21)Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів

Запаси — комплексна категорія, певна частина об’єктів якої з очікуваним терміном використання, що становить один рік, забезпечує функціонування зазначених суб’єктів господарювання протягом року, а решта виступає результатом специфічних для бюджетних установ видів діяльності з виготовлення продукції. Різноманітність складу запасів зумовлює потребу в класифікації, головною ознакою якої вважають функціональну належність. Запаси бюджетних установ поділяються на такі основні шість груп:

1) виробничі запаси;

2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;

3) малоцінні та швидкозношувані предмети;

4) матеріали та продукти харчування;

5) готова продукція;

6) продукція сільськогосподарського виробництва.

Кожна з груп має відповідну кількість загальних підгруп. Зокрема, до складу першої групи входять:

сировина й матеріали короткотермінового використання для науково-дослідних робіт та капітального будівництва, матеріали, що дорого коштують і призначені для реставрації та ремонту виробів мистецтва, музейних цінностей та пам’яток архітектури;

обладнання, конструкції та деталі до установки;

збірні елементи;

спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами;

будівельні матеріали, призначені для будівельних та монтажних робіт ;

остання підгрупа виробничих запасів охоплює всі виробничі запаси, які не ввійшли в попередні чотири групи.

Друга група — тварини на вирощуванні та відгодівлі поділяється на такі підгрупи:

молодняк тварин на вирощуванні; тварини на відгодівлі, птиця; звірі хутрові; кролі;

сім’ї бджіл;

доросла худоба, вибракувана з основного стада — однойменні представники стада;

худоба, прийнята від населення для реалізації.

Третю групу становлять малоцінні і швидкозношувані предмети, які поділяються на малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі й в експлуатації. До них належать:

знаряддя лову;

пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного й масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє охороні праці;

предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

сценічно-постановні засоби вартістю до 10 грн за одиницю (комплект);

інші предмети, термін корисної експлуатації яких не перевищує одного року (малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення).

Найвагомішою зі складових запасів є група матеріалів і продуктів харчування, яка, у свою чергу, поділяється на такі підгрупи:

матеріали для навчальних, наукових та інших цілей;

продукти харчування установ, у кошторисах яких для надання державних послуг передбачено видатки за кодом економічної класифікації видатків 1133 «Продукти харчування»;

медикаменти й перев’язувальні засоби;

господарські матеріали й канцелярське приладдя;

паливо, горючі та мастильні матеріали, які охоплюють усі види палива, пального й мастильних матеріалів, що належать установі;

тара, до якої входить поворотна тара, обмінна тара як порожня, так і наповнена матеріальними цінностями;

матеріали в дорозі, що складаються з придбаних, але не отриманих установою матеріалів;

запасні частини до машин і обладнання;

інші матеріали.

Групи готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва не підлягають поділу з огляду на значний асортимент зазначених виробів.

Наведена функціональна класифікація є основою побудови класу 2. Запаси Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Для відображення усього розмаїття асортименту запасів кожна з підгруп деталізується за функціональними характеристиками якостей, з подальшою деталізацією кожної з уже отриманих груп за видом, маркою, сортом, типорозміром. Для оптимізації непредметного обліку запасів кожній із таких одиниць присвоюється власний номенклатурний номер. Крім номенклатурного номера в номенклатурі-ціннику відображається облікова ціна, одиниця виміру, сорт, розмір і найменування матеріалу.

Важливим моментом щодо достовірності відображення інформації про запаси є їх оцінка. Щодо запасів у бухгалтерському обліку ідентифіковано такі види вартості:

первісна вартість — вартість придбання, одержання, виготовлення запасів;

справедлива вартість — первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно;

відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінювання.

Закупівля запасів здійснюється через тендерні торги відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки з транспортування зазначених предметів, заготівлю, мито відносяться на фактичні видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Запаси, що надійшли до установи як гуманітарна допомога, оцінюються за наявними цінами на аналогічні предмети; отримані в результаті ліквідації об’єктів необоротних активів. Тара оцінюється на основі цін постачальників, при цьому в разі її повернення або реалізації різниця між цінами придбання і реалізації відноситься на фактичні видатки.

Відповідно до Інструкції з обліку запасів бюджетних установ вартість запасів може бути змінена в результаті переоцінювання, але виключно на виконання нормативно-правових актів України. Для переоцінювання та встановлення реальної вартості матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів наказом керівника установи утворюється спеціальна тимчасова комісія у складі:

заступника керівника установи (голова комісії);

головного бухгалтера чи його заступника;

керівників груп;

осіб, на яких покладено відповідність за збереження матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів;

інших посадових осіб.

Облік запасів, як і раніше розглянуті облікові напрямки, виконує ряд завдань щодо господарської діяльності бюджетних установ. До головних завдань обліку запасів належать:

правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття запасів;

контроль за збереженням та рухом запасів на складі;

контроль за раціональним використанням запасів і додержанням норм їх використання.