистилаючих клітин і проштовхує живицю у внутрішню порожнину каналу смоляного ходу.

Біологічні особливості підсочування дерев

Як відомо, підсочку проводять головним чином на різних видах роду Сосна. Ці види зустрічаються виключно в північній півкулі переважно у помірній зоні. У найбільш багатій хвойними породами Північній Америці зустрічаються в природному стані 33 види сосни, в східній частині Азії - 17 видів, в той час, коли у всій Європі, не враховуючи Кавказ, їх нараховується лише 12 видів. На території колишнього СРСР зустрічається всього 9 видів [107].