Державний устрій, адміністративно-територіальний поділ, політична система і політичний розвиток
Австрія - федеративна республіка, є союзною державою, що поєднує дев'ять самостійних земель.
Діюча конституція прийнята в 1920 і вдруге уведена в 1945 році.
Глава держави - федеральний Президент, який обирається на основі загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування строком на 6 років. Обраною вважається особа, яка отримала більше ніж половину усіх визнаних дійсними голосів. Якщо така більшість не зібрана, проводиться другий тур виборів. Тепер вважаються дійсними лише голоси, подані за одного з двох кандидатів, які одержали у першому турі найбільшу кількість голосів. Повторне обрання на черговий період допускається лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана лише особа, яка має право брати участь у виборах до Національної ради і яка досягла до 1 січня року виборів 35 років. Права бути обраними позбавлені члени імператорських будинків чи родин, які колись належали до таких.
Функції президента визначені в основному дипломатичним протоколом і мають церемоніальний характер. Але до його повноважень входить і призначення федерального канцлера і за його поданням інших членів уряду. Здійснює верховне командування федеральною армією. Протягом всього терміну повноважень Федеральний президент не має права займатися будь-якою професійною діяльністю або входити до складу будь-якого загального представницького органу. Федеральний Президент Австрійської Республіки - Хайнц Фішер.
Законодавча влада здійснюється парламентом, що складається з двох палат: Національної і Федеральної рад. Національна рада складається із 183 депутатів, що обираються за пропорційною системою на 4 роки на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборче право мають громадяни, які досягли на день виборів 19 років, а право бути обраним мають громадяни, які досягли 21 року. Федеральна рада обирається ландтагами (парламентами) земель на строк своїх легіслатур за пропорційною системою відповідно до чисельності населення окремих земель. Члени Федеральної ради не повинні входити до складу ландтага, який їх делегує; однак вони повинні мати право бути обраними до цього ландтага. Спільні засідання Національної і Федеральної рад утворюють Федеральні збори (Bundresversammlung), за якими зберігається виняткове право вирішення таких питань, як оголошення війни, прийняття присяги Федерального президента.
Виконавча влада здійснюється федеральним президентом і федеральним урядом. Федеральний президент призначає федерального канцлера (главу уряду) і за його поданням - міністрів.
Місцевими органами влади є ландтаги земель (законодавча влада) і земельні уряди (виконавча влада). Члени ландтагів обираються за пропорційною системою на основі рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Конституція землі, яка повинна прийматися у формі конституційного закону землі, якщо при цьому не порушується Федеральна Конституція, може бути ухвалена лише у присутності половини членів ландтага і більшістю в дві третини голосів. У Відні функції ландтага виконує громадська рада, функції уряду - сенат, функції губернатора - бургомістр.
Політичні партії
Австрійська народна партія - АНП (Osterreichische Volkspartei - OVP). Заснована 17 квітня 1945 р. Налічує 760 тис. членів (1994 р.). Складається з 4-х практично автономних об'єднань: Союз робітників і службовців, Економічний союз, Сільськогосподарський союз і Союз пенсіонерів. Друковані органи - газета "Зюд Ост-тагеспост" (Sud Ost-Tagespost).
Австрійська партія свободи - АПС (Freiheitliche Partei Osterreichs - FPO). Заснована 17 жовтня 1955 р. Налічує 58 тис. членів (1992 р.). Друкований орган - газета "Нойє фрайє цайтунг" (Neue Freie Zeitung).
"Зелена альтернатива" - ЗА (Die Grune Alternative). Партія заснована 14 лютого 1987 р. на базі передвиборного блоку ряду організацій прихильників охорони навколишнього середовища. Налічує близько 800 чол. Керівний орган - з'їзд, у перервах між з'їздами - Національна рада.
Комуністична партія Австрії - КПА (Kommunistische Partei Osterreichs - KPO). Заснована 3 листопада 1918 р. Налічує 7 тис. членів. Керівний орган партії у період між з'їздами - Федеральне правління (ФП) у складі 34 членів, включаючи представників земельних організацій, на чолі з секретарем КПА.
Соціал-демократична партія Австрії - СПА (Sozialdemokratische Partei Osterreichs - SPO). Заснована 1 січня 1889 р. як Соціал-демократична партія. У 1934 р. заборонена. 14 квітня 1945 р. відновлена під назвою Соціалістична партія Австрії. У червні 1991 р. знову одержала колишню назву із збереженням абревіатури СПА. Налічує 500 тис. членів (1995 р.). Входить до Соціалістичного інтернаціоналу. Друкований орган - газета "Оберестеррайхішес тагблат" (Oberosterreichisches Tagblatt).