
- •Тема 1.1: Вступ. Категорійно - понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Таксономія небезпек.
- •Контрольні питання
- •1. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Мета та зміст дисципліни.
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •3. Таксономія, ідентифікація небезпек. Класифікація небезпек, небезпечних та шкідливих факторів.
- •4. Системно-структурний підхід і системний аналіз - методологічна основа
- •1. Система "Людина - життєве середовище" та її компоненти.
- •5. Система "Людина - життєве середовище" та її компоненти
- •Рівні системи "Людина - життєве середовище"
- •Теми для рефератів, доповідей
- •Система «людина - життєве середовище» та її компоненти.
Розділ І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
Людина як елемент системи «Людина – життєве середовище»
Лекція №1
Тема 1.1: Вступ. Категорійно - понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Таксономія небезпек.
План лекції
Вступ.
Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Мета та зміст дисципліни.
Аксіоми безпеки життєдіяльності.
Таксономія, ідентифікація небезпек. Класифікація небезпек, небезпечних та шкідливих факторів.
Системно-структурний підхід і системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності.
Система "Людина - життєве середовище" та її компоненти.
Контрольні питання
дайте визначення БЖД та сформулюйте її основні завдання.
Аксіоми безпеки життєдіяльності та їх зміст.
Джерела небезпеки та їх класифікація?
Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
Назвіть джерела небезпеки та їх класифікацію.
Поняття про системно-структурний підхід в БЖД.
Системний аналіз та його застосування у безпеці життєдіяльності.
Система «людина - життєве середовище» та її компоненти.
Загальна характеристика окремих елементів життєвого середовища людини: природного, техногенного та соціального.
Література:
Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо. 6-е вид. – К.: "Каравела", 2008. – 344 с.
Супрович М.П., Сенюк Д.В., Замойська К.В. Безпека життєдіяльності. Практикум. – Київ, Кондор: 2007. – 164 с.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. - К.: Знання, 2007. - 332с.
1. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Мета та зміст дисципліни.
Вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» розпочнемо з назви, яку складають два слова «безпека» і «життєдіяльність».
Спочатку розглянемо термін «життєдіяльність».
Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін «життєдіяльність» порівняно новий. Цей термін з'явився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно.
«Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність», тому з'ясуємо спочатку зміст кожного з них.
Життя — це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.
Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими — фізичною, хімічною, енергетичною тощо.
Життя — це особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів (Н. Ф. Реймерс).
Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.
Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.
Безпеку краще визначити як стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. В спеціальній літературі можна зустріти такі визначення небезпеки:
небезпека – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.;
небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження.
ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
У цьому визначенні поняття «безпека» присутній термін «ризик». Більш детально з поняттям ризику, його вимірюванням та оцінкою ми будемо знайомитись далі. Тут же зазначимо, що ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити нескладно. Для складних же технічних систем, а тим більше для людини чи суспільства ризик — це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно, а інколи неможливо. В таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці. Тому наведемо ще одне визначення безпеки, яке ми і будемо використовувати надалі.
Безпека – це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково- практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
Метою дисципліни є теоретична і практична підготовка майбутніх фахівців з опанування знань, умінь і навичок створювати безпечні умови життя і діяльності у середовищі перебування, досягнення світоглядних принципів гармонійних стосунків людини з технікою, природою та суспільством.
Завдання полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у навколишньому середовищі, їх ідентифікація, пошук і обґрунтування оптимальних безпечних умов життя людини.
Об'єктом вивчення є людина у всіх аспектах її діяльності (фізіологічному, духовному, суспільному).
Предметом вивчення є аналіз негативного впливу різного роду небезпек на життя та здоров'я людини, а також методів, засобів і заходів захисту від них.
Надзвичайна ситуація - подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат.
Небезпеку для людини становлять явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.